НБУ надав банкам кредити. Навіщо їм додаткові гроші?
На першому тендері із підтримання ліквідності банків НБУ надав перші транші довгострокового фінансування банкам на загальну суму 2,4 млрд грн строком – від 1 до 5 років.
Банківський сектор довго чекав на цю подію. НБУ надав перші транші довгострокового фінансування банкам – без обмеження за сумою. Наступний такий тендер відбудеться 12 червня. Може скластися враження, що під рефінансуванням мається на увазі необхідність банків у докапіталізації, але це не так. Сьогодні банківська система України має ліквідність майже 200 млрд грн і ще близько 8 млрд дол. США. Такий показник ліквідності дозволив банківській системі зустріти кризу набагато більш підготовленою, ніж у 2008 році. Може виникнути справедливе запитання: навіщо банкам зараз залучати кошти від регулятора у вигляді довгострокового фінансування?
Відповідаючи на нього, важливо розуміти, з чого складаються 200 млрд грн ліквідності. Близько 140 млрд – це гроші, розміщені в депозитних сертифікатах, а 60 млрд грн – це залишки на кореспондентських рахунках банків. Як депсертифікати, так і залишки на коррахунках мають короткостроковий характер (до одного місяця).
Засоби регулятора, на які так довго чекав банківський ринок, мають довгострокову основу. Так зване довгострокове фондування (залучення банком ресурсів) – це і скорочення розривів ліквідності банків, і задоволення попиту з боку бізнесу на довгостроковий ресурс.
Якщо коротко, що таке рефінанс?
Рефінансування - це такий самий кредит, який потрібно повернути, тільки в даному випадку НБУ кредитує комерційні банки. Для банків це можливість брати під невисокі проценти кредити НБУ. Варто відмітити, що саме від ліквідності банків залежить те, чи будуть вклади клієнтів надійними. Однак на сьогоднішній день поняття рефінансу банків з боку НБУ виглядає не як «рятувальний круг» під час кризи, а як комерційний взаємовигідний продукт, що дозволяє бізнесу будувати довгострокові плани розвитку.
Навіщо зараз банкам рефінанс?
Залучення комерційними банками рефінансування дозволить розширити власні можливості з надання фінансових послуг фізичним і юридичним особам.
Банки залучили кошти для кредитування реального сектора економіки. Незважаючи на відсутність потреби банків у додаткових гривневих ресурсах, залучення цього довгострокового ресурсу від НБУ дає можливість запропонувати ринку новий кредитний продукт, попит на який був уже давно. Ми вже цей продукт сформували і запускаємо його в роботу. Варто відзначити, що вартість цих кредитів буде залежати від зміни облікової ставки НБУ. Тобто очікуване зниження на наступному засіданні в червні облікової ставки на 1 процентний пункт спричинить зниження вартості кредитування для клієнтів.
Доступ до такого інструменту довгострокового фінансування від НБУ отримає більшу популярність. Це унікальна можливість, яка дозволить банкам в умовах політики дедоларизації банківського сектора використовувати наявні вільні кошти в іноземній валюті для кредитування реального сектора економіки в національній валюті.
Як це вплине на економіку?
НБУ дає як комерційним банкам, так і бізнесу позитивний меседж, формуючи позитивні очікування. Водночас інвестиційна політика та настрої кожного окремого банку мають ключове значення в даному питанні. Важливо, аби ресурс НБУ не став інструментом для спекулятивного розміщення в ОВДП, адже в цьому випадку рефінанс буде підтримувати бюджет, а не розвиток бізнесу.
Найімовірніше, частина банків підуть саме таким шляхом, віддаючи свою ліквідність, у тому числі у вигляді рефінансування НБУ, на покриття дефіциту державного бюджету. Але тоді це не буде працювати на економіку країни.
Тільки якщо направити рефінансування НБУ в реальний сектор, воно буде сприяти розвитку бізнесу та, як наслідок, економіки всієї країни.
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 592
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 246
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 163
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 119
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17927
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 14922
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11453
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 9387
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 7757