Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
23.01.2023 11:24

Безпека, швидкість, автономність: чому логістика потребує периферійних обчислень

Засновник та керівник IT-компанії WEZOM

Світові логістичні гіганти вже почали "мігрувати" з хмарних платформ у периферію, і це лише початок.

Останніми роками логістична галузь рухалась у “хмари”. Хмарні обчислення - це доступний та зручний шлях диджиталізації, який вимагає від логістичного провайдера мінімальних витрат часу та коштів. Завдяки хмарним платформам чимало компаній отримали усі можливості диджиталу без потреби розвивати власну IT-екосистему. Втім, “хмари” мають свої обмеження та недоліки, які стають усе помітнішими. 

Відтак в логістиці вже визначився новий tech-тренд - перехід від хмарних, до периферійних, або граничних обчислень (Edge computing). Поговорімо про них: що це таке, та чому ланцюжки постачання потребують їх як ніколи.

Звідки взявся тренд на граничні обчислення

Отже, граничні обчислення - це одна з моделей розподілених обчислень. Суть цієї моделі в тому, що обробка даних проводиться не на віддалених серверах чи хмарних платформах, а якомога ближче до місця, де ці дані виникають - на периферії мережі, тобто децентралізовано. У хмарній логіці обробку ваших даних проводить data-центр, який скоріше за все знаходиться за тисячі кілометрів від вашого бізнесу. В периферійній логіці цю функцію бере на себе локальний сервер - це швидко та безпечно.

Запит на периферійні обчислення постійно зростає. У Gartner прогнозують, що до 2025 року 75% усіх корпоративних даних будуть оброблятися локально. За прогнозом Precedence Research, ринок граничних обчислень найближчим часом буде зростати із сукупним річним темпом зростання у 12,46%, і до 2030 року його обсяг досягне позначки у 116 млрд доларів.

Звідки такий попит? Наразі обсяг даних, що генерується усіма підключеними до мережі пристроями, зростає занадто швидко для можливостей наявної інфраструктури. Відтак послуги data-центрів потребують все більше видатків, а обробка даних у хмарах нерідко відбувається із суттєвим часовим лагом. З іншого боку, перед бізнесом постають все нові виклики кібербезпеки та ризики втрати чутливих даних. Відхід від централізованої хмарної моделі дозволяє розв'язати ці проблеми та мінімізувати ризики: обробка даних на периферії працює набагато швидше і скорочує залежність бізнесу від чужого хмарного сервісу. А ще це додатковий фактор безпеки - адже чутливі дані обробляються локально, не перетинаючи кордонів корпоративної цифрової екосистеми. 

Логістична галузь імовірно буде одним з головних драйверів розвитку граничних обчислень в найближчі роки. Адже вона гостро потребує рішень для автономності і сталості ланцюжків постачання, для прозорості та моніторингу операцій, для оперативного ухвалення рішень, для захисту своєї критичної інфраструктури від кібератак. Наявна централізована IT-архітектура занадто громіздка для цього. 

Як застосувати граничні обчислення в логістиці? 

Наразі модель граничних обчислень лише набуває обертів, її потенціал ще треба буде розкрити. Втім, типові сценарії використання технології можна окреслити вже зараз. 

Безпілотний транспорт. Найочевидніший приклад використання периферійних обчислень в логістиці - впровадження безпілотного автопарку, що обов’язково настане найближчими десятиліттями. Безпілотні вантажівки та дрони мають покладатись на безліч сенсорів, аби оцінювати ситуацію навколо і реагувати на неї буквально за долі секунди. Вони точно не матимуть часу на передачу пакетів даних у “хмару” та отримання інструкцій, і навіть фізичне підключення до мережі буде доступне їм не усюди. Відтак управління флотами дронів та “караванами” безпілотних авто буде здійснюватись локально.

Телематичні системи. Один з головних викликів технологій для транспортної галузі - впровадження систем відеореєстрації з комп’ютерним зором, що можуть реагувати на порушення правил дорожнього руху чи правил безпеки водіями, запобігати нещасним випадкам та дорожнім пригодам, давати водіям критично важливу інформацію про ситуацію на дорозі. Подібні технології наразі впроваджують у перевезеннях гіганти на кшталт Amazon. Як і у випадку з безпілотними авто, така система не може покладатися на “хмару”. Аби реагувати на ситуацію в реальному часі їй потрібна потужна гранична модель - кожна вантажівка оснащується власним набором камер та окремим “залізом” з потужними алгоритмами ШІ. Кожен борт у такій системі взаємодіє з “хмарою”, але залишається автономним. 

Прозорість доставлення. Перевізники та їхні клієнти потребують можливості відстежувати геолокацію та статус доставлення вантажу в режимі реального часу. Важливо контролювати і дотримання спеціальних умов транспортування продукції: температури, герметичності пакування тощо. Але наразі такі можливості доступні не завжди й не усюди. У регіонах з низькою урбанізацією та старою інфраструктурою може просто не бути покриття мережі, чи вона буде занадто повільною для роботи через хмару. В таких випадках граничні обчислення можуть ідеально доповнити хмарну логіку: поки мережі немає, дані будуть збиратись та оброблятись локально. Коли з’єднання з мережею буде відновлено, система передасть зібрані дані та інформацію у хмарну платформу, тож оператор та клієнт навіть не помітять проблем з онлайном. 

Управління складом. Аби бути ефективними, логістичні компанії потребують повної обізнаності щодо своїх запасів та можливостей на усіх ланках ланцюжка постачання - від цього врешті залежить стабільність надходження товарів на полиці магазинів та доставлення посилок у руки отримувачам. Аби досягти цього, провайдери покладаються на софт для управління складом, засоби на кшталт RFID та інтернет речей. Втім, якщо усі ці інструменти зав’язані на один центр обробки даних, то цей центр - очевидне слабке місце усієї системи. Якщо він не встигає обробляти інформацію в реальному часі, то ефективність логістики починає страждати. Якщо з ним щось станеться, то увесь ланцюжок “посиплеться”. Периферійні обчислення децентралізують логіку складу, забезпечуючи швидкість, точність і надійність операцій. Наприклад, камери з комп’ютерним зором у периферійній системі можуть сканувати штрих-коди на окремих палетах, аби відстежувати запаси на кожній малій секції величезного складу. Або ж ще одна можливість - складські роботи, які можуть автономно проводити операції на закріпленій за ними ділянці. І для цього не потрібно буде навантажувати “хмару”, чи чекати від неї обробки даних. 

Кібербезпека. Логістичну галузь можна вважати елементом критично важливої інфраструктури - будь-які її проблеми можуть мати серйозні наслідки для суспільства як такого. Ми бачили це на власні очі: під час відкритого збройного вторгнення росії в Україну наша логістична інфраструктура стала однією з головних цілей для ворожих хакерів. Але й до війни логістичний бізнес по всьому світу потерпав від регулярних кібератак та епізодів втрати даних. Перехід до граничних обчислень буде продиктований зокрема і бажанням бізнесу захистити свої чутливі дані, не випускати їх за межі власних систем. Адже з точки зору кібербезпеки, “хмара” - це ще один фактор ризику. Чи може віддалений data-центр гарантувати безпеку ваших даних? Чи може він впоратись з хакерами? Чи впливають на його менеджмент ворожі уряди та інші треті сторони? 

Насправді перехід логістичних гігантів у граничну модель вже почався. PepsiCo реалізувала для своїх торговельних представників та партнерів потужний додаток для продажів, що покладається на граничну логіку і може працювати офлайн. В компанії пояснюють, що мають величезну і розгалужену структуру ланцюжків постачання, тож потребували інструмента для обробки замовлень в будь-яких умовах.

Данський гігант морських перевезень Maersk також почав відходити від хмарної логіки та впроваджувати граничні обчислення для управління портовими терміналами. В компанії планують на 80% завершити “міграцію” з хмари в периферію вже до кінця 2023 року. В Maersk переконані, що промислові конгломерати та виробники скоро підуть аналогічним шляхом.

Що буде далі?

Перехід бізнесу від “хмарних” до периферійних обчислень буде форсуватись також стрімким розвитком засобів ШІ та мереж 5G, які вже найближчими роками будуть масово впроваджуватись у промисловість, транспортну галузь, енергетику тощо. Швидкий, захищений та відносно дешевий зв’язок допоможе бізнесу будувати власні локальні екосистеми. 

“Хмари” нікуди не зникнуть, однак вони стануть лише однією з частин пазлу. Більшість компаній будуть будувати власні гібридні архітектури, шукати баланс між продуктивністю, безпекою, автономністю та вартістю. Для логістичних провайдерів, що вже покладаються на "хмари", чи будують власну екосистему, edge computing має стати предметом великого інтересу. Принаймні можливості цих технологій варто досліджувати, консультуватись з експертами, формувати власну цифрову стратегію на перспективу.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи