Чи можуть технології врятувати ланцюжки постачання від кризи

Як уникнути типових проблем у диджиталізації ланцюжків постачання?

Протягом минулих двох років ми спостерігали у логістичній сфері парадоксальну ситуацію. З одного боку ланцюжки постачання потерпають від економічної кризи, пандемії та форс-мажорних обставин - від негараздів на Суецькому каналі, до війни в Європі. Водночас сфера eCommerce по всьому світу пережила справжній бум, тобто фактичні навантаження на перевізників лише зростають. 

У пошуках нових рішень індустрія звернулась до IT та прискорила інвестиції в диджитал. Але як показує практика, технології - це не чарівна паличка для миттєвого розв'язання усіх проблем. Нещодавнє опитування PwC показало, що 80% керівників та менеджерів логістичної галузі дещо розчаровані: інвестиції в технології не принесли їм очікуваних результатів в повному обсязі, і на те існує ціла низка причин. 

Чому так відбувається? Чи можна уникнути типових проблем у диджиталізації ланцюжків постачання? І чи здатні цифрові рішення витягти логістичну галузь з важкої кризи?

Проблеми галузі

Які масштабні проблеми логістична галузь прагне розв’язати через логістичні інструменти? Перерахувати їх не важко.

Недостатня прозорість. Як показало дослідження Capgemini, після початку коронакризи щонайменше 72% компаній зіткнулися із серйозними викликами моніторингу своїх ланцюжків постачання. Проблема полягає в тому, аби швидко зібрати точні та актуальні дані про товарні запаси на складах та в магазинах. Без цього бізнесу вкрай важко реагувати на попит та аналізувати свої транспортні можливості.

Проблема утримання персоналу. Як показало опитування PwC, 58% роботодавців у сфері логістики зіткнулися із підвищеною плинністю кадрів. Нестача кадрів давно була проблемою для галузі, однак після 2020 року вона лише загострилася. Не вистачає водіїв, кур’єрів, кваліфікованих робітників складу. Постійна потреба шукати та навчати нові кадри б’є по операційній діяльності та спричиняє додаткові видатки. 

Неефективне управління. За таких умов правильне управління обмеженими ресурсами виходить для підприємства на перший план - менеджмент автопарку та кур’єрської служби, моніторинг споживання палива, оптимальне використання складських площ, швидкість завантаження/розвантаження тощо. Не секрет, що водії на підприємствах можуть чекати завантаження по 3-4 години, а ревізія складу може збільшити його пропускну здатність на 20%. Однак вручну оптимізувати управління транспортом або складом практично неможливо. 

Забезпечення відповідного рівня безпеки. Величезні навантаження на логістичну галузь створюють нові ризики для персоналу, що тягне за собою епізоди травмування людей на складах та нещасні випадки на дорогах. Ця проблема має не лише гуманітарні, але й економічні наслідки, адже кожен такий випадок б’є по ефективності підприємства та генерує додаткові видатки. Відтак потрібні нові засоби автоматизації, моніторингу технічного стану транспорту, стану здоров’я водіїв тощо. 

Інтеграція у цифрову економіку. Логістичні компанії можуть роками покладатися на старий софт та звичні рішення, однак рано чи пізно їм доводиться переходити на нові стандарти у роботі зі своїми контрагентами, державними установами тощо. Наприклад, з поширенням стандартів електронного документообігу скидання сканів накладних у месенджерах стає проблемною практикою.

Необхідність реагувати на ризики та форс-мажори. Таку необхідність ми особливо гостро відчули навесні, коли на українські склади, торговельні центри та поштові відділення полетіли ракети. Сьогодні ланцюжкам постачання вкрай необхідні засоби моніторингу процесів та ресурсів в реальному часі. 

Розв'язати ці проблеми без диджитал-інструментів неможливо, це факт. Оператори інвестують у TMS та WMS системи, в інтегровані інформаційні платформи, у системи управління замовленнями, у різноманітні засоби трекінгу та моніторингу. Але як показує практика, їхнє впровадження потребує твердої стратегії, креативності та вирішення цілої купи супутніх проблем менеджменту 

Чому інвестиції в диджитал не виправдовують очікувань?

Це питання можна розглядати з суб’єктивної та об’єктивної сторін. Суб’єктивна сторона подекуди криється у нереалістичних та завищених очікуваннях, які бізнес покладає на IT. Подекуди такі очікування породжують і самі розробники, які дивляться на проект з властивим їм техно-оптимізмом та поспішають з гучними обіцянками.

Диджитал дозволяє автоматизувати та спростити роботу на місцях, сильно допомагає у побудові комунікації та спроможний здійснити для компанії маленьку революцію в моніторингу та в аналітиці. Однак все це можливо лише за умови кропіткої роботи з людьми, командами та процесами. Розробка продуктів для логістики завжди вимагає від логістичного оператора вкрай високого рівня залученості. Менеджери та фахівці з місць мають постійно консультувати розробників та надавати їм “живий” фідбек щодо роботи над продуктом. 

Об’єктивна сторона проблем диджиталізації, з іншого боку, криється у пошуках незвичайної експертизи та відповідних інструментів для створення продукту. Це проблема строків, бюджетів та KPI. 

Кожен логістичний бізнес унікальний, тож дуже часто в цій галузі йдеться про створення більш-менш інноваційних продуктів. Відтак знайти команду розробників з відповідним досвідом буває непросто. З одного боку, для неї важливо мати досвід розробки бізнес-проектів на кшталт CRM, TMS/WMS та ERP-платформ. З іншого ж, розробники мають працювати  з новітніми технологіями: інтернет-речей, хмарні та граничні обчислення, Big data, машинні алгоритми тощо. І звісно ж розробники мають вміти розгортати такі рішення з розумними витратами.

Як свідчить дослідження PwC, проекти диджиталізації у сфері логістики часто потерпають від обмеження бюджетів, однак пошук необхідних талантів та відповідних технологій також є поширеною проблемою. Аналітики припускають, що без чіткого економічного обґрунтування, сильного модернізаційного менеджменту, відповідної комунікації та підготовки персоналу повноцінне впровадження нових технологій може забуксувати, а відтак не буде досягнута й очікувана віддача від інвестицій. 

Перспективи диджиталу в логістиці

Попри усі складнощі, потреба у цифрових рішеннях для логістики лише зростатиме. Адже проблеми підтримки ланцюжків постачань у найближчому майбутньому нікуди не зникнуть. За прогнозом StrategicMarketResearch, протягом найближчих 8 років світовий ринок цифрових рішень для логістики буде розвиватись із середньорічним темпом зростання у приблизно 17,5%, а на 2030 рік його обсяг подолає відмітку у 77,5 млрд доларів. 

Водночас технології для логістики ставатимуть дедалі досконалішими та доступнішими, внаслідок чого з'явиться чимало нових потужних продуктів та унікальних кастомних розробок, створених під потреби окремих ритейлерів, виробників, перевізників. Такі платформи широко спиратимуться на засоби IoT та машинні алгоритми задля моніторингу складських запасів, оптимізації перевезень, зменшення операційних видатків.

Можна очікувати й вибухового зростання ринку хмарних платформ, які запропонують учасникам ланцюжків постачання різноманітні сервіси: від можливостей TMS та транспортного диспетчерингу, до повноцінного 3PL-аутсорсингу будь-якого масштабу. 

IT - це не магія, що може припинити будь-яку економічну або логістичну кризу нашої доби. Але ці кризи точно неможливо буде подолати без використання сучасних технологій. Логістичним компаніям, перевізникам та ритейлерам залишається лише будувати власні стратегії диджиталізації, досліджувати бізнес-кейси, та напрацьовувати експертизу, аби не повторювати чужих помилок.