Порятунок іпотеки через судову реструктуризацію боргу боржника фізичної особи

Після того як у квітня 2014 року припинив дію мораторій на тимчасове зупинення продажу іпотечного житла валютник кредитних боржників як фізичних осіб, з'явилася можливість врятувати своє єдине житлове іпотечне майно шляхом виплати боргу на протязі до 15 років у рамках затвердженого судом графіку погашення боргу. Про це буде у даній статті.  

Далі будуть дані відповіді на наступні питання:

Які підстави для подачі заяви до суду на реструктуризацію у межах реструктуризації (неплатоспроможності)

Які є варіанти дій у рамках справи про неплатоспроможність боржника фізичної особи

Обов'язкові вимоги щодо змісту заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Якщо кредитор не схвалить план реструктуризації

Які межі судового контролю заяви та плану реструктуризації 

Який порядок розгляду та затвердження плану реструктуризації

Чи має право заявник повторно звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

На кому лежить обов'язок доведення всіх умов та підстав для реструктуризації боргу

Як підтвердити боржнику, що він не має іншого нерухомого майна для проживання

Чи обов'язково подавати до суду документи про перебування у шлюбі, наявність спільного майна подружжя, наявність інших осіб, які спільно проживають з боржником, пов'язаних спільним побутом

Що буде, якщо не подати до суду довідку про доходи 

Чи обов'язково подавати до суду декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання його неплатоспроможним

Хто саме належить до членів сім'ї боржника, щодо яких боржник повинен дати інформацію про майно, про доходи та витрати членів сім'ї, що перевищують розмір 30 мінімальних зарплат

Якщо боржник надасть недостовірну інформацію про склад сім'ї 

Боржник може подати виправлену чи нову декларацію у разі виявлення судом неповної інформації про членів сім'ї

Суд може сам збирати докази щодо заборгованості боржника та членів його сім'ї за власною ініціативою

Якщо член сім'ї не дає інформацію про свій майновий стан, що робити боржникові

Навіщо взагалі було запроваджено судовий порядок неплатоспроможності фізичних осіб

Суд затвердить розмір боргу за валютним кредитом у гривні та за яким курсом 

Що не входитиме до розміру такого боргу 

Чи сума часткового погашення боргу впливає на розмір боргу для реструктуризації 

Чи впливає на суму майбутнього боргу на реструктуризацію площа іпотечного майна     

Якщо борг взагалі не гасив, квартира більша за 60 кв. м чи можна подавати на реструктуризацію в рамках банкрутства 

На суму боргу, що підлягає реструктуризації, нараховуються відсотки 

На час судового розгляду виконавче провадження буде зупинено

Що суд вирішить за підсумком розгляду заяви про реструктуризацію 

Що робить суд, якщо наданий план реструктуризації боржника (розрахунки) не відповідає вимогам 

За рішенням суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати 

Якщо боржник немає фінансових можливостей погашати вимоги кредитора 

Що означає прощення/списання залишку заборгованості за кредитним договором 

Якщо є невиконане рішення суду про стягнення валютного кредиту у гривні, чи можна на цій підставі подати на реструктуризацію 

Якщо немає рішення суду про стягнення боргу, немає виконавчого провадження про стягнення боргу, чи можна подавати на реструктуризацію 

Якщо у рішенні суду є стягнення штрафу та пені, чи потрібно їх включати до суми боргу для реструктуризації

Якщо є рішення суду про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за зобов'язаннями щодо валютного кредиту, їх треба враховувати до боргу для реструктуризації. 

Які підстави для подачі заяви до суду на реструктуризацію у межах реструктуризації (неплатоспроможності)?

Не кожен боржник може звернутися до суду з цих підстав у розрізі іпотечного майна. Є чіткі критерії для цього які передбачені Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс):

- заборгованість мала виникнути до квітня 2019;

- заборгованість виникла в іноземній валюті;

- кредит забезпечений іпотекою квартири чи житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника;

- єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор;

- боржник володіє на праві власності одним об’єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком) і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора.

Тоді такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації.

Якщо у тебе така ситуація тоді - “Великому кораблю, Велике плавання” і можна подавати відповідну заяву до суду.       

Які є варіанти дій у рамках справи про неплатоспроможність боржника фізичної особи?  

В залежності від ситуації та задач які ставить боржник, є два напрями:

- “повне банкрутство”: все рухоме і нерухоме майно продається і за рахунок отриманих коштів погашаються борги, за наслідком чого боржник визнається судом банкрутом зі списанням непогашених боргів і початком життя з “чистого аркушу”. Залучення арбітражного керуючого для даного направлення є обов'язковим. Цей варіант цікавий коли кількість майна мінімальна, або взагалі його нема;

- “реструктуризація”: коли є іпотечне єдине житло і наявна валютна кредитна заборгованість, у даному випадку погоджується судом план погашення строком до 10 або 15 років, згідно до чого борг переводиться у гривню і боржник щомісячно його погашає; 

Який сама шлях обрати, залежить від конкретної ситуації та мети боржника, а тому для обрання вірного напрямку треба отримати консультацію з адвоката.  

Обов'язкові вимоги щодо змісту заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність? 

Вона повинна відповідати статті 116 Кодексу і зокрема містити інформацію: 

- найменування господарського суду, до якого подається заява;

= ім’я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта, номер засобу зв’язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності);

- виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду;

- перелік документів, що додаються до заяви;

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

- документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

- опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

- копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

- перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

- копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

- відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;

- копія трудової книжки (за наявності);

- відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

- декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

- інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

- проект плану реструктуризації боргів).

Якщо кредитор не схвалить план реструктуризації? 

Наприклад, подається заява до суду про визнання неплатоспроможності фізичної особи боржника, то обов'язково до неї долучається план реструктуризації. Ця заява разом із планом надсилається кредитору, докази надсилання надаються суду. 

Свої заперечення щодо вказаного плану, кредитор надає суду, останній у сумі все розглядає та затверджує план або ні. 

Як бачиш, незгода кредитора з планом не є підставою для його незадоволення. Тому при відповідності плану статті 124 Кодексу його суд погодить. 

Які межі судового контролю заяви та плану реструктуризації? 

Суд має чіткі межі, в яких він може вказану заяву та план розглядати. При цьому суд не має права самостійно втручатися у визначені боржником у плані реструктуризації умови, за винятком доведення боржником недостатності доходів для виконання умов реструктуризації. Суд тільки може оцінювати. 

Є чіткі вимоги до заяви та плану – суд має чітко йти за цими вимогами, а вихід за них судом – це не повноваження суду та не повноваження кредитора. Якщо суд (на думку боржника) неправомірно відмовить у задоволені його заяви - є право у боржника подати апеляційну скаргу.

ВІДЕО В ТЕМУ: “Банкротство физического лица ипотечного должника | Реструктуризация долга”       

Який порядок розгляду та затвердження плану реструктуризації?

План реструктуризації – це графік погашення заборгованості, де вказується, як буде відбуватися погашення, дати запланованих оплат, як формувалася заборгованість, які відсотки, яка загальна вартість іпотечного майна та інше. 

Суд при поданні заяви розглядає цей план реструктуризації. Суд чітко йде за Кодексом, дивиться – які є вимоги та вирішує чи дотримані боржником вимоги плану реструктуризації.      

Чи має право заявник повторно звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність?

Так, має право, якщо суд відмовив за першої подачі заяви про неплатоспроможність, то можливе звернутися повторно. Суд письмо вкаже підставу для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Усуваєш її та заяву подаєш повторно. Можна звертатися і втретє, головне не повторювати раніше допущені помилки.         

На кому лежить обов'язок доведення всіх умов та підстав для реструктуризації боргу?

Цей обов'язок покладається на боржника, тому останній повинен обґрунтувати свою позицію належними доказами та обов'язковими документами (про які мова ішла раніше), щоб суд зрозумів і до боржника не було питань. 

Слід розуміти, що виключно на боржнику лежить обов'язок надати суду усі довідки про матеріальний стан, декларації та інші підтвердження незадовільного матеріального стану, інформацію про майно та джерела для реального виконання реструктуризації. 

Якщо боржник поверхнево поставиться до цього, кредитор обов'язково подасть суду свої заперечення проти реструктуризації, а суд їх розгляне і відмовить боржнику у відкритті справи або закриє вже відкриту.      

Як підтвердити боржнику, що він не має іншого нерухомого майна для проживання?

Є Державний реєстр нерухомого майна, з якого можна зробити відповідну інформаційну довідку за прізвищем, ім'ям та по батькові боржника та ідентифікаційним кодом (ІПН/РНОКПП). Згідно до чого підтягнеться усе зареєстроване у реєстрі майно, право на яке має боржник. Зазначена довідка подається до суду та згідно до неї та за наявності інших документів боржнику необхідно довести, що він має єдине майно і там проживає. Ці докази обов'язково мають бути у матеріалах справи залучені боржником, оскільки ані суд, ані кредитор не будуть вказані обставини доводити замість боржника.  

Чи обов'язково подавати до суду документи про перебування у шлюбі, наявність спільного майна подружжя, наявність інших осіб, які спільно проживають з боржником, пов'язаних спільним побутом?

Так, вказані документи слід подати до суду, у формі відповідної декларації (декларацій) за останні три роки, за умови, що вказані особи отримали дохід за рік більше ніж 200 тис. гривень. 

Перебування у шлюбі чи ні – обов'язково слід зазначати, окрім випадку, якщо шлюб розірвано за три роки до подання заяви про реструктуризацію. 

Неподання озвучених декларації буде безумовною підставою для відмови у відкриті судом справи, або закриття вже відкритої, оскільки з наданих боржником документів неможливо буде встановити обставини перебування у шлюбі, наявність спільного майна подружжя, наявність інших осіб, які спільно проживають з боржником, пов'язаних спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з боржником. Тобто бачимо, що суд обов'язково вказані обставини буде досліджувати по твоїй справі.  

Що буде, якщо не подати до суду довідку про доходи? 

Боржник повинен подати суду документи, які підтверджують його  матеріальний стан і зокрема документальне підтвердження за рахунок чого він буде погашати борг. 

Під довідками про доходи боржника слід розуміти:

- форму ОК-7 з Пенсійного фонду України;

- відомості з податкової про доходи боржника за останні три роки до подання зазначеної заяви. 

Зазначені документи можливо замовити онлайн через портал “ДІЯ” або безпосередньо звернувшись до районних підрозділів пенсійного фонду та податкової інспекції. 

“Суд, оцінюючи відповідні обставини, встановив, що боржник не надав довідки про доходи від контролюючого органу, яка підтверджувала відсутність у боржника доходу, за рахунок якого можна було б здійснювати погашення заборгованості перед кредитором.”, а ненадання довідок потягло за собою відмову суду у відкритті провадження у справі, такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.05.22 справа 923/984/21.      

Чи обов'язково подавати до суду декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання його неплатоспроможним?

Обов'язково, оскільки декларація повинна містити у собі майно, стан членів своєї сім'ї. Декларація є обов'язковим документом. Якщо подати заяву без неї – суд відмовляє у відкритті провадження (стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства), оскільки без декларації суд позбавлений можливостей вчинити дії, обов'язкові при відкритті провадження у справі про банкрутство, тобто отримати інформацію про майновий стан боржника та майновий стан його членів сім’ї (висновок Верховного Суду у постанові від 21.06.22 справа 903/264/21). 

Хто саме належить до членів сім'ї боржника, щодо яких боржник повинен дати інформацію про майно, про доходи та витрати членів сім'ї, що перевищують розмір 30 мінімальних зарплат?

Це особи, які перебувають у шлюбі з боржником, у тому числі якщо шлюб розірваний протягом 3 років до дня подання декларації, а також їхні діти. У тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебували під опікою боржника, інші особи, які разом з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Звертаю увагу, гранична видатково-прибуткова вартість складає 201 тис. грн. (постанова Верховного Суду від 22.09.21 справа 910/6639/20). 

ВІДЕО В ТЕМУ: “Развал женой исполнительного мужа, отмена торгов СЕТАМ”  

Якщо боржник надасть недостовірну інформацію про склад сім'ї?

Якщо суд на стадії відкриття провадження встановить, що немає інформації про склад сім'ї або вона не відповідає дійсності, то суд відмовляє у відкритті провадження, тому що неповна інформація або не надання інформації про членів сім'ї та їх доходно-витратні частини позбавляє суд повністю побачити майновий стан боржника та його сім'ї з метою можливості погашення кредиту як у судовому, так і у позасудовому порядку, у тому числі через визнання неплатоспроможним. Тому, якщо боржник не надає цю інформацію до суду, останній не може це об'єктивно розглянути, оскільки суд захищає та відстоює права та обов'язки як боржника, так і кредитора.        

Боржник може подати виправлену чи нову декларацію у разі виявлення судом неповної інформації про членів сім'ї?

Стаття 116 Кодексу не передбачає у рамках чинної справи подання повторної декларації або внесення до неї змін. Тому якщо інформація буде неповною, дані в декларації не відповідатимуть встановленим вимогам, то ти не зможеш у рамках судової справи подати повторно або внести зміни до декларації. Тобі відмовлять у відкритті відповідної справи. Не допускай помилок. Але якщо так станеться і отримаєш відмову у відкритті, то можна подати нову (повторну) заяву із коректною декларацією.         

Суд може сам збирати докази щодо заборгованості боржника та членів його сім'ї за власною ініціативою?

Стаття 116 Кодексу не передбачає, щоб суд мав право збирати ці докази, оскільки це обов'язок боржника. На нього, як на зацікавлену особу, покладено вимогу збору такої інформації та відображення її у відповідних розділах декларації. Усі докази, всю інформацію, яку боржник хоче донести до суду, треба зазначити у заяві, декларації, розрахунку реструктуризації. Суд нічого сам не збиратиме за боржника.          

Якщо член сім'ї не дає інформацію про свій майновий стан, що робити боржникові?

У такому випадку отримання інформації щодо членів сім'ї може здійснюватись боржником альтернативним способом з офіційних джерел (постанова Верховного Суду від 21.06.22 справа 903/264/21). 

Під офіційними джерелами мається на увазі, наприклад:

- реєстр нерухомості України;

- реєстр рухомого майна;

- довідки з пенсійного фонду України;

- відомості (довідки) з податкової;

- інші судові справи та рішення судів;

- інші державні реєстри та офіційні відповіді державних та місцевих органів влади;

- та інше.  

Навіщо взагалі було запроваджено судовий порядок неплатоспроможності фізичних осіб?

Є конфліктна ситуація між боржником і кредитором, не можуть вони закрити іпотечне питання – борг 10 мільйонів, а боржник має лише 200 тисяч, кредитор не згоден на ці гроші. Потрібен компроміс. Для цього і було введено порядок неплатоспроможності фізичних осіб. Концепція інституту неплатоспроможності фізосіб, аналіз положення відповідного Кодексу, що регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, свідчить, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами та боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов'язань з урахуванням майнового становища боржника (постанова Верховного Суду від 26.05.22 справа 903/806/20). 

Отже, законодавець потурбувався про цю ситуацію, привів до компромісу – взаємних поступок кредитора та боржника, у тому числі за рахунок тривалого (10-15 років) періоду погашення боргу. Тим самим, боржник позбавиться боргу, а банк отримує кошти.

Суд затвердить розмір боргу за валютним кредитом у гривні та за яким курсом? 

Кредит був валютний і борг залишається у валюті. Чинний Кодекс передбачає, що боржник має цю валюту у своєму розрахунку реструктуризації перевести у гривню. Курс у розрахунку має бути встановлений на момент відкриття справи про неплатоспроможність. Для боржника добре - немає залежності від курсу, що стрибає. Щодо реструктуризації боржник зобов'язаний перевести всю валюту в гривню за офіційним курсом Національного банку України.       

Що не входитиме до розміру такого боргу? 

Не входять у розмір боргу всі штрафи та пеня, зокрема не входить заборгованість, що перевищує оціночну вартість іпотечного майна. 

Наприклад, сума боргу фактично півтора мільйона гривень, оціночна вартість квартири мільйон гривень, сума боргу перевищує оціночну вартість на 500 тис. Ось ці 500 тисяч не входять у борг із реструктуризації, вони списуються (тобто їх платити не потрібно). Боржник зобов'язаний буде погасити суму боргу, яка дорівнює оцінковій вартості його іпотечного майна. Це плюс для боржника, і з цим часто не погоджуються кредитори, тож перешкоджають судовій реструктуризації.  

Чи сума часткового погашення боргу впливає на розмір боргу для реструктуризації? 

Впливатиме! Як правило, боржники таки якусь суму заборгованості гасять до подання заяви про неплатоспроможність, тому погашена сума має бути врахована для погашення боргу. Розділ 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства говорить, що у разі, якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов'язання за кредитним договором, а саме частково сплатив кредит та відсотки за користування кредитом, розмір вимог кредитора що підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується на більшу з наступних величин: 

- зменшується на суму відсотків основного боргу за кредитом, погашені боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

- відсоток загальної вартості кредиту для споживача, розрахований відповідно до законодавства про споживче кредитування на дату укладання договору надання кредиту в іноземній валюті, погашений боржником до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. 

Треба дослідити обидва варіанти, вибрати вигідніший для боржника, щоб на таку суму було зменшено суму боргу для реструктуризації. 

Чи впливає на суму майбутнього боргу на реструктуризацію площа іпотечного майна? 

Впливає! Якщо квартира не перевищує 60 кв. м або кожного проживаючого в цій квартирі припадає не більше 13,65 кв.м (для житлового будинку 120 кв. м), то сума заборгованості повинна бути знижена на твою користь на 10%. Якщо будинок чи квартира більша, то це на тебе не поширюється. Є обмеження, крім випадків перевищення вартості іпотеки над сумою заборгованості за кредитним договором. Наприклад, квартира коштує мільйон гривень, а заборгованість – 200 тис. гривень. То ці 10% теж не працюють.        

Якщо борг взагалі не гасив, квартира більша за 60 кв. м чи можна подавати на реструктуризацію в рамках банкрутства? 

Можна, головне – правильно сформулювати заяву, яка подається до суду, розрахунок реструктуризації, декларації. Суд має побачити у всіх документах, чому боржник не може погасити борг без суду, чому зможе дійсно гасити борг при задоволенні реструктуризації. 

ВІДЕО В ТЕМУ: “ВЕРНУЛ КВАРТИРУ ОТМЕНИВ ИСПОЛНИТЕЛЬНУЮ НАДПИСЬ НОТАРИУСА”          

На суму боргу, що підлягає реструктуризації, нараховуються відсотки? 

Нараховуються, оскільки у Кодексі прописано: розділ 5 Прикінцевих та перехідних положень – на отриману суму реструктуризованого зобов'язання нараховуються відсотки у розмірі українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшено на один відсоток. На сьогодні це близько 10% річних, боржник має все це врахувати у розрахунках. Це продиктовано тим, що банк теж має заробляти (близький за змістом висновок Верховного Суду від 24.11.22 справа 903/334/21) де зазначено, що відсотки є обов'язковими та законними. Якщо це не зробити – суд не відкриває провадження у справі. 

На час судового розгляду виконавче провадження буде зупинено?

Так, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність виникає підстава для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника.  

Що суд вирішить за підсумком розгляду заяви про реструктуризацію? 

Якщо все нормально за заявою, реструктуризацією, є вся інформація – документи, декларації, довідки обов'язкові, то суд відкриває провадження у справі про неплатоспроможність і затверджує план реструктуризації заборгованості. 

А якщо деяких документів немає, інформація не повна, чогось не вистачає, то суд відмовляє у відкритті провадження (постанова Верховного Суду від 26.05.22 справа 932/984/21). 

Навіть при відмові у відкритті, то у своїй ухвалі він вказує на недоліки, які не дали можливості відкрити. Недоліки усувай і заяву подавай повторно. 

Що робить суд, якщо наданий план реструктуризації боржника (розрахунки) не відповідає вимогам? 

Відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки за наявності помилок у розрахунках суд не може об'єктивно розглянути справу (постанова Верховного Суду 26.05.22 справа 923/984/21). 

За рішенням суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати? 

Може бути! Приклад: боржник подає до суду розрахунок заборгованості та вказує, що може впродовж 10 років платити щомісяця по 4 тис. гривень. Але при цьому надає докази свого майнового стану, що в нього такої суми немає, а є сума, яка становить половину мінімальної заробітної плати (станом на 2023 рік це 6700 грн.). Суд може своєю ухвалою встановити, що боржник буде платити мінімальну суму, а саме половину від 6700 грн. Головне боржник повинен довести суду підставу для такого зменшення. Зобов'язання доказами підтвердити недостатності доходів лежить на боржнику.

Якщо боржник немає фінансових можливостей погашати вимоги кредитора? 

У разі, якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим планом, господарський суд відмовляє у затвердженні плану реструктуризації та встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, який не може бути меншим за половину мінімальної заробітної плати. Або переходить до наступної процедури – закриває провадження у справі про неплатоспроможність. Тобто, господарський суд за своїм рішенням може зменшити місячний платіж боржника (постанова Верховного Суду від 8 червня 2022 справа 903/490/20). 

Що означає прощення/списання залишку заборгованості за кредитним договором? 

Наприклад, борг становить півтора мільйона гривень. При цьому в боржника є єдине іпотечне житло - квартира, оціночною вартістю - мільйон гривень. Різницю 500 тис. буде списано/прощено. Тобто боржник платить, виходячи з оцінкової вартості квартири. Це і є списання залишку заборгованості.     

Якщо є невиконане рішення суду про стягнення валютного кредиту у гривні, чи можна на цій підставі подати на реструктуризацію? 

Можна. Головне те, що є невиконане кредитне валютне зобов'язання, у даному випадку це зафіксовано рішенням суду.  

Якщо немає рішення суду про стягнення боргу, немає виконавчого провадження про стягнення боргу, чи можна подавати на реструктуризацію? 

Можна, оскільки підставою є наявність заборгованості за невиконаним кредитним валютним зобов'язанням. Це – підстава, щоб звернутися до суду із заявою про неплатоспроможність та реструктуризацію заборгованості. Якщо кредитор буде проти, він подасть свої письмові заперечення до суду. Суд все розгляне і відкриє провадження, або відмовить.        

Якщо у рішенні суду є стягнення штрафу та пені, чи потрібно їх включати до суми боргу для реструктуризації? 

Пеня та штраф не включаються до суми боргу. Для боржника це добре, тому що сума штрафу та пені майже завжди дорівнює сумі боргу.         

Якщо є рішення суду про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за зобов'язаннями щодо валютного кредиту, їх треба враховувати до боргу для реструктуризації? 

Потрібно враховувати. 3% річних та інфляційні втрати, встановлені у рішенні суду, не підпадають під поняття пені чи штрафу та мають бути враховані у розрахунку заборгованості.

Далі будуть дані відповіді на наступні питання:

Які підстави для подачі заяви до суду на реструктуризацію у межах реструктуризації (неплатоспроможності)

Які є варіанти дій у рамках справи про неплатоспроможність боржника фізичної особи

Обов'язкові вимоги щодо змісту заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Якщо кредитор не схвалить план реструктуризації

Які межі судового контролю заяви та плану реструктуризації 

Який порядок розгляду та затвердження плану реструктуризації

Чи має право заявник повторно звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

На кому лежить обов'язок доведення всіх умов та підстав для реструктуризації боргу

Як підтвердити боржнику, що він не має іншого нерухомого майна для проживання

Чи обов'язково подавати до суду документи про перебування у шлюбі, наявність спільного майна подружжя, наявність інших осіб, які спільно проживають з боржником, пов'язаних спільним побутом

Що буде, якщо не подати до суду довідку про доходи 

Чи обов'язково подавати до суду декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання його неплатоспроможним

Хто саме належить до членів сім'ї боржника, щодо яких боржник повинен дати інформацію про майно, про доходи та витрати членів сім'ї, що перевищують розмір 30 мінімальних зарплат

Якщо боржник надасть недостовірну інформацію про склад сім'ї 

Боржник може подати виправлену чи нову декларацію у разі виявлення судом неповної інформації про членів сім'ї

Суд може сам збирати докази щодо заборгованості боржника та членів його сім'ї за власною ініціативою

Якщо член сім'ї не дає інформацію про свій майновий стан, що робити боржникові

Навіщо взагалі було запроваджено судовий порядок неплатоспроможності фізичних осіб

Суд затвердить розмір боргу за валютним кредитом у гривні та за яким курсом 

Що не входитиме до розміру такого боргу 

Чи сума часткового погашення боргу впливає на розмір боргу для реструктуризації 

Чи впливає на суму майбутнього боргу на реструктуризацію площа іпотечного майна     

Якщо борг взагалі не гасив, квартира більша за 60 кв. м чи можна подавати на реструктуризацію в рамках банкрутства 

На суму боргу, що підлягає реструктуризації, нараховуються відсотки 

На час судового розгляду виконавче провадження буде зупинено

Що суд вирішить за підсумком розгляду заяви про реструктуризацію 

Що робить суд, якщо наданий план реструктуризації боржника (розрахунки) не відповідає вимогам 

За рішенням суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати 

Якщо боржник немає фінансових можливостей погашати вимоги кредитора 

Що означає прощення/списання залишку заборгованості за кредитним договором 

Якщо є невиконане рішення суду про стягнення валютного кредиту у гривні, чи можна на цій підставі подати на реструктуризацію 

Якщо немає рішення суду про стягнення боргу, немає виконавчого провадження про стягнення боргу, чи можна подавати на реструктуризацію 

Якщо у рішенні суду є стягнення штрафу та пені, чи потрібно їх включати до суми боргу для реструктуризації

Якщо є рішення суду про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за зобов'язаннями щодо валютного кредиту, їх треба враховувати до боргу для реструктуризації. 

Які підстави для подачі заяви до суду на реструктуризацію у межах реструктуризації (неплатоспроможності)?

Не кожен боржник може звернутися до суду з цих підстав у розрізі іпотечного майна. Є чіткі критерії для цього які передбачені Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс):

- заборгованість мала виникнути до квітня 2019;

- заборгованість виникла в іноземній валюті;

- кредит забезпечений іпотекою квартири чи житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника;

- єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор;

- боржник володіє на праві власності одним об’єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком) і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора.

Тоді такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації.

Якщо у тебе така ситуація тоді - “Великому кораблю, Велике плавання” і можна подавати відповідну заяву до суду.       

Які є варіанти дій у рамках справи про неплатоспроможність боржника фізичної особи?  

В залежності від ситуації та задач які ставить боржник, є два напрями:

- “повне банкрутство”: все рухоме і нерухоме майно продається і за рахунок отриманих коштів погашаються борги, за наслідком чого боржник визнається судом банкрутом зі списанням непогашених боргів і початком життя з “чистого аркушу”. Залучення арбітражного керуючого для даного направлення є обов'язковим. Цей варіант цікавий коли кількість майна мінімальна, або взагалі його нема;

- “реструктуризація”: коли є іпотечне єдине житло і наявна валютна кредитна заборгованість, у даному випадку погоджується судом план погашення строком до 10 або 15 років, згідно до чого борг переводиться у гривню і боржник щомісячно його погашає; 

Який сама шлях обрати, залежить від конкретної ситуації та мети боржника, а тому для обрання вірного напрямку треба отримати консультацію з адвоката.  

Обов'язкові вимоги щодо змісту заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність? 

Вона повинна відповідати статті 116 Кодексу і зокрема містити інформацію: 

- найменування господарського суду, до якого подається заява;

- ім’я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта, номер засобу зв’язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності);

- виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду;

- перелік документів, що додаються до заяви;

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

- документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

- опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

- копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

- перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

- копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

- відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;

- копія трудової книжки (за наявності);

- відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

- декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

- інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

- проект плану реструктуризації боргів).

Якщо кредитор не схвалить план реструктуризації? 

Наприклад, подається заява до суду про визнання неплатоспроможності фізичної особи боржника, то обов'язково до неї долучається план реструктуризації. Ця заява разом із планом надсилається кредитору, докази надсилання надаються суду. 

Свої заперечення щодо вказаного плану, кредитор надає суду, останній у сумі все розглядає та затверджує план або ні. 

Як бачиш, незгода кредитора з планом не є підставою для його незадоволення. Тому при відповідності плану статті 124 Кодексу його суд погодить. 

Які межі судового контролю заяви та плану реструктуризації? 

Суд має чіткі межі, в яких він може вказану заяву та план розглядати. При цьому суд не має права самостійно втручатися у визначені боржником у плані реструктуризації умови, за винятком доведення боржником недостатності доходів для виконання умов реструктуризації. Суд тільки може оцінювати. 

Є чіткі вимоги до заяви та плану – суд має чітко йти за цими вимогами, а вихід за них судом – це не повноваження суду та не повноваження кредитора. Якщо суд (на думку боржника) неправомірно відмовить у задоволені його заяви - є право у боржника подати апеляційну скаргу.

ВІДЕО В ТЕМУ: “Банкротство физического лица ипотечного должника | Реструктуризация долга”       

Який порядок розгляду та затвердження плану реструктуризації?

План реструктуризації – це графік погашення заборгованості, де вказується, як буде відбуватися погашення, дати запланованих оплат, як формувалася заборгованість, які відсотки, яка загальна вартість іпотечного майна та інше. 

Суд при поданні заяви розглядає цей план реструктуризації. Суд чітко йде за Кодексом, дивиться – які є вимоги та вирішує чи дотримані боржником вимоги плану реструктуризації.      

Чи має право заявник повторно звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність?

Так, має право, якщо суд відмовив за першої подачі заяви про неплатоспроможність, то можливе звернутися повторно. Суд письмо вкаже підставу для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Усуваєш її та заяву подаєш повторно. Можна звертатися і втретє, головне не повторювати раніше допущені помилки.         

На кому лежить обов'язок доведення всіх умов та підстав для реструктуризації боргу?

Цей обов'язок покладається на боржника, тому останній повинен обґрунтувати свою позицію належними доказами та обов'язковими документами (про які мова ішла раніше), щоб суд зрозумів і до боржника не було питань. 

Слід розуміти, що виключно на боржнику лежить обов'язок надати суду усі довідки про матеріальний стан, декларації та інші підтвердження незадовільного матеріального стану, інформацію про майно та джерела для реального виконання реструктуризації. 

Якщо боржник поверхнево поставиться до цього, кредитор обов'язково подасть суду свої заперечення проти реструктуризації, а суд їх розгляне і відмовить боржнику у відкритті справи або закриє вже відкриту.      

Як підтвердити боржнику, що він не має іншого нерухомого майна для проживання?

Є Державний реєстр нерухомого майна, з якого можна зробити відповідну інформаційну довідку за прізвищем, ім'ям та по батькові боржника та ідентифікаційним кодом (ІПН/РНОКПП). Згідно до чого підтягнеться усе зареєстроване у реєстрі майно, право на яке має боржник. Зазначена довідка подається до суду та згідно до неї та за наявності інших документів боржнику необхідно довести, що він має єдине майно і там проживає. Ці докази обов'язково мають бути у матеріалах справи залучені боржником, оскільки ані суд, ані кредитор не будуть вказані обставини доводити замість боржника. 

Чи обов'язково подавати до суду документи про перебування у шлюбі, наявність спільного майна подружжя, наявність інших осіб, які спільно проживають з боржником, пов'язаних спільним побутом?

Так, вказані документи слід подати до суду, у формі відповідної декларації (декларацій) за останні три роки, за умови, що вказані особи отримали дохід за рік більше ніж 200 тис. гривень. 

Перебування у шлюбі чи ні – обов'язково слід зазначати, окрім випадку, якщо шлюб розірвано за три роки до подання заяви про реструктуризацію. 

Неподання озвучених декларації буде безумовною підставою для відмови у відкриті судом справи, або закриття вже відкритої, оскільки з наданих боржником документів неможливо буде встановити обставини перебування у шлюбі, наявність спільного майна подружжя, наявність інших осіб, які спільно проживають з боржником, пов'язаних спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з боржником. Тобто бачимо, що суд обов'язково вказані обставини буде досліджувати по твоїй справі. 

Що буде, якщо не подати до суду довідку про доходи? 

Боржник повинен подати суду документи, які підтверджують його  матеріальний стан і зокрема документальне підтвердження за рахунок чого він буде погашати борг. 

Під довідками про доходи боржника слід розуміти:

- форму ОК-7 з Пенсійного фонду України;

- відомості з податкової про доходи боржника за останні три роки до подання зазначеної заяви. 

Зазначені документи можливо замовити онлайн через портал “ДІЯ” або безпосередньо звернувшись до районних підрозділів пенсійного фонду та податкової інспекції. 

“Суд, оцінюючи відповідні обставини, встановив, що боржник не надав довідки про доходи від контролюючого органу, яка підтверджувала відсутність у боржника доходу, за рахунок якого можна було б здійснювати погашення заборгованості перед кредитором.”, а ненадання довідок потягло за собою відмову суду у відкритті провадження у справі, такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.05.22 справа 923/984/21.      

Чи обов'язково подавати до суду декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання його неплатоспроможним?

Обов'язково, оскільки декларація повинна містити у собі майно, стан членів своєї сім'ї. Декларація є обов'язковим документом. Якщо подати заяву без неї – суд відмовляє у відкритті провадження (стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства), оскільки без декларації суд позбавлений можливостей вчинити дії, обов'язкові при відкритті провадження у справі про банкрутство, тобто отримати інформацію про майновий стан боржника та майновий стан його членів сім’ї (висновок Верховного Суду у постанові від 21.06.22 справа 903/264/21). 

Хто саме належить до членів сім'ї боржника, щодо яких боржник повинен дати інформацію про майно, про доходи та витрати членів сім'ї, що перевищують розмір 30 мінімальних зарплат?

Це особи, які перебувають у шлюбі з боржником, у тому числі якщо шлюб розірваний протягом 3 років до дня подання декларації, а також їхні діти. У тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебували під опікою боржника, інші особи, які разом з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Звертаю увагу, гранична видатково-прибуткова вартість складає 201 тис. грн. (постанова Верховного Суду від 22.09.21 справа 910/6639/20). 

Якщо боржник надасть недостовірну інформацію про склад сім'ї?

Якщо суд на стадії відкриття провадження встановить, що немає інформації про склад сім'ї або вона не відповідає дійсності, то суд відмовляє у відкритті провадження, тому що неповна інформація або не надання інформації про членів сім'ї та їх доходно-витратні частини позбавляє суд повністю побачити майновий стан боржника та його сім'ї з метою можливості погашення кредиту як у судовому, так і у позасудовому порядку, у тому числі через визнання неплатоспроможним. Тому, якщо боржник не надає цю інформацію до суду, останній не може це об'єктивно розглянути, оскільки суд захищає та відстоює права та обов'язки як боржника, так і кредитора.        

Боржник може подати виправлену чи нову декларацію у разі виявлення судом неповної інформації про членів сім'ї?

Стаття 116 Кодексу не передбачає у рамках чинної справи подання повторної декларації або внесення до неї змін. Тому якщо інформація буде неповною, дані в декларації не відповідатимуть встановленим вимогам, то ти не зможеш у рамках судової справи подати повторно або внести зміни до декларації. Тобі відмовлять у відкритті відповідної справи. Не допускай помилок. Але якщо так станеться і отримаєш відмову у відкритті, то можна подати нову (повторну) заяву із коректною декларацією.         

Суд може сам збирати докази щодо заборгованості боржника та членів його сім'ї за власною ініціативою?

Стаття 116 Кодексу не передбачає, щоб суд мав право збирати ці докази, оскільки це обов'язок боржника. На нього, як на зацікавлену особу, покладено вимогу збору такої інформації та відображення її у відповідних розділах декларації. Усі докази, всю інформацію, яку боржник хоче донести до суду, треба зазначити у заяві, декларації, розрахунку реструктуризації. Суд нічого сам не збиратиме за боржника.          

Якщо член сім'ї не дає інформацію про свій майновий стан, що робити боржникові?

У такому випадку отримання інформації щодо членів сім'ї може здійснюватись боржником альтернативним способом з офіційних джерел (постанова Верховного Суду від 21.06.22 справа 903/264/21). 

Під офіційними джерелами мається на увазі, наприклад:

- реєстр нерухомості України;

- реєстр рухомого майна;

- довідки з пенсійного фонду України;

- відомості (довідки) з податкової;

- інші судові справи та рішення судів;

- інші державні реєстри та офіційні відповіді державних та місцевих органів влади;

- та інше.  

Навіщо взагалі було запроваджено судовий порядок неплатоспроможності фізичних осіб?

Є конфліктна ситуація між боржником і кредитором, не можуть вони закрити іпотечне питання – борг 10 мільйонів, а боржник має лише 200 тисяч, кредитор не згоден на ці гроші. Потрібен компроміс. Для цього і було введено порядок неплатоспроможності фізичних осіб. Концепція інституту неплатоспроможності фізосіб, аналіз положення відповідного Кодексу, що регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, свідчить, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами та боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов'язань з урахуванням майнового становища боржника (постанова Верховного Суду від 26.05.22 справа 903/806/20). 

Отже, законодавець потурбувався про цю ситуацію, привів до компромісу – взаємних поступок кредитора та боржника, у тому числі за рахунок тривалого (10-15 років) періоду погашення боргу. Тим самим, боржник позбавиться боргу, а банк отримує кошти.

Суд затвердить розмір боргу за валютним кредитом у гривні та за яким курсом? 

Кредит був валютний і борг залишається у валюті. Чинний Кодекс передбачає, що боржник має цю валюту у своєму розрахунку реструктуризації перевести у гривню. Курс у розрахунку має бути встановлений на момент відкриття справи про неплатоспроможність. Для боржника добре - немає залежності від курсу, що стрибає. Щодо реструктуризації боржник зобов'язаний перевести всю валюту в гривню за офіційним курсом Національного банку України.       

 Що не входитиме до розміру такого боргу? 

Не входять у розмір боргу всі штрафи та пеня, зокрема не входить заборгованість, що перевищує оціночну вартість іпотечного майна. 

Наприклад, сума боргу фактично півтора мільйона гривень, оціночна вартість квартири мільйон гривень, сума боргу перевищує оціночну вартість на 500 тис. Ось ці 500 тисяч не входять у борг із реструктуризації, вони списуються (тобто їх платити не потрібно). Боржник зобов'язаний буде погасити суму боргу, яка дорівнює оцінковій вартості його іпотечного майна. Це плюс для боржника, і з цим часто не погоджуються кредитори, тож перешкоджають судовій реструктуризації.  

Чи сума часткового погашення боргу впливає на розмір боргу для реструктуризації? 

Впливатиме! Як правило, боржники таки якусь суму заборгованості гасять до подання заяви про неплатоспроможність, тому погашена сума має бути врахована для погашення боргу. Розділ 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства говорить, що у разі, якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов'язання за кредитним договором, а саме частково сплатив кредит та відсотки за користування кредитом, розмір вимог кредитора що підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується на більшу з наступних величин: 

- зменшується на суму відсотків основного боргу за кредитом, погашені боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

- відсоток загальної вартості кредиту для споживача, розрахований відповідно до законодавства про споживче кредитування на дату укладання договору надання кредиту в іноземній валюті, погашений боржником до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. 

Треба дослідити обидва варіанти, вибрати вигідніший для боржника, щоб на таку суму було зменшено суму боргу для реструктуризації.

Чи впливає на суму майбутнього боргу на реструктуризацію площа іпотечного майна? 

Впливає! Якщо квартира не перевищує 60 кв. м або кожного проживаючого в цій квартирі припадає не більше 13,65 кв.м (для житлового будинку 120 кв. м), то сума заборгованості повинна бути знижена на твою користь на 10%. Якщо будинок чи квартира більша, то це на тебе не поширюється. Є обмеження, крім випадків перевищення вартості іпотеки над сумою заборгованості за кредитним договором. Наприклад, квартира коштує мільйон гривень, а заборгованість – 200 тис. гривень. То ці 10% теж не працюють.        

Якщо борг взагалі не гасив, квартира більша за 60 кв. м чи можна подавати на реструктуризацію в рамках банкрутства? 

Можна, головне – правильно сформулювати заяву, яка подається до суду, розрахунок реструктуризації, декларації. Суд має побачити у всіх документах, чому боржник не може погасити борг без суду, чому зможе дійсно гасити борг при задоволенні реструктуризації. 

На суму боргу, що підлягає реструктуризації, нараховуються відсотки? 

Нараховуються, оскільки у Кодексі прописано: розділ 5 Прикінцевих та перехідних положень – на отриману суму реструктуризованого зобов'язання нараховуються відсотки у розмірі українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшено на один відсоток. На сьогодні це близько 10% річних, боржник має все це врахувати у розрахунках. Це продиктовано тим, що банк теж має заробляти (близький за змістом висновок Верховного Суду від 24.11.22 справа 903/334/21) де зазначено, що відсотки є обов'язковими та законними. Якщо це не зробити – суд не відкриває провадження у справі. 

На час судового розгляду виконавче провадження буде зупинено?

Так, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність виникає підстава для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника.  

Що суд вирішить за підсумком розгляду заяви про реструктуризацію? 

Якщо все нормально за заявою, реструктуризацією, є вся інформація – документи, декларації, довідки обов'язкові, то суд відкриває провадження у справі про неплатоспроможність і затверджує план реструктуризації заборгованості.  

А якщо деяких документів немає, інформація не повна, чогось не вистачає, то суд відмовляє у відкритті провадження (постанова Верховного Суду від 26.05.22 справа 932/984/21). 

Навіть при відмові у відкритті, то у своїй ухвалі він вказує на недоліки, які не дали можливості відкрити. Недоліки усувай і заяву подавай повторно. 

Що робить суд, якщо наданий план реструктуризації боржника (розрахунки) не відповідає вимогам? 

Відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки за наявності помилок у розрахунках суд не може об'єктивно розглянути справу (постанова Верховного Суду 26.05.22 справа 923/984/21). 

За рішенням суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати? 

Може бути! Приклад: боржник подає до суду розрахунок заборгованості та вказує, що може впродовж 10 років платити щомісяця по 4 тис. гривень. Але при цьому надає докази свого майнового стану, що в нього такої суми немає, а є сума, яка становить половину мінімальної заробітної плати (станом на 2023 рік це 6700 грн.). Суд може своєю ухвалою встановити, що боржник буде платити мінімальну суму, а саме половину від 6700 грн. Головне боржник повинен довести суду підставу для такого зменшення. Зобов'язання доказами підтвердити недостатності доходів лежить на боржнику.

Якщо боржник немає фінансових можливостей погашати вимоги кредитора? 

У разі, якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим планом, господарський суд відмовляє у затвердженні плану реструктуризації та встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, який не може бути меншим за половину мінімальної заробітної плати. Або переходить до наступної процедури – закриває провадження у справі про неплатоспроможність. Тобто, господарський суд за своїм рішенням може зменшити місячний платіж боржника (постанова Верховного Суду від 8 червня 2022 справа 903/490/20). 

Що означає прощення/списання залишку заборгованості за кредитним договором? 

Наприклад, борг становить півтора мільйона гривень. При цьому в боржника є єдине іпотечне житло - квартира, оціночною вартістю - мільйон гривень. Різницю 500 тис. буде списано/прощено. Тобто боржник платить, виходячи з оцінкової вартості квартири. Це і є списання залишку заборгованості.     

Якщо є невиконане рішення суду про стягнення валютного кредиту у гривні, чи можна на цій підставі подати на реструктуризацію? 

Можна. Головне те, що є невиконане кредитне валютне зобов'язання, у даному випадку це зафіксовано рішенням суду.  

Якщо немає рішення суду про стягнення боргу, немає виконавчого провадження про стягнення боргу, чи можна подавати на реструктуризацію? 

Можна, оскільки підставою є наявність заборгованості за невиконаним кредитним валютним зобов'язанням. Це – підстава, щоб звернутися до суду із заявою про неплатоспроможність та реструктуризацію заборгованості. Якщо кредитор буде проти, він подасть свої письмові заперечення до суду. Суд все розгляне і відкриє провадження, або відмовить.        

Якщо у рішенні суду є стягнення штрафу та пені, чи потрібно їх включати до суми боргу для реструктуризації? 

Пеня та штраф не включаються до суми боргу. Для боржника це добре, тому що сума штрафу та пені майже завжди дорівнює сумі боргу.         

Якщо є рішення суду про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за зобов'язаннями щодо валютного кредиту, їх треба враховувати до боргу для реструктуризації? 

Потрібно враховувати. 3% річних та інфляційні втрати, встановлені у рішенні суду, не підпадають під поняття пені чи штрафу та мають бути враховані у розрахунку заборгованості.