Знову про мову
Путім почав розбудову Євразійського Союзу з питання про російську мову. Українські можновладці виступають з ним за одно.
Не буду довго щось доводити, тільки нагадаю, що нинішня українська влада знову піднімає на щит питання про російську мову, як другу державну, або як мову з особливим статусом. Можна було б на це не звертати уваги, якщо би, по-перше, російська мова, як державна не вводилася в реальне життя практично уже сьогодні. Попри те, що відповідний Закон України вимагає від державних службовців знати українську мову і користуватися нею в практичній державній службі, різні азарови, єфремови і інші їм подібні просто нехтують українською мовою і Законом України.
По-друге, ни нішні українські можновладці у своїй стратегії (хоч і не розуміють, що це таке) стараються бути вірними путіністами, навіть хочуть перевищити його в стараннях відносно захисту російської мови в Україні. Як не дивно, але наша влада, сповідуючи путінізм, робить все навпаки по відношенню до власної держави в прямому і фігуральному розумінні. Наприклад, ось одне з перших доручень Путіна в ролі Президента Росії: «Правительству РФ совместно с органами государственной власти субъектов РФ обеспечить: введение обязательного экзамена по русскому языку, истории России, основам законодательства РФ для трудящихся-мигрантов, за исключением высококвалифицированных специалистов», – цитує доручення Путіна РІА «Новості». (NR2.ru: http://www.nr2.ru/kiev/385834.html)
В цьому контексті хочу звернути увагу шановних співвітчизників на чотири важливі, на мій погляд, обставини.
Перша. Здавати екзамен з російської мови зобов’язані будемо ми з вами і в тому випадку, якщо захочемо поїхати на декілька місяців на заробітки на найнепристижніші роботи, а високваліфікованих спеціалістів можна заманити пільгою незнання російської мови. Але, як ставитися до мов в Росії - це внутрішня справа Росії, незалежно від того, як ми до цього ставимося.
Друга. Зневажливе ставлення до української мови значної частини українських можновладців має глибокі імперські коріння і зумовлене не труднощами вивчення української мови, а психологією великоруського держиморди і на це не можна не звертати уваги. Для того, щоб бути великоруським держимордою не обов’язково бути етнічним великоросом. З глибоким сумом необхідно визнати, що своїх і варяжних запроданців завжди в толерантному українському суспільстві було чимало
Третя. Прошу не звинувачувати мене в максималізмі чи радикалізмі, але боротьба української влади за російську мову приведе до того, що з часом навіть українських депутатів заставлять вивчати російську мову і здавати відповідний екзамен. Не смійтесь, але якщо і далі так піде, то українська мова знову відкотиться на рубежі «дєрєвєнської» мови для анекдотів і художньої самодіяльності.
Четверта. Спільні зусилля російської і нинішньої української влади виходять далеко за межі мовного питання, а представляють собою один з напрямів відновлення Російської імперії у формі Євразійського Союзу. Тому не випадково великоруські держиморди в Росії і в Україні так старанно опікуються статусом російської мови в Україні. Як і в радянські часи вони йдуть на русифікацію всього євразійського (російського імперського) простору з «єдиною мовою міжнаціонального спілкування».
Мені дуже хотілось би помилитися в тому, що я написав, але це можливе лише тоді, коли ми всі будемо не байдужими і зуміємо в нашій власній державі відстояти нашу чудову і багатостраждальну мову наших предків, коли ми зуміємо виконати заповіт великого українця про те, щоб чужого навчатися, але й свого не цуратися. Мій заклик до боротьби за неподільний статус української мови, як державної, ніяким чином не треба розцінювати як заклик до боротьби проти російської мови, бо боротьба «за» - це не обов’язково боротьба «проти», як це розуміли і розуміють більшовики. Хто не з нами, той не обов’язково проти нас, а може бути просто за себе.
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов 03.11.2024 19:56
- Закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України Андрій Хомич 03.11.2024 19:45
- Продаж майна боржника на електронному аукціоні Павло Васильєв 03.11.2024 14:50
- Місце проживання дитини після розлучення: досвід та практика Світлана Приймак 02.11.2024 20:08
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 02.11.2024 19:05
-
Що подивитись у кіно. Три новинки тижня
Життя 8464
-
Озеро Гарда: шість найкрасивіших міст на найбільшому озері Італії
Життя 7154
-
Укранфта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 4786
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 4293
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 3979