Міністерство соціальної політики України планує монетизувати пільги
Монетизація пільг означає, що замість безкоштовних чи дешевих послуг пільговики отримують від держави гроші, які платитимуть за ці послуги на загальних підставах. Протягом шести років Міністерство соціальної політики України буде впроваджувати проект «Моде
Міністерство соціальної політикиУкраїни планує монетизувати пільги, зробивши всю соціальну допомогу виключноадресною
Метоюпроекту є покращення результатів діяльності системи соціальної допомоги тасоціальних послуг в Україні для малозабезпечених сімей. Реформа соціальнихвиплат буде базуватися на трьох принципах: ефективності, адресності тамонетизації. На першому етапі реалізації мають бути ліквідовані всі неефективніпільги. Нараз їх точна кількість не відома.
В Українібільше 40 категорій громадян, які отримують пільги. За оцінками експертів дляфінансування усіх пільг, передбачених чинним законодавством України, необхіднасума, що перевищує обсяг бюджетних коштів, які виділяються на фінансуваннязараз. За різними оцінками для надання усіх існуючих пільг державі потрібно від180 до 500 млрд грн.
Вартозазначити, що певні кроки у напрямку реформування системи надання та облікусоціальних пільг вже зроблено. Наприклад, з 2003 року в Україні булозапроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право напільги (ЄДАРП). У цьому реєстрі зафіксовано 13,2 млн. одержувачів пільг, 26мільйонів посвідчень (тому що одна людина часто має право одночасно на різнікатегорії пільг).
Післяусунення неефективних пільг уряд планує перейти до адресної допомоги імонетизованих пільг. З одного боку необхідно буде провести моніторинг за рівнемдоходів людей, які претендують на пільги, а з іншого – об’єднати всі видидопомоги в одну програму соціального захисту зі створення єдиної бази даниходержувачів.
В нашійкраїні вже були зроблені перші кроки у реалізації реформи з монетизації пільг.Наприклад, Львівська та Волинські області впроваджували пілотні проекти. Причомуексперимент по монетизації всіх пільг з оплати електроенергії у Волинськійобласті можна вважати успішним. Заборгованостей з виплат та оплати немає.
Ідеямонетизації пільг перенесена в Україну з країн Європейського Союзу і США.
Доречі,Україна – єдина країна пострадянського простору, де найбільшою мірою збереженосистему пільг, що сформувалася здебільшого за часів СРСР та у 1990-і роки. Іншікраїни колишнього СРСР, які також успадкували радянську систему пільг тапривілеїв, врешті вдавалися до її скасування чи реформування – заміни пільггрошовими виплатами та/чи адресною допомогою.
КраїниПрибалтики скасували пільги практично одразу після виходу зі складу СРСР.Білорусь, Киргизстан, і навіть Росія, вдалися до реформування системи пільг вжеу 2000-х роках. При цьому мета і механізми реформування, попри певні спільніриси, а також наслідки реформи різнилися в різних країнах.
Перевагамипереходу на систему монетизації пільг є те, що грошова виплата розраховуєтьсяна норму послуги, а пільговик платитиме за фактичне її споживання. Монетизаціяпільг покращить фінансовий стан підприємств, які надають пільгові послуги,наприклад такі, як транспортні компанії.
Загалом жесистема монетизації сприятиме прозорості використання бюджетних коштів.
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 223
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 147
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 93
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 78
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 76
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 70869
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 10719
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 9037
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 4822
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4142