UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
25.06.2021 12:00

Вакцинація від COVID-19: топ-5 основних проблем

Голова правління ГО "Антикорупційний штаб"

Громадська організація «Антикорупційний штаб» підготувала топ-5 проблем, пов’язаних із вакцинацією, а також — конкретні рішення, щодо їх вирішення

В Україні триває кампанія з вакцинації населення від COVID-19. Від початку один з її системних недоліків — слабка комунікація з боку органів влади. Відсутність чіткої і актуальної інформації щодо порядку вакцинації на тлі дефіциту доз вакцини в країні ставить Україну на 121 місце в рейтингу в світі серед вакцинованого населення першою дозою. 

Громадська організація «Антикорупційний штаб» разом із партнерами підготувала топ-5 проблем, пов’язаних із вакцинацією, а також — конкретні рішення, щодо їх вирішення. Йтиметься і про завищення цін, і непрозорість, і відсутність належного обліку та контролю — отже, тримайте наш топ-5 і долучайтесь до моніторингу.

1. Недостатня комунікація процесу вакцинації

43% українців не мають наміру вакцинуватися проти COVID-19. Про це свідчать результати опитування, яке провела соціологічна служба Центру Разумкова у період з 21 по 26 травня 2021 року. Незважаючи на те, що з 12% до 19% зросла кількість тих, хто хоче щепитися в найближчому майбутньому, загальний показник лишається вкрай низьким. До прикладу, у США вже 53% населення щеплені першою дозою. Влада поставила ціль до 4 липня провакцинувати 70% населення. Більш того, адміністрація Байдена планує виділити 130 млн доларів на просвітницьку кампанію щодо вакцинації. Таким чином в адміністрації планують залучити до вакцинації людей, які сумніваються або не мають мотивації щеплюватися проти COVID-19. 

Заступник Міністра охорони здоров’я Ігор Кузін під час заходу ГО «Антикорупційний штаб» повідомив, що та квота, яка була виділена на ефірний час для популяризації вакцинації була використана на 100%. Зважаючи на те, що ЮНІСЕФ в Україні активно проводить інформаційну кампанію про безпеку безперервної планової вакцинації під час пандемії COVID-19, в більшості орієнтовану на інтернет-користувачів, інформаційної кампанії МОЗ, на наш погляд, недостатньо. 

Результати опитування 122 респондентів, проведеного «Антикорупційним штабом» на 15 пунктах вакцинації у трьох містах — Дніпрі, Одесі та Харкові, теж підтвердили недостатню комунікацію з боку МОЗ про необхідність вакцинації від COVID-19. 

Рішення: Міністерству охорони здоров’я необхідно переглянути комунікаційну стратегію, ініціювати збільшення коштів на популяризацію процесу вакцинації та посилити боротьбу з дезінформацією. За необхідності звернутись до Верховної Ради та Кабінету Міністрів з метою залучення додаткового фінансування.

2. Неякісний облік вакцин 

Протягом тривалого часу «Антикорупційний штаб» відзначає розбіжності в статистиці щодо темпів вакцинації між даними НСЗУ (які формуються на основі записів в електронній системі охорони здоров’я — ЕСОЗ) та даними МОЗ, оприлюдненими зокрема на офіційному порталі вакцинації.

Станом на 23 червня МОЗ повідомляє про 1 793 999 осіб, що отримали першу дозу вакцини і 435 166, що отримали другу (разом — 2 229 165 зроблених щеплень). Проте, за даними аналітичної панелі НСЗУ в ЕСОЗ було внесено лише 1 955 487 записи про вакцинацію. Таким чином, присутня розбіжність у 273 678 осіб, що є значною цифрою. За інформацією МОЗ, вона викликана затримками у внесенні інформації до ЕСОЗ. Разом із тим, Міністерство отримує більш оперативну статистику напряму від регіональних координаторів, які збирають інформацію від керівників медичних закладів, на базі яких розгорнуті пункти вакцинації, та від мобільних бригад. Зауважимо, що такий спосіб ведення обліку створює передумови для зловживань, зокрема використання вакцини для щеплення людей, що не входять до груп ризику, за попередньою домовленістю з керівництвом медичного закладу. В той же час, записи про вакцинацію ЕСОЗ прив’язані до конкретного пацієнта і дають можливість визначити його вік та приналежність до групи ризику. 

Рішення: На нашу думку, Міністерство охорони здоров’я і НСЗУ мають наполягати на оперативному внесенні даних до ЕСОЗ згідно з Порядком внесення медичних записів. Для цього слід підтримувати комунікацію з керівництвом закладів та притягати до відповідальності за затримки. Також, доцільно комунікувати публічно лише дані, що доступні в ЕСОЗ.

3. Відсутність порядку використання «залишкових» доз 

Актуальною проблемою в ході вакцинальної кампанії є використання так званих «залишків» вакцин. В першу чергу, мова йде про вакцину AstraZeneca, яка постачається у флаконах по 10 доз. Відповідно до інструкції з використання, через 6 годин після відкриття флакону невикористані дози слід утилізувати. Також, один флакон вакцини Pfizer містить 6 доз. 

Вакцинація в Україні відбувається на основі Дорожньої карти, яка визначає групи населення, що мають пріоритетне право доступу до вакцин (групи ризику). Зокрема, станом на  23 червня можливість вакцинуватися у стаціонарних пунктах щеплення мають люди, старші за 60 років, а також люди віком 18 — 59 років, які мають супутні захворювання, ув’язнені та персонал закладів позбавлення волі і слідчих ізоляторів (відповідно до 4 етапу Дорожньої карти).

Разом із тим, Дорожня карта не визначає механізму використання залишків у випадку, якщо після відкриття флакону необхідна кількість пацієнтів з груп ризику не висловлює бажання вакцинуватися. В результаті, персонал пунктів вакцинації на власний розсуд визначає, хто може отримати дозу вакцини. Це можуть бути люди з різних вікових груп, яких приймають в порядку живої черги, або безпосередні знайомі працівників медичного закладу. Таким чином, порушується принцип справедливого доступу до вакцин і виникає підґрунтя для корупційних зловживань - в тому числі доступу до вакцини за “матеріальну винагороду”, як це трапилось у психоневрологічному інтернаті на Київщині. 

Рішення: МОЗ слід внести зміни до Дорожньої карти, затвердивши чіткий алгоритм, за яким у разі відсутності достатньої кількості охочих можливість вакцинуватися отримують люди з інших груп ризику — в порядку пріоритетності. Такий механізм має бути достатньо гнучким, щоб змінюватися в залежності від обставин, проте прозорим, щоб усунути можливості для зловживань.

4. Непрозорий розподіл вакцин в межах країни 

З 29 травня в трьох містах України — Києві, Львові та Одесі — відкрилися  масові пункти вакцинації, в яких отримати щеплення можуть люди, записані до списку очікування через сайт Helsi, або додаток «Дія». Зокрема, в Києві такий центр відкрився на базі приватного Міжнародного виставкового центру. За два дні роботи центру в ньому було вакциновано 3.4 тис. осіб. Водночас це перевищує кількість щеплень, зроблених за попередній тиждень в такому великому місті, як Харків.  

За даними моніторингу, проведеного координаторами «Антикорупційного штабу» в містах Дніпро, Одеса та Харків, основною причиною низьких темпів вакцинації є недостатня кількість вакцини в пунктах вакцинації. Наприклад, станом на 23.06 на всіх пунктах Одеської області доступно лише 17 064 доз вакцин, з них частина зарезервована для щеплення другою дозою. 

Відсутність вакцин у стаціонарних пунктах по країні за їхньої наявності в тимчасових центрах вакцинації в окремо визначених містах може свідчити про непрозорість механізму розподілу вакцин. Якщо цей розподіл не прив’язаний до конкретних демографічних та епідеміологічних індикаторів, він може ставати заручником політичних маніпуляцій. Зокрема, міська влада може вступати в непублічні домовленості з координаторами кампанії з вакцинації для нагального відкриття центрів вакцинації у своїх містах. На противагу, міста, де влада знаходиться в стані конфлікту з політичним керівництвом країни, можуть тривалий час залишатися без вакцини. 

Рішення: Слід удосконалити механізм розподілу вакцин між регіонами і територіальними громадами. Він має бути прив’язаний не лише до кількості населення (зокрема — в групах ризику), але і до рівня захворюваності, а також темпів вакцинації за попередній період. Центри вакцинації мають відкриватися за зрозумілим принципом, а критерії, які має виконати місцева влада для відкриття таких центрів і отримання належної кількості вакцин, мають комунікуватися публічно.

5. Закупівлі суміжних товарів за завищеною ціною 

Необхідність дотримання умов холодового ланцюга вимагає від медичних закладів, залучених у процесі вакцинації, закупівлі додаткових холодильних потужностей. Нами було проаналізовано понад 50 закупівель холодильників для зберігання вакцин, зроблених за останні 3 місяці, і відзначено низку випадків закупівель за завищеною цінами. Зокрема, КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради закупило холодильники GRW-143DD за ціною 7 200 грн за штуку, в той час, як у відкритому продажі аналогічна модель продається за 5 500 грн. Так само, КНП  «Херсонська міська клінічна Лікарня ім. А. і О. Тропіних» Херсонської міської ради купило холодильники AKG 377 за ціною 60 тис. грн за штуку, в той час, як інші медичні заклади купували аналогічну модель по 43 тис. грн. При цьому, в останньому випадку було відхилено дві дешевші пропозиції. Це може свідчити про неефективне використання бюджетних коштів в інтересах окремих пов’язаних підрядників. 

Рішення: Контроль за процесом медичних закупівель має бути посилено. Державна аудиторська служба має здійснювати моніторинг процедур у випадках, визначених Законом України «Про публічні закупівлі». Також НСЗУ слід проводити додаткові навчання для замовників щодо розрахунку очікуваної вартості предмету закупівлі, якісного проведення ринкових консультацій тощо.

Резюме 

ГО «Антикорупційний штаб» запрошує усі зацікавлені сторони, а саме — МОЗ, НСЗУ, органи місцевого самоврядування, громадські та пацієнтські організації до обговорення наведених пропозицій. Лише у взаємодії між публічною владою і громадянським середовищем може бути досягнений консенсус щодо принципів проведення масової вакцинації, які б відображали інтереси всіх груп населення та запобігали можливим корупційним порушенням.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]