Захист персональних даних в Україні
Ця стаття присвячена впливу на ведення бізнесу в Україні запровадження нової концепції захисту персональних даних фізичних осіб
З 01.01.2011 року набирає чинності ЗаконУкраїни «Про захист персональних даних», певні положення якого можутьвплинути на ведення бізнесу.
У зв’язку з цим ми раді представити Вам основні положення зазначеного акта,які так чи інакше пов’язані зі здійсненням підприємницької діяльності вУкраїні.
Щодо сутності бази персональних даних
Закон визначає, що базою персональнихданих є іменована сукупність упорядкованих персональних даних, тобтовідомостей, які надають можливістьідентифікувати фізичну особу, в електронній формі або у формі картотекперсональних даних[1].
Бази персональних даних стосуютьсявиключно фізичних осіб; до їх числа можна віднести, зокрема:
- базиклієнтів-фізичних осіб;
- базипартнерів-фізичних осіб;
- базипрацівників;
- базиборжників-фізичних осіб;
- іншібази, які надають можливість ідентифікувати фізичних осіб.
Щодо охорони баз персональних даних
Закон визначає, що персональні дані за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом[2].Це означає, зокрема, що особа, яка здійснює обробку (в тому числі збирання,зберігання, використання поширення тощо) баз персональних даних повинназабезпечити адекватну охорону таких баз від несанкціонованого доступу третіхосіб.
В загальному порядку обробка базперсональних даних може здійснюватися виключноза згоди фізичних осіб, персональні дані про яких містяться у відповідній базі[3].Разом із тим, зазначена згода може бути надана не тільки у письмовій формі, алей будь-яким іншим шляхом, який забезпечуєїї документування (зокрема, шляхом реєстрації на веб-сайті тощо)[4].
Відомості, які мають статус персональних даних, повинні бути точними та достовірними, у разінеобхідності – оновлюватися, а також бутивідповідними та не надмірними у відповідності до мети їх обробки[5].При цьому зазначені цілі повинні бути конкретними та відповідати законові, а уразі їх зміни особа, яка здійснює обробку бази персональних даних (володілець бази) повинен поновити згоду фізичної особи на обробку[6].
Щодо державного регулювання
Закон встановлює[7],що після затвердження положення про відповідний державний реєстр та порядкуйого ведення кожна база персональнихданих повинна буде пройти державну реєстрацію у Державній службі зпитань захисту персональних даних[8].Така реєстрація буде здійснюватися шляхом направленняповідомлення із зазначенням:
- інформаціїпро володільця;
- найменуванняі місцезнаходження бази;
- метиоброблення;
- інформаціїпро інших осіб, які мають право на її обробку;
- підтвердженнязобов’язань щодо виконання вимог закону щодо захисту персональних даних.
Володілець бази/уповноваженаним особа буде зобов’язаний повідомляти зазначений орган про кожну змінуреєстраційних відомостей протягом 10 робочих днів[9]. Так, наприклад, зазначене повідомленнябуде вимагатися у разі реорганізаціїюридичної особи, продажу бізнесу, залучення аутсорсингового управлінця тощо.
Крім того, створено окремийконтролюючий орган (Державну службу з питань захисту персональних даних),який, зокрема, буде мати повноваження щодо[10]:
- здійсненняконтролю за додержанням вимог законодавства у цій сфері із отриманням відсуб’єктів безперешкодного доступу доінформації, пов’язаної з обробкою персональних даних, та приміщень, де здійснюється така обробка;
- виданняобов’язкових до виконання вимог (приписів)про усунення порушень законодавства у сфері захисту персональних даних.
Щодо використання баз персональних даних
Використання баз персональних даних за загальним правилом здійснюється занаявності згоди фізичних осіб, щодояких сформована відповідна база[11].Разом із тим, володілець бази вправі передатиналежну йому базу для використання третій особі (розпоряднику бази персональнихданих) за письмовим договором[12].
Використання відповідних даних працівникамиволодільця (розпорядника) баз персональних даних повинно здійснюватися тільки відповідно до їх посадових, службових аботрудових обов’язків. З огляду на це відповідні повноваження необхіднозакріплювати у трудовому договорі(контракті), наказі про прийняття на роботу або окремому наказі по підприємству.
Щодо взаємодії володільця баз із фізичними особами
Володілець бази персональних даних після включення до бази персональноїінформації про певну фізичну особу (крім збирання інформації іззагальнодоступних джерел) повинен протягом 10 робочих днів надати їй письмове повідомлення про[13]:
- їїправа, визначені Законом «Про захист персональних даних»;
- метузбору даних про неї;
- осіб,яким передаються дані про неї.
Таке повідомлення може вимагатися, наприклад, від роботодавця після прийняття на роботу тощо.
При цьому, зокрема, у разі припиненняправовідносин між володільцем бази даних та відповідною фізичною особою(наприклад, розірвання трудового договору, припинення клієнтських абопартнерських відносин, погашення боргу тощо) персональні дані про таку фізичну особу повинні бути вилучені зналежної володільцю бази[14].
У разі здійснення передачіперсональних даних про певну фізичну особу із бази (крім певних винятків,визначених законом) володілець базиповинен протягом 10 робочих днів повідомити таку особу про це[15].Аналогічне повідомлення здійснюється також у разі зміни, знищення або обмеженнядоступу до бази[16].
[2]Ч.2 ст. 5 Закону «Про захист персональних даних»
[3]Ч.6 ст. 6 Закону «Про захист персональних даних»
[4]Ч.1 ст. 2 Закону «Про захист персональних даних»
[5]Ч.ч. 2, 3 ст. 6 Закону «Про захист персональнихданих»
[6]Ч.ч. 1, 5 ст. 6 Закону «Про захист персональнихданих»
[7]Ч.1 ст. 9 Закону «Про захист персональних даних»
[8]Створена у відповідності до УказуПрезидента № 1085/2010 «Про оптимізацію центральних органів виконавчої влади»
[9]Ч.6 ст. 9 Закону «Про захист персональних даних»
[10]Пп. 4, 5 ч.1 ст. 23 Закону «Про захистперсональних даних»
[11]Ч.1 ст. 10 Закону «Про захист персональних даних»
[12]Ч.2 ст. 11 Закону «Про захист персональних даних»
[13]Ч.2 ст. 12 Закону «Про захист персональних даних»
[14]П.2 ч.2 ст. 15 Закону «Про захист персональнихданих»
[15]Ч.1 ст. 21 Закону «Про захист персональних даних»
[16]Ч.3 ст. 21 Закону «Про захист персональних даних»
- Як вибрати косметологічні процедури, не витрачаючи кошти даремно Дмитро Березовський вчора о 16:35
- Пільги для пенсіонерів Андрій Павловський вчора о 15:27
- Як українська освіта готує мільйони "непотрібних" людей Любов Шпак вчора о 13:51
- Між рядків Олександр Скнар вчора о 13:14
- Kвиток до ЄС або банкрутство: енергомодернізація та експорт в умовах cbam Ростислав Никітенко вчора о 10:53
- Аляска 16.08: як особисті відносини лідерів руйнують міжнародне правосуддя Дмитро Зенкін вчора о 10:49
- У всіх на очах Євген Магда 17.08.2025 07:58
- ОСББ та Київміськбуд: судова справа щодо пожежної сигналізації у житловому комплексі Артур Кір’яков 16.08.2025 17:52
- Списание долгов за коммуналку во время войны: что изменилось в сроках давности Віра Тарасенко 15.08.2025 23:11
- Боротьба за право на реєстрацію на окупованих чи прифронтових територіях Світлана Приймак 15.08.2025 20:44
- Чого не відбудеться 15 серпня на Алясці і що робити Україні Любов Шпак 15.08.2025 17:52
- Чому не варто зупинятися на досягнутому? Олександр Скнар 15.08.2025 13:23
- Війна і психологія: досвід Ізраїля та українські виклики Олег Вишняков 15.08.2025 13:11
- Книжка як must-have у "Пакунку школяра" Віктор Круглов 15.08.2025 10:43
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 14.08.2025 16:10
-
Small talk, як нове CV: що про вас можуть розказати перші 30 секунд спілкування
Життя 14770
-
Знайомтесь: стейблкоїни. Як працює популярний актив? – розповідає CEO Simple Wallet, Alex Emelian
Бізнес
9974 -
OKX дарує VIP-статус, квитки на F1 та кешбек до 50K USDT
Новини компаній 7080
-
Макіяж без макіяжу: все про головний бʼюті-тренд і поради візажистки, як його створити
Життя 4514
-
Кондиціонер – рятівник чи небезпечний супутник? Як не нашкодити здоров'ю в спеку
Життя 2268