Антикризовий податок

Минулого тижня уряд підготував пакет заходів, які мають на меті допомогти з наповненням державного бюджету. Серед запропонованих кроків був анонсований і податок на доходи фізичних осіб від депозитів. Цей податок неодноразового пропонували ввести раніше, зокрема, в проекті Податкового кодексі він фігурував зі ставкою 5%. Цього разу було запропоновано встановити ставку нового податку на рівні 15% для осіб з щомісячним доходом нижче 10 мінімальних заробітних плат (тобто 121,8 тис. грн. на даний момент) і на рівні 17% для осіб з доходом понад цю суму. Це точно відповідає базовим ставкам на прибуток фізичних осіб за будь-якими іншими доходами. Уряд запропонував обкладати цим податком лише ті банківські внески, що перевищують 50 тис. грн., і вже наступного ж дня планку було підвищено до 100 тис. грн. За оцінками уряду, лише 1,5% власників депозитів тримають на рахунку понад 100 тис. грн., проте на них припадає 70% усіх банківських заощаджень.

Використання депозитів - популярний метод наповнення бюджету за кордоном  під час криз державних фінансів. Наприклад, в країнах, що розвиваються, податок на доходи від депозитів, переважно з’явився під час глобальної фінансової кризи 2008-2010 рр. Так, у Латвії з початку 2010 р. був запроваджений податок на депозити на рівні 10%, в Угорщині – на рівні 20%. Але найбільш показовою є тогорічна криза на Кіпрі. Уряд острову, який потребував 10 млрд. євро додаткових коштів для уникнення дефолту, тоді підвищив ставку податку на відсотки за депозитами вдвічі - з 15% до 30%. Крім того, він розглядав можливість запровадження одноразового податку на основну суму депозитів - 6,75% за внесками менше 100 тис. євро (близько $129 тис. на той час) і 9,9% за внесками, більшими за цію суму. Таке оподаткування мало на меті поповнити бюджет на 5,8 млрд. євро. Проте воно зівштовхнувся з бурхливими протестами населення і панічним відтоком депозитів з банків, адже усі депозити до 100 тис євро є застрахованими і мають бути сплачені в повному обсязі. Невдоволених кіпріотів не заспокоїла навіть пропозиція президента Ніколаса Анастасіадіса зробити виняток для власників депозитів, менших 20 тис. євро. В результаті, кіпрська влада обмежилася однократною "стрижкою" незастрахованих депозитів обсягом понад 100 тис. євро. Згодом подібний підхід до порятунку банквскої системи від нестатку ліквідності розглядав і Євросоюз. В Брюселі пропонували ввести з 2016 року схему, за якої проблемні банки, котрі вичерпали усі можливості залучення коштів через, наприклад, продаж акцій чи випуск облігацій, мали б право обкладати депозити обсягом понад 100 тис. євро спеціальним збором.

У спокійні часи податок на депозити застосовується здебільшого в розвинутих країнах, а також в країнах, що розвиваються, в складі Євросоюзу. Наприклад, у Японії банківські внески обкладаються за ставкою 15%, у Німеччині –25%,  у Швейцарії – 35%, у Нідерландах – від 37% до 52%. В країнах, що розвиваються, ставки за цим податком було знижено після завершення глобальної кризи і зараз вони переважно нижчі, ніж в розвинутих країнах. У Болгарії з початку поточного року вона була знижена з 10% до 8%, у Литві вона складає 15%, у Польщі – 19%. На цьому фоні українські 15-17% виглядають доволі прийнятно. Але чи наповнення бюджету є важливішим за відтік депозитів із банківської системи та можливу зупинку всієї банківської системи України в такий важкий час для країни.

Лише за січень-лютий населення, налякане стрімкою девальвацію гривні, забрало з банків 20,1 млрд. грн. гривневих депозитів, і понад половину цієї суми витратило на придбання іноземної валюти. Оподаткування доходів населення від депозитів в такій ситуації лише прискорить його втечу з гривневих депозитів в готівкову іноземну валюту. Вважаю, що вирішувати потрібно зразу дві задачі. Доцільно обкладати податком на доходи ті депозити, відсотки за якими виплачуються касовим методом у 2014 та 2015 роках. А на 2016 рік звільнити від оподаткування, щоб стимулювати таким чином довгі депозити із виплатою відсотків в кінці терміну. Мінімальну неоподатковувану суму варто підвищити до 200 тис. грн., тобто до суми, яку гарантує відшкодувати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

На несвоєчасності оподаткування доходів з депозитів наголошував і Національний банк України. Тому в четвер 27 березня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, виступаючи в парламенті, оголосив про відмову уряду від цього наміру.