Які ризики подання "не правильної" декларації при банкрутстві?
Для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи подається заява із переліком документів та відомостей.
Одним із таких документів є декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Декларація подається боржником за 3 роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Інститут надання фізичною особою декларації разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов’язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Таким чином, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Декларацію про майновий стан боржника та відомості в такій декларації перевіряє керуючий реструктуризацією. За результатом перевірки декларацій боржника, керуючий реструктуризацією може виявити розбіжності, неточності, а також факти подання у них неповної та недостовірної інформації, які відображаються у відповідному Звіті такого керуючого.
В свою чергу, суд може прийняти рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник впродовж 7 днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім’ї.
Щодо таких дій, то законодавством визначено певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:
1. Боржник подає суду декларації.
2. Керуючий реструктуризацією перевіряє декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту.
3. Отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж 7 днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію з урахуванням наданих та зауважень керуючого реструктуризацією.
Якщо боржник впродовж 7 днів (з дати отримання звіту) не подає до господарського суду виправлена декларація – суд може прийняти рішення про закриття провадження у справі.
При цьому, варто зазначити, що законодавство не передбачає повторну перевірку виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1142
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 169
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 144
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 137
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8720
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 7491
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 6961
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3761
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3510