Криптовалюта в Україні: закон мовчить, інвестиції тривають

Україна – в трійці лідерів з інвестування та використання криптовалют! Подобається нам ця новина чи ні, готове наше законодавство до такого повороту чи ні – глобально нікого не хвилює.

Факт залишається фактом: українці активно вкладають та активно користуються криптовалютою. Деякі аналітики стверджують, що на кінець 2022 року 6,5 млн громадян України (а це близько 15% населення) мають у власності криптоактиви. 

Разом з тим, українське законодавство жодним чином не намагається врегулювати повсякденне використання криптовалют, і навіть робить вигляд, що це не платіжний засіб (спільна заява фінансових регуляторів щодо статусу криптовалют в Україні 30.11.2017). До речі, навіть прийнятий Закон України «Про віртуальні активи» чомусь обминув питання криптовалют та навіть не дав загального визначення такому явищу. 

А далі як в анекдоті: «Нас це все, звичайно, засмучує, але не зупиняє».

Тож поки фінансові регулятори думають, що робити з криптовалютами,  українські суди, використовуючи загальні положення українського законодавства, розглядають спори, що виникають під час використання сторонами криптовалют. Станом на 23.01.2023 в Реєстрі судових рішень за словом «криптовалюта» можна знайти 326 судових документів, в яких так чи інакше розглядались питання щодо використання криптовалют. 

Отже, якщо проаналізувати Реєстр судових рішень, то можна побачити, що поки найбільш активно питанням «використання» українцями криптоактивів цікавляться правоохоронні органи, а саме представники кіберуправління. До речі, судячи з Реєстру судових рішень, криптобіржі активно йдуть назустріч поліції та на їх запит з радістю блокують електронні гаманці, арештовують крипторахунки.

Що ж стосується інших моментів, варто ознайомитись з рішенням Печерського районного суду м. Києва та постановою Київського апеляційного суду у справі № 757/36263/20-ц, в якій розглядалось питання законності укладення інвестиційного договору щодо здійснення операцій по торгівлі електронною криптовалютою на біржах криптовалют. 

Позивач стверджував, що даний договір є недійсним, оскільки правове становище електронної криптовалюти не встановлено та не визначено жодним нормативно-правовим актом України, тому укладений договір суперечить  ст. 179, ч.1 ст. 190 ЦК України, ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність». Договір, предметом якого є криптовалюта, з огляду на те, що вона не відноситься до жодних об`єктів цивільних прав, взагалі не можна виконати; до того ж, зазначений договір суперечить загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України (справедливість добросовісність та розумність), а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суди підтримали іншу думку й відмовили в задоволенні позову на тій підставі, що ст. 6 Цивільного кодексу України говорить: сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. 

Також суд при розгляді даної справи послався на те, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не навів жодної норми акту цивільного законодавства України, якою б встановлювався факт протизаконності або заборони обігу криптовалюти, між тим Закон України «Про запобігання корупції», який визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень, і який у розділі VІІ Закону «Фінансовий контроль» визначає питання щодо подання декларацій осіб (стаття 45 Закону), інформації, яка зазначається в декларації (стаття 46 Закону), у пункті 6 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», наголошує, що у декларації зазначаються відомості, зокрема, про нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, криптовалюти.

Тож, як бачимо, хоча українське законодавство і не регулює напряму операції з криптовалютою, українські суди, навіть використовуючи загальні норми права, здійснюють розгляд справ із питань, пов’язаних із криптоактивами.

Далі буде…