Пельменна криза: чому ніхто не повірив у "соціальність" скандального контенту
Єдино правильним шляхом вирішення цього комунікаційного провалу було б визнання хибності рекламної кампанії та вибачення перед аудиторію. Але компанія вдалася до виправдань
Київська пельменна потрапила у скандал через контент, який мав явні ознаки сексизму, харасменту, насилля, пропагування наркотиків. Після того, як український інтернет вибухнув обуренням, компанія дала задніх, пояснивши, що це, начебто, була продумана соціальна реклама. Але ніхто не повірив. Давайте розберемося, чому.
Кореляція
Соціально відповідальна компанія – звучить ок. Боротьба з сексизмом, харасментом, насилям – теж непогано. Відповідний контент від пельменної – дивно. Тим більше, коли цей контент вочевидь рекламний і вирваний із загальної комунікаційної лінії компанії.
Користувачі соцмереж обурювалися: «Тільки пельмені мене не вчили життю», «Важливі теми треба піднімати, але ж не пельмешками». І мали рацію. Бо коли раптово компанія, що системно робила звичайний фуд-промо-контент (про їжу, з їжею і про тих, хто цю їжу їсть) різко розвертається в бік начебто боротьби з проблемами суспільства, - це виглядає як мінімум дивно.
Якщо припустити, що ця скандальна кампанія була справді соціально спрямованою, то комунікаційники геть не розуміють позиціювання бізнесу.
Цивілізованість
Цивілізований світ вже давно не грається з темами сексу, харасменту і насилля. Голівуд вже «догрався»: чимало зірок отримали реальні звинувачення і покарання. Ці соціальні теми у світі піднімаються лише під кутом їх болючості та необхідності викорінення, аж ніяк не під кутом гумору.
Деяким українським компаніям і персонам все ще смішно. Навіть постійні медійні скандали («Я тобі не дорогенька», «Забула запитать у Марченка», «Київська перепічка» тощо) не вчать їх обережності у висловлюваннях і контенті.
Цивілізовані українські компанії роблять боротьбу з цими суспільними проблемами частиною свого позиціювання і своїх комунікаційних стратегій. І виграють на цьому додаткові бонуси, адже наша країна повільно, але слідує світовим трендам.
Виправдання
Коли вибухнув скандал, українська пельменна дала задніх: «Ну нарешті. Нарешті ти звернув на нас увагу! Що ми мали ще зробити, щоб ти зрозумів – соціальна проблема вимагає голосу». Вони апелювали до шаленої кількості коментарів та значного охоплення. Які, насправді, закопали репутацію цього бізнесу.
Ніхто не повірив у соціальність цього проекту. Бо (дивись вище) компанія забула про цивілізованість і кореляцію контенту. Бо не можна робити рекламу на темі насилля. Бо це було очевидне «перевзуття» компанії.
Ключова помилка київської пельменної: невміння визнати провал і спроби виправдатися. Бо виправданням ніхто не вірить.
Єдино правильним шляхом вирішення цього комунікаційного провалу було б визнання хибності рекламної кампанії та вибачення перед аудиторію. В першу чергу, перед тими, кого ці болючі теми стосуються напряму. Чесність викликає довіру. В обмін на чесність люди здатні пробачити навіть великі помилки.
Ситуативка
Окремо хочеться поставити «плюсик» конкурентам – вареничній, що працює по сусідству. Вони швидко відреагували на скандал в своєму Instagram відповідним контентом і постом, що закінчувався словами “Всім - поваги та справжньої любові. *А якщо хтось б'є — це стаття 126-1 ККУ”. І поставили жирну крапку в питанні доречності загравань із суспільно важливими темами.
- Фондовий ринок як інструмент післявоєнної відбудови України Дмитро Олексієнко вчора о 20:15
- Проблемні аспекти "єВідновлення": що мають знати власники пошкодженого житла Олексій Каплунов вчора о 14:33
- Квіти з ароматом тіньового імпорту: про кейс троянд, контрабанду та втрати бюджету Галина Янченко вчора о 13:40
- Трибунал для Росії зараз не на часі? Михайло Стрельніков вчора о 11:50
- Земля під багатоквартирним будинком: чому співвласники досі без права власності Сергій Комнатний вчора о 08:24
- Від гіпотез до передбачень: як AI змінив логіку гемблінг-бізнесу Андрій Добровольський 04.11.2025 17:17
- Зростання страхових тарифів у судноплавстві після обстрілів портів України Володимир Гузь 04.11.2025 15:56
- Як вийти на міжнародний ринок без податкових ризиків: поради для експортерів Соломія Марчук 04.11.2025 15:28
- Як працює програма "єВідновлення": покроковий алгоритм отримання компенсації Олексій Каплунов 04.11.2025 14:29
- Як токсичний керівник знищує ваш бізнес зсередини Олександр Висоцький 04.11.2025 08:55
- Автоматичні податки: зручно, але небезпечно. Як повернути фінансову усвідомленість Тарас Купрунець 03.11.2025 17:25
- Як перетворити заперечення клієнта на угоду: техніки професійних продажів Олександр Скнар 03.11.2025 16:53
- Гуманоїд за $20 000, який готує світ до нового життя з ШІ Станіслав Нянько 03.11.2025 16:49
- Форензик 2025: тренди фінансових розслідувань як інструмент захисту бізнесу Артем Ковбель 03.11.2025 16:23
- Лобіювання по-українськи: як працює новий закон і чому це не корупція Ольга Драчевська 03.11.2025 15:37
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 408
- Несподіваний "Орєшнік". Геополітичний аспект 371
- Автоматичні податки: зручно, але небезпечно. Як повернути фінансову усвідомленість 160
- Зима на деокупованих територіях: допомога дровами стає питанням виживання 150
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 127
-
Як проста японська філософія харчування "хара хачі бу" сприяє зниженню ваги та довголіттю
Життя 23493
-
Модульні будинки: швидко, але чи надовго. Як формується новий ринок житла в Україні
Життя 9707
-
Пребіотичні суперфуди: п'ять природних джерел для здоров’я кишківника
Життя 3989
-
Програму "єОселя" для ВПО розширили на залізничників: умови
Бізнес 3365
-
Як війна перекроїла карту України. Харків занепадає, Львів розквітає – огляд The Economist
3300
