Пельменна криза: чому ніхто не повірив у "соціальність" скандального контенту
Єдино правильним шляхом вирішення цього комунікаційного провалу було б визнання хибності рекламної кампанії та вибачення перед аудиторію. Але компанія вдалася до виправдань
Київська пельменна потрапила у скандал через контент, який мав явні ознаки сексизму, харасменту, насилля, пропагування наркотиків. Після того, як український інтернет вибухнув обуренням, компанія дала задніх, пояснивши, що це, начебто, була продумана соціальна реклама. Але ніхто не повірив. Давайте розберемося, чому.
Кореляція
Соціально відповідальна компанія – звучить ок. Боротьба з сексизмом, харасментом, насилям – теж непогано. Відповідний контент від пельменної – дивно. Тим більше, коли цей контент вочевидь рекламний і вирваний із загальної комунікаційної лінії компанії.
Користувачі соцмереж обурювалися: «Тільки пельмені мене не вчили життю», «Важливі теми треба піднімати, але ж не пельмешками». І мали рацію. Бо коли раптово компанія, що системно робила звичайний фуд-промо-контент (про їжу, з їжею і про тих, хто цю їжу їсть) різко розвертається в бік начебто боротьби з проблемами суспільства, - це виглядає як мінімум дивно.
Якщо припустити, що ця скандальна кампанія була справді соціально спрямованою, то комунікаційники геть не розуміють позиціювання бізнесу.
Цивілізованість
Цивілізований світ вже давно не грається з темами сексу, харасменту і насилля. Голівуд вже «догрався»: чимало зірок отримали реальні звинувачення і покарання. Ці соціальні теми у світі піднімаються лише під кутом їх болючості та необхідності викорінення, аж ніяк не під кутом гумору.
Деяким українським компаніям і персонам все ще смішно. Навіть постійні медійні скандали («Я тобі не дорогенька», «Забула запитать у Марченка», «Київська перепічка» тощо) не вчать їх обережності у висловлюваннях і контенті.
Цивілізовані українські компанії роблять боротьбу з цими суспільними проблемами частиною свого позиціювання і своїх комунікаційних стратегій. І виграють на цьому додаткові бонуси, адже наша країна повільно, але слідує світовим трендам.
Виправдання
Коли вибухнув скандал, українська пельменна дала задніх: «Ну нарешті. Нарешті ти звернув на нас увагу! Що ми мали ще зробити, щоб ти зрозумів – соціальна проблема вимагає голосу». Вони апелювали до шаленої кількості коментарів та значного охоплення. Які, насправді, закопали репутацію цього бізнесу.
Ніхто не повірив у соціальність цього проекту. Бо (дивись вище) компанія забула про цивілізованість і кореляцію контенту. Бо не можна робити рекламу на темі насилля. Бо це було очевидне «перевзуття» компанії.
Ключова помилка київської пельменної: невміння визнати провал і спроби виправдатися. Бо виправданням ніхто не вірить.
Єдино правильним шляхом вирішення цього комунікаційного провалу було б визнання хибності рекламної кампанії та вибачення перед аудиторію. В першу чергу, перед тими, кого ці болючі теми стосуються напряму. Чесність викликає довіру. В обмін на чесність люди здатні пробачити навіть великі помилки.
Ситуативка
Окремо хочеться поставити «плюсик» конкурентам – вареничній, що працює по сусідству. Вони швидко відреагували на скандал в своєму Instagram відповідним контентом і постом, що закінчувався словами “Всім - поваги та справжньої любові. *А якщо хтось б'є — це стаття 126-1 ККУ”. І поставили жирну крапку в питанні доречності загравань із суспільно важливими темами.
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 357
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 353
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 235
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 192
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 70843
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
58575
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22387
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 21615
-
Імітація замість переговорів – що принесла чергова зустріч у Стамбулі
Думка 9738