Увійти
Без реклами Підтримати
Увійти
Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
16.03.2013 10:59

Ескулапи людських проблем

Назар
Адвокат, партнер ЮК "Перітус Консалтинг"

Критика КПК України щодо представницва інтересів у кримінальному провадженні виключно адвокатом - справдлива чи ні?

     Останнім часом доводиться все більше чутикритику кримінального процесуального кодексу України в частині "неконституційності",на думку декого, положень статей 45 та 58. Цякритики звучить повсюдно, навіть на блогах декого з тутешніх авторів. Нагадаю, що цимистаттями регламентовано, що як захист від обвинувачення так і представництвоінтересів потерпілого у кримінальному провадженні, здійснюють виключноадвокати. Критика грунтується передусім на частині 1 ст. 59 КонституціїУкраїни, яка декларує, що "кожен має правона правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надаєтьсябезоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав." 16.11.2000року Конституційний Суд України за зверненням Солдатова Г.І. розтлумачивположення частини 1 ст.59 Конституції України - "про те, що "кожен євільним у виборі захисника своїх прав",  в  аспекті конституційного  звернення  громадянина Солдатова    Г.І.   треба   розуміти   як   конституційне  право  підозрюваного,  обвинуваченого  і підсудного  при   захисті  від обвинувачення  та  особи, яка  притягається  до адміністративної відповідальності, з метою отримання  правової  допомоги вибирати захисником  своїх  прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання  правової допомоги  особисто  чи  за дорученнямюридичної особи". На цьому аргументи критики замовкають. Чому? Атому, що якщо вести дискусію далі, то потрібно акцентуватись на наступному. Зокрема,суд розтлумачив положення в частині звернення Солдатова Г.І., який грунтувавсвоє звернення на основі ст.44 КПК України (ред. 1960 р.) з положень якоївиник т.зв. спір. Ну і крім того варто звернути увагу на дату рішення - 2000рік. На той час жодним Законом не було регламентовано поняття правовоїдопомоги та порядок її надання. Правова допомога фігурувала лише вКонституції у ст.59,а відтак на той час Рішення Конституційного суду було вірнепо своїй суті. Але що ми маємо натомість на сьогоднішній день? Ценовий Закон «про адвокатуру та адвокатську діяльність» (хоч він має також своїнедоліки), а також Закон України «Про безоплатну правову допомогу» тощо. Однакці критики не помічають, що ця ж стаття 59 Конституції України передбачає, щодля захисту від обвинувачення в Україні існує адвокатура. Тож дискусія вичерпана,на мою думку. 
     Однак, на мою думку,критика не має під собою правового підґрунтя, а має сугубо особистіснускладову. В Україні існує певний прошарок правників, чи, якщо сказати іншимисловами, юристів, які хотіли би здійснювати захист у кримінальному провадженнідесь в такому дусі, як це передбачали КПК (1960 року) та РішенняКонституційного Суду України від 16.11.2000 року, будучи лише фахівцями вгалузі права. 
     Але дозвольте втакому випадку провести паралелі між адвокатурою та лікарями. Якщо лікарілікують людей від захворювань, то в буквальному значенні цього слова адвокатилікують людські проблеми, в тому числі із законом. Так, Конституція України встатті 49 гарантує кожному право на медичну допомогу. Але не кожен фахівець вгалузі медицини, що має відповідний диплом, має право займатись лікувальноюдіяльністю. Ба навіть більше, законодавець встановив кримінальну відповідальністьза незаконну лікувальну діяльність. Фахове лікування та фаховий захист укримінальному процесі є по своїй сутті суміжними поняттями. Конституція нетільки дає права та зобов’язує, вона передусім створює належну реалізацію прав,щоб людині не було заподіяно шкоди – чи то псевдо лікарем (згадаємо всімвідомого «доктора Пі») чи то горе-юристом. 
     Аргументи про європейськістандарти також не є переконливими. Наведу приклад Великобританії. Там всіфахівці в галузі права поділяються на дві категорії – «Берістери» та «солісітори».Процентне співвідношення перших та других – 25% на 75% (це приблизно). Так ось,представляти інтереси громадян у суді мають право лише перші – берістери, другі– солісітори надають всю іншу правову допомогу – консультації, роз’яснення,висновки тощо. 
     Але в першу чергухотілось би задати запитання критикам, про яких веду мову – чому ви, як фахівців галузі права, які маєте відповідні освіту та стаж та хочете брати участь укримінальному судочинстві в якості захисника, не здасте іспити та, пройшовшистажування, не отримаєте свідоцтва про адвокатську діяльність? 
     Напевне боїтесьвідповідальності, бо в адвокатів вона ще й ґрунтується на правилах адвокатськоїетики. 
Усі матеріали автора
Відправити:
Теги: адвокат КПК захист представництво
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Популярне
Контакти
E-mail: [email protected]