Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
12.04.2020 16:37

Вимога слідчого надати документи на підставі статті 93 КПК - незаконна

Адвокат

Час від часу деякі підприємства зіштовхуються із ситуацією, коли слідчі органи надсилають їм листи з вимогою про надання інформації або копій документів по взаємовідносинам із контрагентами.

Отримавши таку вимогу, суб’єкт підприємницької діяльності не впевнений як йому діяти в такій ситуації та яке рішення приймати. 

Перш ніж відповісти на це питання, потрібно проаналізувати законодавчі норми, які надають право слідчим органам надсилати подібні вимоги. 

Зазвичай, при направлення вимоги про надання копій документів, слідчі органи роблять посилання на статті 40 та 93 Кримінального процесуального кодексу України та додатково зазначають, що у разі ненадання протягом 10-ти днів з дня отримання вимоги чи в разі відмови у видачі документів, такі документи будуть вилучені в порядку статті 234 КПК України (тобто в рамках обшуку), а орган ДФС матиме право провести документальну позапланову перевірку такого платника податків з посиланням на пп. 78.1.1. Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що статтею 40 КПК України визначено статус та деякі повноваження слідчого органу досудового розслідування, зокрема, право проводити слідчі дії, а стаття 93 КПК України, на яку оперує слідчий орган, регламентує процедуру збирання доказів в порядку визначеному КПК України. Однак, це є загальні норми, що містять більш роз’яснювальний характер, аніж правозастосовний, які підприємство ні до чого не зобов’язують, адже порядок отримання тимчасового доступу до речей та документів регламентований Главою 15 КПК України.                   

Статтями 159-166 КПК України, закріплено інститут тимчасового доступу до речей і документів, яким повинен скористатися орган досудового розслідування з метою збирання доказів по кримінальному провадженню.

Згідно статті 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.         

Таким чином, вимога слідчого органу, за відсутності бажання самого платника податків, не підлягає задоволенню.         

В статті 8 Конституції України зазначено, що «в Україні визнається  і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії.»

Статтею 19 Конституції України визначено, що «правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.» 

Зокрема, обов’язок неухильно дотримуватися Конституції, Кримінально-процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актів при здійсненні своїх повноважень слідчими органами закріплений статтею 84 КПК України. 

Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, виділених на окремий баланс, подання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом, що передбачено абзацом 2 частини 8 статті 19 Господарського кодексу України.

Слід зазначити, що інформація та документи, які просить надати слідчий орган може становити конфіденційну інформацію, в тому числі таку, що містить комерційну таємницю, розкриття якої можливе лише в передбачених законодавством порядку та випадках. 

Як вже зазначалося вище, порядок отримання тимчасового доступу до речей та документів регламентований Главою 15 КПК України.

Задля отримання доступу до документів суб’єкта підприємництва, слідчий орган повинен звернутися до суду із відповідним клопотанням про отримання тимчасового доступу до документів. Окрім цього, стаття 160 КПК України містить вимогу, що таке клопотання обов’язково повинно бути погоджене з прокурором й відповідати положенням частині 2 зазначеної статті, зокрема: повинно бути зазначено до які саме документи слідчий просить надати для ознайомлення; обгрунтування необхідності вилучення речей чи документів; значення речей чи документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні тощо.

Особливу увагу слід звернути на те, що у будь-якому випадку, доступ заборонений до речей та документів, що є листуванням або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв’язку з наданням правової допомоги та об’єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформації. 

Про розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів підприємство повинно бути обов’язково проінформовано, адже слідчий суддя повинен буде викликати уповноважену особу суб’єкта підприємницької діяльності, у володінні якого знаходиться річ чи документи в суд, за винятком, якщо слідчий орган, який звернувся з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів.

За рішенням слідчого судді може бути надано тимчасовий доступ слідчому до конкретних документів та речей підприємства, при цьому повинно бути обов’язково зазначено, чи з правом вилучення чи без права вилучення оригіналів таких документів. Варто зазначити, що документи/речі можуть бути вилучені, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів. При цьому, на вимогу особи, яка надала документи слідчому, останній повинен залишити копії вилучених документів.

Як показує практика, слідчий орган, як правило, у своїх клопотаннях не наводить належних та достатніх підстав для обгрунтування необхідності вилучення саме оригіналів документів.

Проте, навіть якщо слідчий суддя видав ухвалу про тимчасовий доступ до речей чи документів, не слід поспішати їх надавати, адже спочатку необхідно перевірити ухвалу на відповідність вимогам статті 164 КПК України.

В ухвалі повинно бути зазначено:

прізвище, ім’я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів;

дата постановлення ухвали;

положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;

прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів;

- назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ;

розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом;

строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;

положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду.

Якщо ухвала відповідає вимогам зазначеної статті, то вона підлягає виконанню. У разі ж не виконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням слідчого, якому надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Інколи трапляються випадки, коли слідчий оминувши стадію тимчасового доступу до документів, все таки отримав у слідчого судді дозвіл на проведення обшуку, в такому випадку підприємству слід звернутися зі скаргою на дії слідчого судді до Вищої ради правосуддя, на дії слідчого – до прокурора, а на дії прокурора – до вище стоячого органу прокуратури. 

ВИСНОВОК: Тож, отримання підприємством вимоги від слідчого про надання документів не тягне за собою обов’язку надавати документи, а проведення обшуку, на який може посилатися слідчий у разі не надання документів для ознайомлення, можливий лише у разі не виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий допуск до речей та документів. Зважаючи на вищевикладене, подібні вимоги слідчих щодо надання документів не можуть підлягати виконанню, оскільки не відповідають чинному законодавству України.

Лише за наявності ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів і речей, суб’єкт підприємницької діяльності повинно буде надати зазначені документи чи речі, які вказані в ухвалі суду.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net