Рада повинна прийняти пакет енергоефективних законів до літа
Прийняття парламентом пакету законів по енергоефективності суттєво пришвидшіть комунальну реформу. Я переконаний, що його життєво необхідно схвалити до літніх канікул.
Прийняття парламентом пакету законів по енергоефективності суттєво пришвидшіть комунальну реформу.Я переконаний, що його життєво необхідно схвалити до літніх канікул.
Закони необхідні для запуску Фонду енергоефективності
На цьому тижні очікується голосування за пакет законопроектів по енергоефективності. Серед них: Закони України "Про енергоефективність будівель", "Про комерційний облік комунальних послуг" та "Про житлово-комунальні послуги"
Ці закони є вкрай важливими для повноцінного створення Фонду енергоефективності. Власне зобов'язання створити Фонд енергоефективності Україна взяла на себе, підписавши угоду про асоціацію з ЄС. Законопроект про цей фонд розробляли майже рік. Й нарешті 21 березня, Верховна Рада схвалила його в першому читанні.
Фонд наповнюватимуть бюджетними грошима і коштами міжнародних фінансових організацій. В 2017 році з бюджету у Фонд буде направлено 400 млн грн. Ще 3 млрд грн (до 100 млн євро) Фонд зможе залучити кошти від МФО.
За задумом, стале фінансування заходів з енергоефективності дозволить зменшити витрати на опалення житла, знизити витрати на субсидії, створити 75 тис. нових робочих місць в малому і середньому бізнесі.
Метою роботи Фонду енергоефективності є суттєве зниження енергоспоживання, а отже, і витрат родин на житлово-комунальні послуги. Тому під час формування переліку заходів з енергоефективності, які необхідно впровадити в Україні, треба враховувати необхідне фінансування комплексних заходів, що призведе до суттєвої економії енергоресурсів для кожної родини та всієї держави.
Підтримка Європи та міністерства
Дуже обнадійливо те, що наші європейські партнери звертають увагу на важливість прийняття цих законів.
Так, керівник Групи підтримки України у Єврокомісії Петер Вагнер, заявив 6 червня, в Українському кризовому медіа-центрі: "Представники євроспільноти висловили занепокоєність відсутністю в Україні рамкового законодавства. Україна може втратити допомогу ЄС. Кошти на реформу енергоефективності в Україні будуть надані виключно за умови прийняття парламентом чотирьох ключових законів: ЗУ "Про Фонд енергоефективності", ЗУ "Про енергоефективність будівель", ЗУ "Про комерційний облік комунальних послуг" та ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".
Аналогічну думку висловив віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко: "Сьогодні ми говоримо про те, що 48 годин залишилося для того, щоб зробити перший крок - щоб у житловому секторі, де сьогодні споживається до 18-и млрд кубів газу на рік, ми перейшли до створення технічного і фінансового інструменту, що допомагатиме кожній українській родині втілювати енергоефективні заходи", - зазначив віце-прем’єр-міністр.
Зараз реформа лише розпочинається.
З одного боку другий рік поспіль впроваджується програма "теплих кредитів", виділяються кошти на їх фінансування.
Але, з іншого боку бракує механізмів верифікації енергоефективних заходів. Й саме ці закони й мають створити відповідні механізми.
Дуже важливо, щоб Пакет законопроектів по енергоефективності має було схвалено Радою до літніх канікул. Адже вони повинні запрацювати до приїзду європейської моніторингової комісії в Україну – від цього залежить надання європейської фінансової допомоги Фонду.
Тож, якщо український парламент голосує цей закон в другому читанні то президент його оперативно підпише. Й ще до початку опалюваного сезону можна буде втілено в життя реальні заходи.
Тож, ураховуючи важливість та необхідність створення такої інституції як Фонд енергоефективності, зусилля народних депутатів мають бути спрямовані на прийняття всього «енергоефективного» пакету!
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 12289
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
8946
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8425
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7314
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5756