Чи говорять про роль України в енергетиці Європи журналісти, політики та експерти країн ЄС? Чи обговорюються всі ризики для ЄС у випадку будівництва «Північного потоку-2»?
«Україна стоїть на передовій захисту країн Європи від російської агресії» – часто можна почути від українських експертів і політиків. Як мінімум в енергетичному секторі це твердження є вірним. Українська ГТС є важливою трубопровідною системою, яка транзитує російський газ, і при цьому її використання відповідає європейським правилам. Російські трубопроводи та їхні власники не переймаються питанням відповідності вимог ЄС, більше того – нещодавно компанія Nord Stream 2 AG подала позов до Суду Європейського Союзу з вимогою скасувати поправки до Газової директиви. Україна готова транзитувати не лише російський газ, але і газ із Туркменістану, Узбекистану чи Казахстану, в той час як Росія вийшла з Договору про Енергетичну Хартію, щоб не допускати розмов про доступ до своєї труби кого-небудь, крім тих, кого хоче Росія.
Але чи говорять про ці pro et contra журналісти, політики та експерти в країнах ЄС? Наскільки вони чують ці аргументи з боку українських експертів і політиків? Чи обговорюються всі енергетичні, економічні та безпекові ризики для ЄС у випадку будівництва «Північного потоку-2», чи це лише «картинка» української аудиторії?
Щоб не уявляти, а бачити реальну ситуацію в інформаційному просторі ЄС, командою експертів, спільно з DiXi Group і за підтримки Фонду «Відродження» було започатковано моніторинг ключових ЗМІ таких країн як Німеччина, Франція. Адже саме вони відіграють вагому роль у ЄС та у випадку Німеччини – у будівництві «Північного потоку 2». Щоденний моніторинг «показує» головні месиджі, які з'являються щодо «Північного потоку-2» у цих країнах, дає можливість українським експертам і журналістам зрозуміти, чим насправді насичений інформаційний простір цих країн, а також ключової англомовної преси, і наскільки активно там представлена Україна.
Фінальним компонентом аналізу є моніторинг українських ЗМІ, який дає розуміння, чи українські ЗМІ належать до європейського інформаційного простору, чи пишуть на схожі теми, чи все же більш сконцентровані на українських подіях у сфері енергетики.
До Вашої уваги – результати такого моніторингу протягом липня. Що робити і як реагувати – на розсуд українських експертів, політиків та – особливо – журналістів.
Франція
Основною подією місяця, що була прокоментована у французькій пресі, стала угода на 7.6 мільярда дол. між франко-американською нафтогазовою компанією TechnipFMC та російською приватною газовою структурою «Новатек» щодо спільної побудови трьох виробничих ліній зі скраплення газу (проект «Арктик СПГ-2»). При цьому угода жодним чином не пов’язувалася ні з поверненням Росії у ПАРЄ, ні з триваючою окупацією Росією Криму і Донбасу, де порушуються як міжнародне право, так і права людини.
Провідні медіа майже не писали про «Північний потік-2» та транзит газу через Україну. Натомість російсько-французькі енергетичні бізнес-стосунки висвітлювалися досить активно. Спеціалізована економічна преса, висвітлювала взаємини в трикутнику ЄС-Росія-Україна у сфері енергетики інформаційно, ігноруючи політичні аспекти побудови нових російських газопроводів та геополітичні інтереси Росії. Дуже активною є російська пропагандистська преса в своїх франкомовних версіях, в тому числі пов’язані з нею блоги. Ці ресурси систематично працюють на те, щоб створити Україні імідж ненадійного, проблемного партнера. Існує невелика група об’єктивних журналістів, котрі, проте, практично не публікуються у провідних виданнях. Україна згадується в матеріалах про енергетику, у кращому випадку – побіжно, без цитування конкретних відповідальних за енергетику українських речників, без уваги до української аргументації.
Німеччина
Моніторинг провідних німецьких ЗМІ виявив, що більшість статей, де згадується будівництво «Північного потоку-2», є передруком новин з інформаційних агентств, таких як dpa та reuters. Лише незначна кількість статей були опубліковані як коментарі або інтерв’ю та містять інформацію про авторів. Зачасту «Північний потік-2» згадується у контексті відносин між США, ЄС та Німеччини. При цьому увага акцентується на тому, що «Північний потік-2» для США не є економічно вигідним, адже США самі зацікавлені у збуті власного скрапленого природного газу (СПГ) у Європі. В окремих статтях поверхнево висвітлюється екологічна складова видобутку газу і переваг СПГ. Критичні до будівництва газогону висловлювання зосереджуються на імперіалізмі Росії та на тому, що «Північний потік-2» робить ЄС залежним від російського газу, і підриває роль Німеччини у єдності Європи.
Кожен тиждень липня характеризується окремою головною темою, важливою для інформаційних агентств. Перший та другий тиждень, наприклад, в фокусі були такі теми: СПГ, співпраця Німеччини та ЄС з США в енергетичній сфері, вплив на навколишнє середовище та відзначився статтями про поїздку міністра економіки ФРН Петера Альтмаєра до США, в контексті якої згадувався «Північний потік-2» як проблемна складова відносин. Третій тиждень запам’ятався тим, що німецькі ЗМІ передруковували інформацію з інтерв’ю міністра закордонних справ РФ Сєргєя Лаврова, яке вийшло у німецькій регіональній газеті “Rheinische Post” (Дюсельдорф) з назвою “Санкції шкодять Європі”. У ньому, серед іншого, наголошувалося, що «Північний потік-2» йде за планом та є виключно економічним проектом. Інтерв’ю Лаврова можна розцінювати як спланований інформаційний крок, адже велика кількість ЗМІ передрукувала окремі його частини саме перед початком Петербурзького діалогу, який вперше з 2014 року після анексії Криму Росією пройшов за участі міністрів закордонних справ Німеччини та Росії. Крім того, в газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ), яка належить до провідних видань Німеччини, з’явився коментар німецького експерта, згідно з яким Україна затягує процес перемовин щодо газового контракту і прагне зберегти монополію у сфері транзиту російського газу через свою територію, тому дії Росії щодо будівництва «Північного потоку-2» є легітимними. Останні дні моніторингу прикметні передруком повідомлень швейцарської компанії Nord Stream 2 AG про подання позову до Суду Європейського Союзу про скасування вимог Газової директиви ЄС, зокрема щодо анбандлінгу.
Українська позиція щодо “Північного потоку-2” у проаналізованих статтях майже непомітна. Єдиним винятком можна розцінювати інтерв’ю заступниці міністра закордонних справ Олени Зеркаль провідній газеті FAZ, де мова йде про загрозу з боку “Північного Потоку-2” для України. Німецькими ЗМІ непомічено ряд важливих подій, до прикладу – зупинка «Північного потоку-1» для технічного обслуговування із різким зростанням транзиту газу через Україну (що доводить, наскільки важливим є транзит через Україну для енергетичної безпеки Європи).
Англомовний простір
Основними подіями місяця були ненадання дозволу Nord Stream 2 AG на прокладання газопроводу у данських територіальних водах та потенційна судова суперечка «Газпрому» та Європейської Комісії. Разом з тим, ряд важливих подій проігноровано – зокрема таких, як прийняття резолюції Парламентської Асамблеї ОБСЄ, що висловлює «особливе занепокоєння з приводу проектів трубопроводів «Північний потік-2» і «Турецький потік» та їхнього потенційного використання як засобів політичного або економічного примусу по відношенню до залежних від поставок держав-учасниць (ОБСЄ)».
Дуже важливими є роботи, що аналізують російські наміри щодо газової експансії в Європі. Варто виділити аналітику експерта Atlantic Council Алана Райлі, котрий відбиває основні аргументи проти запровадження американських санкцій. В цілому, критична інформація, як аналітична, так і новинна, переважає прихильну до російських проектів. Основними постачальниками проросійського контенту є Russia Today та проросійські блоги.
Україна
Основною новиною у енергетичній сфері стали висловлювання президента Володимира Зеленського про те, що він покладає надію у вирішенні питання з «Північним потоком-2» на президента США Д. Трампа.
В цілому, енергетичні питання слабко висвітлюються українською пресою. Враховуючи парламентські вибори, дискусія щодо енергетичних питань не була в основному порядку денному. Більшість матеріалів – передруки з німецьких джерел або експертні коментарі західних аналітиків.
