Біг на місці у "нормандському" стилі

Сьогодні після довгої перерви має відбутися зустріч «нормандської четвірки» в Берліні. Зрозуміло, що з огляду на патову ситуацію, яка склалася на Донбасі, таке рандеву є очікуваним та логічним. У той же час виникає питання щодо наявності нагальної потреби та доцільності для проведення обговорення в «нормандському форматі», оскільки на порядку денному залишається та ж сама проблематика, яка піднімалася в минулому. Тобто, з моменту останнього рандеву якісних змін так і не відбулося. Більше того, з’явилися новини стосовно того, що Франція вимагатиме від України поступок у питанні надання особливого статусу Донбасу та проведення на окупованій території виборів. Тому не дивно, що до берлінської зустрічі навіть самі лідери «нормандської четвірки» ставляться доволі скептично.

            У той же час варто розуміти, що сторони не могли не домовитися про рандеву, оскільки в результаті відмови кожна з них опинилася б, щонайменше, в невигідному становищі. Наприклад, у такий спосіб лідери Німеччини та Франції імітують активну діяльність щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, демонструючи електорату «ефективність» власної зовнішньої політики. Росія не могла відмовитися від даної зустрічі, оскільки виглядала б як така, що перебуває у світовій ізоляції. До того ж, її можна було б звинуватити у зриві мирного процесу. Остання думка також стосується й України, яка, зрозуміло, є найбільш зацікавленою в обговоренні стороною.

            Але в цьому й полягає проблема анонсованої берлінської зустрічі. Для Ангели Меркель та Франсуа Олланда вона носить формальний характер, тобто проводитиметься суто для «позначки», а Володимир Путін навряд чи буде налаштований на конкретний діалог щодо виконання останніх домовленостей у Мінську. Тому не варто очікувати помітних зрушень у мирному процесі після рандеву в Берліні, оскільки сторони навіть елементарно не готові до реального обговорення наявних проблем, не говорячи про пошук шляхів їхнього вирішення. Більше того, якщо дійсно матиме місце тиск на Україну з боку Франції щодо питань особливого статусу Донбасу та проведення виборів без виконання Росією безпекової частини Мінських домовленостей, то однозначно виникнуть сумніви щодо доцільності такої зустрічі.

            У той же час берлінське рандеву, безумовно, відображає певний позитив, оскільки сам факт його проведення є важливим. Це свідчить про те, що «українське питання» не знімається з порядку денного ЄС. Але все ж варто розуміти, що за відсутності хоча б найменшого зрушення у процесі мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, ефективність «нормандського формату» в черговий раз буде поставлено під великий сумнів.