Україні потрібна власна версія газового контракту, і не лише з термінами

Договори, укладені під тиском, завжди містили загрози для сторони, яку змушували їх підписати. Наявність власного бачення співпраці, викладеного на папері, дозволить мінімізувати цей ризик.

На переговори з російською стороною Україні варто йти з власною версією контракту щодо транзиту газу. В усі попередні роки тактикою Росії було затягувати обговорення конкретних елементів договору до останнього, створювати кризу, і вже в цих умовах, під тиском, змушувати сторону підписувати версію, вигідну для «Газпрому». Договори, укладені під тиском, завжди містили загрози для сторони, яку змушували їх підписати. Наявність власного бачення співпраці, викладеного на папері, дозволить мінімізувати цей ризик.

У контракті варто прописувати не лише його тривалість. Оскільки Україна декларує приєднання до ринку газу ЄС, є ціла низка нових елементів договору, у порівнянні з існуючим. Це перенесення точки передачі газу із західного кордону на східний – таким чином європейські компанії будуть мати справу не лише з «Газпромом», але і з українським оператором транспортування. Це також  перехід на принцип бронювання потужностей, а не фізичних обсягів газу, який транспортується.  Також, має бути відкритою можливість для віртуального реверсу газу. Пам’ятаючи про практику недотримання російською стороною режиму тиску газу, варто передбачити відповідальність і в цьому питанні. Це все – теми, які «Газпром» навряд чи згадає у власних версіях контракту, але які є принциповими і важливими для енергетичної безпеки України.

Маючи власну версію контракту, яка відповідатиме європейським правилам, Україна також дасть європейським енергетичним компаніям розуміння, чого хоче українська сторона і що очікувати від її позиції на переговорах. Це спростовуватиме тези про ненадійність і непередбачуваність України як транзитної країни, яку активно поширюють лобісти російського «Газпрому» за кордоном.