Слова є, дій не спостерігається

Я неодноразово схвально відгукувався на кожен крок, що наближав громадськість до формування, утворення та перших дій низки як правоохоронних, так і превентивних органів, покликаних  запобігати корупції.

Ось і цими днями з цікавістю ознайомився з перебігом консультацій посадовців Національного агентства  з питань запобігання корупції спільно з експертами Данської агенції з міжнародного розвитку ( DANIDA ) та Міністерства закордонних справ Данії. Обговорювалося  формування Стратегії розвитку НАЗК, що відбувалося у формі swot -аналізу та семінарів-практикумів, у ході яких експерти вивчали сильні та слабкі сторони проекту, з'ясовували ризики, що здатні спричинити загрози під час реалізації НАЗК своїх повноважень.

Заступник голови агентства Р. Рябошапка звернувся до представників інститутів та організацій громадянського суспільства, експертів з пропозицією щодо надання зауважень до Стратегії розвитку Національного агентства з питань запобігання корупції, і визначив документ, як не лише "дорожню карту" агентства до 2020 року, "але й публічні зобов'язання перед суспільством, державою, партнерами".

Скориставшись пропозицією, хочу поділитися деякими думками  з приводу виправданих очікувань суспільства від діяльності антикорупційного агентства.

Як і у переважної більшості небайдужих громадян, у мене виникла стурбованість тим, що НАЗК досі не почало працювати на повну потужність. Повірте, я не прагну звинувачень у саботажі. Проте, агентство працює вже майже рік. Сформовано кваліфікований та непогано вмотивований апарат. Чи не час вже проаналізувати стан справ  з виконанням  Закону України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки» ( №1699-VII 14.10. 2014 р.)? А не обговорювати стратегію розвитку самого органу?

На мою думку, НАЗК - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, МАЄ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ формування та реалізацію державної антикорупційної політики, а не  створювати чергову «концепцію-стратегію» розбудови власне самого себе!

Така стратегія і так є, вона закріплена законодавчо два з половиною роки тому. Її мета – посилити не на словах, а конкретними діями спроможність новостворених антикорупційних інституцій і зміцнити зовнішній контроль за процесом реформ з боку Верховної Ради, громадянського суспільства та медіа.