Особливості розірвання договорів у судовому порядку

Однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов’язань в Україні та світі являється договір. Цивільно-правовим договором визнається домовленість двох чи більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків. Сторони

Однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов’язань в Україні тасвіті являється договір. Цивільно-правовим договором визнається домовленістьдвох чи більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну чи припиненняцивільних прав та обов’язків. Сторони, які уклали між собою договір, вправітакож його розірвати як за взаємною згодою, так і в односторонньому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 598, ст. 651 ЦКУ, ст. 188 ГКУ передбачено, що змінаабо розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше невстановлено договором або законом. Як наслідок, якщо умовами договору тазаконом не передбачено розірвання договору в односторонньому порядку, то вирішуватидане питання необхідно у суді.

Підставами для розірвання договору можуть бути, зокрема:

- істотне порушення договору другоюстороною, коли внаслідок завданої цим шкоди сторона значною мірою позбавляєтьсятого, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦКУ);

- зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору,якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони неуклали б договір або уклали б його на інших умовах(ст.652 ЦКУ).

Хочу звернути увагу, що підставою для розірвання договору не можутьслугувати звичайні господарські ризики, так як відповідно до ст. 42 ГКУ,підприємництво - на власний ризик господарськадіяльність.

У судовій справі № 910/11400/14 суд відмовив у задоволенні позовнихвимог щодо розірвання договору поставки внаслідок того, що відсутні доказизбитків Позивача через не поставку товару, тому це не являється істотноюпричиною дострокового розірвання договору. За для задоволення відповіднихвимог, необхідно надавати до суду докази понесення збитків, а також діїпостачальника не повинні бути оперативно-господарськими санкціями, наприклад,не здійснення постачання товару внаслідок порушення строків оплати за товар,неузгодження сторонами істотних умов постачання та/або вартості товару тощо.

У спорах щодо розірвання (зміни) договорів оренди нежитловихприміщень, потрібно також довести істотну зміну обставин, яких сторонидотримувалися при укладанні договорів. Згідно судової справи 905/7276/13,позивач хотів змінити умови договору, а саме зменшити площу оренди, а якнаслідок і щомісячні платежі за оренду. Орендодавець відхилив пропозиціюорендаря, а суд відмовив у задоволенні позовних вимог, так як у договорі не бувпередбачений односторонній порядок зміни його умов та/або достроковогорозірвання. За для уникнення таких випадків, необхідно у договорі орендизазначити умови його дострокового розірвання, наприклад, після письмовогоповідомлення орендодавця за тридцять днів до даті розірвання.

Підвищення вартості робіт, наприклад, внаслідокдевальвації гривні також у більшості випадків не є підставою для розірваннядоговорів. Так у справі 904/3497/14 суд зазначив, що складні економічні та політичніобставини в країні, що пов'язані з різкою девальвацією гривні та стрімкимиінфляційними процесами, носять загальний характер та у повній мірі стосуютьсяобох договірних сторін, а тому й не можуть бути підставою для розірвання договору на користь однієї з них. У данихвипадках рекомендуємо у договорі зазначити умови, внаслідок яких сторониздійснюють перерахунок вартості робіт. Якщо сторони не дійдуть згоди щодо новоївартості робіт, право розірвати договір у односторонньому порядку з вимогоюоплати вартість фактично виконаних робіт та витрат.

Отже, договір – є основою взаємовідносин сторін. При укладаннідоговорів, необхідно проаналізувати можливі ризики у роботі, у тому числізалучити фахівців, щоб у майбутньому звести до мінімуму виникнення спорів,пов’язаних із розірванням або зміною умов договору.