НБУ надав банкам кредити. Навіщо їм додаткові гроші?
На першому тендері із підтримання ліквідності банків НБУ надав перші транші довгострокового фінансування банкам на загальну суму 2,4 млрд грн строком – від 1 до 5 років.
Банківський сектор довго чекав на цю подію. НБУ надав перші транші довгострокового фінансування банкам – без обмеження за сумою. Наступний такий тендер відбудеться 12 червня. Може скластися враження, що під рефінансуванням мається на увазі необхідність банків у докапіталізації, але це не так. Сьогодні банківська система України має ліквідність майже 200 млрд грн і ще близько 8 млрд дол. США. Такий показник ліквідності дозволив банківській системі зустріти кризу набагато більш підготовленою, ніж у 2008 році. Може виникнути справедливе запитання: навіщо банкам зараз залучати кошти від регулятора у вигляді довгострокового фінансування?
Відповідаючи на нього, важливо розуміти, з чого складаються 200 млрд грн ліквідності. Близько 140 млрд – це гроші, розміщені в депозитних сертифікатах, а 60 млрд грн – це залишки на кореспондентських рахунках банків. Як депсертифікати, так і залишки на коррахунках мають короткостроковий характер (до одного місяця).
Засоби регулятора, на які так довго чекав банківський ринок, мають довгострокову основу. Так зване довгострокове фондування (залучення банком ресурсів) – це і скорочення розривів ліквідності банків, і задоволення попиту з боку бізнесу на довгостроковий ресурс.
Якщо коротко, що таке рефінанс?
Рефінансування - це такий самий кредит, який потрібно повернути, тільки в даному випадку НБУ кредитує комерційні банки. Для банків це можливість брати під невисокі проценти кредити НБУ. Варто відмітити, що саме від ліквідності банків залежить те, чи будуть вклади клієнтів надійними. Однак на сьогоднішній день поняття рефінансу банків з боку НБУ виглядає не як «рятувальний круг» під час кризи, а як комерційний взаємовигідний продукт, що дозволяє бізнесу будувати довгострокові плани розвитку.
Навіщо зараз банкам рефінанс?
Залучення комерційними банками рефінансування дозволить розширити власні можливості з надання фінансових послуг фізичним і юридичним особам.
Банки залучили кошти для кредитування реального сектора економіки. Незважаючи на відсутність потреби банків у додаткових гривневих ресурсах, залучення цього довгострокового ресурсу від НБУ дає можливість запропонувати ринку новий кредитний продукт, попит на який був уже давно. Ми вже цей продукт сформували і запускаємо його в роботу. Варто відзначити, що вартість цих кредитів буде залежати від зміни облікової ставки НБУ. Тобто очікуване зниження на наступному засіданні в червні облікової ставки на 1 процентний пункт спричинить зниження вартості кредитування для клієнтів.
Доступ до такого інструменту довгострокового фінансування від НБУ отримає більшу популярність. Це унікальна можливість, яка дозволить банкам в умовах політики дедоларизації банківського сектора використовувати наявні вільні кошти в іноземній валюті для кредитування реального сектора економіки в національній валюті.
Як це вплине на економіку?
НБУ дає як комерційним банкам, так і бізнесу позитивний меседж, формуючи позитивні очікування. Водночас інвестиційна політика та настрої кожного окремого банку мають ключове значення в даному питанні. Важливо, аби ресурс НБУ не став інструментом для спекулятивного розміщення в ОВДП, адже в цьому випадку рефінанс буде підтримувати бюджет, а не розвиток бізнесу.
Найімовірніше, частина банків підуть саме таким шляхом, віддаючи свою ліквідність, у тому числі у вигляді рефінансування НБУ, на покриття дефіциту державного бюджету. Але тоді це не буде працювати на економіку країни.
Тільки якщо направити рефінансування НБУ в реальний сектор, воно буде сприяти розвитку бізнесу та, як наслідок, економіки всієї країни.
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 22:10
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний вчора о 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 854
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 697
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 128
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 93
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 83
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 202884
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 62299
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 6668
-
2016-й знову в моді: які тенденції відроджуються у 2026-му
Життя 4885
-
"Світла нема, води нема". У Львові не змогли відкритися популярні ресторани
Бізнес 2658
