Рада повинна прийняти пакет енергоефективних законів до літа
Прийняття парламентом пакету законів по енергоефективності суттєво пришвидшіть комунальну реформу. Я переконаний, що його життєво необхідно схвалити до літніх канікул.
Прийняття парламентом пакету законів по енергоефективності суттєво пришвидшіть комунальну реформу.Я переконаний, що його життєво необхідно схвалити до літніх канікул.
Закони необхідні для запуску Фонду енергоефективності
На цьому тижні очікується голосування за пакет законопроектів по енергоефективності. Серед них: Закони України "Про енергоефективність будівель", "Про комерційний облік комунальних послуг" та "Про житлово-комунальні послуги"
Ці закони є вкрай важливими для повноцінного створення Фонду енергоефективності. Власне зобов'язання створити Фонд енергоефективності Україна взяла на себе, підписавши угоду про асоціацію з ЄС. Законопроект про цей фонд розробляли майже рік. Й нарешті 21 березня, Верховна Рада схвалила його в першому читанні.
Фонд наповнюватимуть бюджетними грошима і коштами міжнародних фінансових організацій. В 2017 році з бюджету у Фонд буде направлено 400 млн грн. Ще 3 млрд грн (до 100 млн євро) Фонд зможе залучити кошти від МФО.
За задумом, стале фінансування заходів з енергоефективності дозволить зменшити витрати на опалення житла, знизити витрати на субсидії, створити 75 тис. нових робочих місць в малому і середньому бізнесі.
Метою роботи Фонду енергоефективності є суттєве зниження енергоспоживання, а отже, і витрат родин на житлово-комунальні послуги. Тому під час формування переліку заходів з енергоефективності, які необхідно впровадити в Україні, треба враховувати необхідне фінансування комплексних заходів, що призведе до суттєвої економії енергоресурсів для кожної родини та всієї держави.
Підтримка Європи та міністерства
Дуже обнадійливо те, що наші європейські партнери звертають увагу на важливість прийняття цих законів.
Так, керівник Групи підтримки України у Єврокомісії Петер Вагнер, заявив 6 червня, в Українському кризовому медіа-центрі: "Представники євроспільноти висловили занепокоєність відсутністю в Україні рамкового законодавства. Україна може втратити допомогу ЄС. Кошти на реформу енергоефективності в Україні будуть надані виключно за умови прийняття парламентом чотирьох ключових законів: ЗУ "Про Фонд енергоефективності", ЗУ "Про енергоефективність будівель", ЗУ "Про комерційний облік комунальних послуг" та ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".
Аналогічну думку висловив віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко: "Сьогодні ми говоримо про те, що 48 годин залишилося для того, щоб зробити перший крок - щоб у житловому секторі, де сьогодні споживається до 18-и млрд кубів газу на рік, ми перейшли до створення технічного і фінансового інструменту, що допомагатиме кожній українській родині втілювати енергоефективні заходи", - зазначив віце-прем’єр-міністр.
Зараз реформа лише розпочинається.
З одного боку другий рік поспіль впроваджується програма "теплих кредитів", виділяються кошти на їх фінансування.
Але, з іншого боку бракує механізмів верифікації енергоефективних заходів. Й саме ці закони й мають створити відповідні механізми.
Дуже важливо, щоб Пакет законопроектів по енергоефективності має було схвалено Радою до літніх канікул. Адже вони повинні запрацювати до приїзду європейської моніторингової комісії в Україну – від цього залежить надання європейської фінансової допомоги Фонду.
Тож, якщо український парламент голосує цей закон в другому читанні то президент його оперативно підпише. Й ще до початку опалюваного сезону можна буде втілено в життя реальні заходи.
Тож, ураховуючи важливість та необхідність створення такої інституції як Фонд енергоефективності, зусилля народних депутатів мають бути спрямовані на прийняття всього «енергоефективного» пакету!
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1192
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 301
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 93
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 12609
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 9743
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 9049
-
Німецький виробник одягу Gerry Weber закриває всі магазини – бренд викупили іспанці
Бізнес 7751
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
7587