Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
11.11.2019 10:19

Пристрасті за оператором. Частина друга

Політик, заслужений економіст України, народний депутат України IX-го скликання

Минулого разу я писала про законотворчу історію із запровадженням в Україні інституту авторизованого економічного оператора, яка розтягнулася на роки.

Закон, який було зрештою прийнято, є скоріше українською варіацією на тему АЕО, ніж запровадженням в Україні комплексного та доступного механізму надання спеціальних спрощень при здійсненні митних процедур та АЕО як невід’ємної складової частини такого механізму. Нижче наводжу аргументи чому.

Спільне й відмінне із законодавством ЄС

Після реєстрації у Верховній Раді законопроекту №1048 відбулося декілька робочих консультацій з представниками нинішнього авторського складу, ДФС та Офісу реформ при Мінфіні з метою забезпечення завершення процедури доопрацювання  законопроекту про АЕО та приведення його у відповідність до норм митного законодавства ЄС, яким визначається система надання спеціальних спрощень при здійсненні митних процедур, необхідності надання тих переваг та спрощень, які по суті та способу застосування дійсно відповідають європейським, не є формальними та мають реальну перспективу практичної реалізації, мінімізації можливих корупційних проявів при розгляді документів, що надаються для отримання статусу АЕО.

Для розуміння змісту дискусії пропоную читачам ознайомитися з окремими робочими матеріалами, які використовувалися в процесі ведення дискусій з авторами законопроекту № 1048.

Переваги та спрощення, що передбачається надавати

Митне законодавство Європейського Союзу (наявність в митному законодавстві та особливості застосування)

 ЗУ 1048

 Коментар

Наявність переваги/ спрощення

Кому надається

Наявність переваги\ спрощення

Кому надається

Першочергове митне оформлення

Відсутнє

Наявне

Передбачено для Авторизованих економічних операторів (надалі - АЕО)

Незрозумілим та непрозорим є механізм реалізації першочерговості здійснення митного оформлення а саме:

в якому місці та в який період надається така першочерговість?

МКУ вже передбачено першочерговість митного оформлення  окремих видів товарів.

Як визначати першочерговість серед тих суб’єктів, які вже мають право на першочерговість згідно з чинним МКУ

В електронному вигляді вже оформлюється більше 99% МД. При цьому запроваджено автоматичну чергу поданих МД та автоматичний розподіл таких МД. Яким чином першочерговість буде реалізована в цьому контексті?

Перевага видається достатньо декларативною та популістською.  

Відсутня перспектива застосування у разі взаємного визнання такого спрощення для АЕО в іншій державі або економічному (митному) союзі (наприклад, ЄС), що є однією із основних цілей запровадження інституту АЕО.

 

Право користування логотипом АЕО

Наявне

Передбачено для АЕО

Наявне

Передбачено для АЕО

 Відповідає митному законодавству  ЄС

Право на користування спеціальною виділеною смугою руху в пунктах пропуску для автомобільного сполучення 

Відсутнє

Наявне

Передбачено для АЕО

В переважній більшості пунктів пропуску для автомобільного сполучення відсутня технічна можливість виділення спеціальної смуги руху.

Крім того, враховуючи відсутність аналогічної переваги в інших державах, що мають спільний кордон з Україною, надання такої переваги не буде ефективним.

Перевага видається не досконалою з точки зору механізму, перспектив та результатів надання з урахуванням об’єктивних обставин.

Відсутня перспектива застосування у разі взаємного визнання такого спрощення для АЕО в іншій державі або економічному (митному) союзі (наприклад, ЄС), що є однією із основних цілей запровадження інституту АЕО.

Право отримання попередньої інформації від органу доходів і зборів про проведення огляду товарів в пункті пропуску на державному кордоні після подання загальної декларації прибуття 

 

 

Відсутнє

Наявне

Передбачено для АЕО

В останній частині пункту, що передбачає надання такої переваги, є положення, що є дискусійним  точки зору реалізації, а саме вказано, що в разі визначення митного огляду товарів як форми митного контролю за результатами спрацювання системи аналізу ризиків таке повідомлення може не надсилатись за рішенням посадової особи органу доходів і зборів.

По-перше, митний огляд як форма митного контролю повинна визначатись на підставі результатів роботи системи аналізу ризиків. При цьому рішення щодо надання або ненадання повідомлення щодо проведення митного огляду товарів в пункті пропуску здійснюється за рішенням посадової особи органів доходів і зборів. В такому разі виникає питання щодо обґрунтованості та об’єктивності підстав для прийняття такого рішення, що має значний суб’єктивний характер та можливі корупційні ризики. 

По-друге, остання частина відповідного пункту практично нівелює першу частину пункту. Крім того, митний огляд в пункті попуску може бути обумовлений іншими факторами, обставинами та причинами  об’єктивного характеру, що визначено чинним законодавством та які не є результатом спрацювання системи аналізу ризиків (результати сканування, контроль вагових показників, результати застосування технічних засобів митного контролю, результати візуального огляду транспортного засобу і так далі).

Відсутня перспектива застосування у разі взаємного визнання такого спрощення для АЕО в іншій державі або економічному (митному) союзі (наприклад, ЄС), що є однією із основних цілей запровадження інституту АЕО.      

Зниження рівня ризиковості системи аналізу ризиків 

 

Наявне

Передбачено для АЕО

Наявне

Передбачено для АЕО

Відповідає митному законодавству ЄС в цілому

Автоматичне застосування методу визначення митної вартості за ціною контракту

Відсутнє

Наявне

 

Не відповідає митному законодавству ЄС, що визначає порядок надання спрощень при здійснені митних процедур.

Відсутнє в митному законодавстві ЄС.

Відсутня перспектива застосування у разі взаємного визнання такого спрощення для АЕО в іншій державі або економічному (митному) союзі (наприклад, ЄС), що є однією із основних цілей запровадження інституту АЕО.

Монополізація права на відкриття та функціонування Вантажного митного комплексу (ВМК)

Відсутнє

Наявне

Передбачено для АЕО

Не відповідає митному законодавству ЄС, що визначає порядок надання спрощень при здійснені митних процедур.

Відсутнє в митному законодавстві ЄС.

Відсутня перспектива застосування у разі взаємного визнання такого спрощення для АЕО в іншій державі або економічному (митному) союзі (наприклад, ЄС), що є однією із основних цілей запровадження інституту АЕО. 

Оформлення за місцем розташування

Наявне

Передбачено для АЕО

Наявне

Передбачено для АЕО

Відповідає митному законодавству ЄС в цілому

Подання скороченої декларації

Наявне

Передбачено для:

  • АЕО
  • інших підприємств, що відповідають окремим  критеріям 

Наявне

Передбачено тільки для АЕО

Не в повній мірі відповідає законодавству ЄС щодо надання спрощень при здійснені митних процедур.

Наявні ознаки штучної монополізації 

Застосування власних засобів ідентифікації (в першу чергу - пломб)

Наявне

Передбачено для:

  • АЕО
  • інших підприємств, що відповідають окремим  критеріям

Наявне

Передбачено  тільки для АЕО

Не в повній мірі відповідає законодавству ЄС щодо надання спрощень при здійснені митних процедур. Наявні ознаки штучної монополізації 

100% загальна гарантія

Наявне

Передбачено для:

  • АЕО
  • інших підприємств, що відповідають окремим  критеріям 

Наявне

Передбачено  тільки для АЕО

Не в повній мірі відповідає законодавству ЄС щодо надання спрощень при здійснені митних процедур. Наявні ознаки штучної монополізації 

50% та 30% загальна гарантія  

Наявне

Передбачено для АЕО

Наявне

Передбачено для АЕО

Відповідає митному законодавству ЄС щодо надання спрощень при здійснені митних процедур

Консультації не дали бажаного результату. Автори законопроекту наполягали на тому, що необхідно законодавчо реалізовувати принцип «тільки АЕО зі спеціальними спрощеннями» а не принцип «спеціальні спрощення з АЕО як складовою частиною».                             

Крім того, більш детальний та прискіпливий аналіз положень законопроекту №1048 виявив, що, крім загальних недоопрацювань та нормативних вад у контексті реальної та повної відповідності запропонованих підходів нормам чинного законодавча ЄС, що передбачають надання спеціальних спрощень взагалі та зокрема, в тому числі, – для АЕО як складової частини таких спрощень, проект закону містив положення, які мали відверто лобістський характер.

Так, авторами законопроекту було запропоновано запровадити монополію на відкриття та експлуатацію вантажних митних комплексів виключно для АЕО! І в цьому випадку це дійсно пропозиція того авторського колективу, який сформований на даний час. Незрозуміла, непрозора, необґрунтована та відверто лобістська.

Особливо враховуючи так звану «інсайдерську» інформацію про те, що наразі фіксуються наміри  купівлі існуючих терміналів, що функціонують поблизу пунктів пропуску на державному кордоні, окремими фірмами, що пов’язані з окремими відомими в митній спільноті особами. А якщо розглядати цю спробу монополізації права на відкриття та експлуатацію ВМК виключно АЕО в контексті пропозицій, які періодично лунають щодо доцільності концентрації митного оформлення товарів на кордоні, а також щодо реалізації спрощеного механізму митного оформлення так званих «консолідованих» вантажів, які в Одесі називаються «міксами», то можемо робити попередні висновки про потенційних замовників, виконавців та результати. Достатньо непереконливими та сумнівними виглядали аргументи Мінфіну на запитання про пропозицію надати АЕО монопольне право на відкриття та експлуатацію ВМК, оскільки на даний час немає відповідних підзаконних актів, а тому ВМК як інститут не працює. Очевидно, Мінфін тільки періодично згадує, що саме на цей ЦОВВ на даний час покладено функції з формування та контролю реалізації митної політики, включаючи законодавче забезпечення. Тобто багаторічна відсутність підзаконних актів є або свідомим небажанням, або звичайною бездіяльністю.   

Слід також звернути увагу на те, що у своєму висновку до законопроекту №1048 від 1 жовтня 2019 року Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом, зокрема, зазначив, що законодавство ЄС дозволяє користуватись певними спрощеннями не лише суб’єктам господарювання, які отримали статус АЕО.  

Мінфін як «істина в останній інстанції»

Показовим є те, що тільки 31 жовтня 2019 року, тобто через майже півтора місяці після мого звернення як народного депутата України до Мінфіну з проханням забезпечити погодження тексту альтернативного законопроекту № 1048-1 від 5 вересня 2019 року з Представництвом ЄС в Україні (надіслане до Мінфіну 18 вересня 2019 року) та через майже місяць після прийняття Верховною Радою законопроекту № 1048 від 29 серпня 2019 року (прийнятий в другому читання та в цілому 2 жовтня 2019 року), я отримала від Мінфіну відповідь, що, на жаль, не містить конкретної інформації та, натомість, містить достатньо аморфні посилання на начебто отриману Мінфіном у робочому порядку неофіційну критичну позицію знеособлених представників Європейської Комісії стосовно альтернативного законопроекту.

При цьому детальний аналіз змісту наданої Мінфіном відповіді в контексті форми, способів та суті проведеного Мінфіном погодження з Представництвом ЄС тексту альтернативного законопроекту викликає обґрунтовані сумніви в повноті та об’єктивності здійснення Мінфіном такого погодження, що потребує обов’язково додаткового вивчення. Крім того, такий, на мій погляд, відверто формальний підхід Мінфіну до інформування Представництва ЄС про зміст альтернативного законопроекту свідчить про відсутність у цього ЦОВВ, на який на даний час покладено функції із забезпечення формування митної політики, реального бажання та прагнення забезпечити повноцінне та неупереджене інформування європейської сторони про об’єктивну альтернативну точку зору на необхідність запровадження в Україні комплексного та доступного механізму надання спеціальних спрощень при здійсненні митних процедур, в тому числі АЕО як невід’ємної складової частини такого загального механізму. Крім того, така позиція Мінфіну може свідчити про певну неготовність міністерства до адекватного та об’єктивного сприйняття альтернативних думок та позицій, а також про формування у Мінфіну достатньо хибного та небезпечного комплексу «істини в останній інстанції» в частині законодавчого забезпечення формування та реалізації митної справи в Україні, а також спроби пошуку штучних способів ігнорування таких думок та позицій.                   

Заключну частину матеріалу читайте найближчим часом.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net