Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
10.03.2016 14:40

Форс-мажорні обставини: це ще що?

Керуючий партнер Trustme Law Firm, голова комітету UNBA NextGen, заступник голови комітету з інтелектуальної власності НААУ

Виконання зобов’язань в України та світі є універсальним правилом, що підлягає до застосуванню як у договірних, так і у не договірних правовідносинах. У відповідності до умов чинного законодавства, зобов’язання повинні належним чином виконуватись згідно з

Виконання зобов’язань в України та світі є універсальним правилом, що підлягає до застосуванню як у договірних, так і у не договірних правовідносинах. У відповідності до умов чинного законодавства, зобов’язання повинні належним чином виконуватись згідно з умовами договору, нормативно-правовими актами, а також звичаями ділового обороту та іншими вимогами, що зазвичай ставляться.

Однак, інколи зобов’язання з різного роду причин не виконуються або виконуються неналежним чином, внаслідок чого наступає відповідальність сторони, що це допустила, проте, законодавство України передбачає, що особа може бути звільнена від відповідальності, якщо вона доведе, що нею було вжито усіх залежних заходів для недопущення господарського правопорушення, а виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, яку ще прийнято називати форс-мажором.

Поняття «форс-мажор» знайшло своє законодавче закріплення в ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», (ч. 2 статті 14), згідно якого форс-мажорними обставинами є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань та обов’язків, що передбачені умовами договору. Перелік таких обставин є доволі об’ємним, він поділяється загалом на різного роду стихійні лиха (епідемія, повінь, землетрус тощо) та суспільні біди (війна, акти тероризму, масові заворушення і таке інше).

Законодавець поряд з поняттям форс-мажор також передбачив таке поняття, як «випадок» (казус), під яким на практиці розуміється подія, яка не була передбачена та попереджена через раптовість її настання, але якби її можна було б передбачити, вона могла б бути відвернута. За таких умов особа звільняється від відповідальності якщо доведе, що вчинила усі необхідні дії для належного виконання своїх зобов’язань.

Однак, слід звернути увагу на те, що випадком не вважається такі обставини, як недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання чи відсутність у боржника необхідних коштів, коливання курсу валюти тощо. Наприклад, у справі № 909/868/15 про стягнення коштів за договором поставки, судом не були прийняті доводи відповідача про неможливість виконання зобов’язання внаслідок загострення відносин із Російською Федерацією, через що відповідач не зміг своєчасно отримати у російського постачальника електроприводи та поставити товари позивачу. При винесенні рішення суд керувався ч. 2 ст. 218 ГК України, яка передбачає, що не допускається віднесення до категорії непереборної сили порушення зобов'язань контрагентами боржника.

Випадок від форс-мажору відрізняє саме суб'єктивна неможливість передбачити і попередити діяння, що викликало невиконання/неналежне виконання зобов'язання.

Для засвідчення факту форс-мажорних обставин слід звернутись із заявою та необхідними документами до Торгово-промислової палати України або її регіональних підрозділів. У випадку відповідності заяви встановленим вимогам та проведенню необхідних розрахунків (послуга є платною), заявник отримує сертифікат про форс-мажорні обставини.

При укладенні договору, рекомендуємо ретельно аналізувати умови, що стосуються відповідальності за невиконання зобов’язань, чітко встановити перелік обставин, що можуть вважатися форс-мажорними та процедуру доведення таких обставин.

У справі №910/23540/15 про стягнення грошової суми, позовні вимоги ґрунтувалися на неналежного виконання відповідачем обов’язків за договором поставки. Але відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив з тих підстав, що несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором сталось не з його вини, а внаслідок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що підтверджується виданим Торгово-Промисловою Палатою України сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Суд вирішив у позові відмовити повністю, у тому числі з посиланням на ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", де вказано, що єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.

Отже, слід чітко розуміти, які обставини можна віднести до форс-мажорних, як у подальшому на підставу для звільнення від відповідальності, також не буде зайвим зазначати в угодах із контрагентами застереження про форс-мажорні обставини з порядком доведення (повідомлення) іншої сторони про такі обставини.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net