Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
27.02.2017 12:55

Які зміни чекають на інтелектуальну власність в Україні у 2017 році

Наразі останні декілька років в Україні активно впроваджуються зміни національного законодавства та приведення його у відповідність до вимог, що взяті на себе Україною відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однією сторони, та Європейським Союзом

Наразі останні декілька років в Україні активно впроваджуються зміни національного законодавства та приведення його у відповідність до вимог, що взяті на себе Україною відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однією сторони, та Європейським Союзом. Вказані зміни не обійшли стороною і питання права інтелектуальної власності. Так, 23.01.2017 року в Верховній Раді було зареєстровано законопроект № 5699 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності». Враховуючи, що ініціаторами вказаного законопроекту є Гройсман Володимир Борисович та Кабінет Міністрів України то є всі підстави чекати, що законопроект буде розглянуто та прийнято Верховною Радою України у найближчий час. Поданий законопроект є комплексним документом, що вносить зміни до основних нормативних актів у сфері регулювання питань інтелектуальної власності. Деякі зміни носять суто формальний характер, але є й суттєві зміни у процедурі реєстрації та охороні об’єктів інтелектуальної власності. Стосовно суттєвих змін і буде надано стислий аналіз який буде у наразі при плануванні дій щодо реєстрації та використанні об’єктів права інтелектуальної власності в Україні.

В які законодавчі акти вносяться зміни:

Законопроект № 5699 вносить зміни до основних законодавчих актів, що у теперішній час визначають та регулюють питання реєстрації та використання об’єктів права інтелектуальної власності:

Цивільний кодекс України;

Господарський кодекс України;

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки»;

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»;

Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Стосовно боротьби із «патентним троллінгом» в Україні:

Однією із задач, що намагаються вирішити автору законопроекту № 5699 – є питання боротьби із так званим «патентним троллінгом» в Україні, зокрема «шляхом впровадження процедури адміністративного оскарження виданих свідоцтв на промислові зразки («post-grant opposition»)».

Визначення «патентному троллінгу» досить розгорнуто надається у статті Юрія Охромєєва (судовий експерт Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності):

«Поняття «патентний тролінг» виникло у США. Патентними тролями називали фірми, які фактично не займались виробництвом, а лише скуповували патенти й ініціювали судові процеси з вимогою заборони виробництва або сплати роялті, заробляючи в такий спосіб гроші. Фактично патентні тролі в Америці не були ані виробниками, ані винахідниками, а володіли лише майновими правами на об’єкт інтелектуальної власності і реалізовували ці права лише шляхом заборони, власне, тому і дістали таку назву. Але насправді у поняття «патентний троль» в Україні вкладений геть інший зміст.

Чинне законодавство України передбачає отримання двох видів патентів під відповідальність заявника. Це патент на корисну модель і патент на промисловий зразок. Не є таємницею, що умовою отримання такого патенту є лише правильно складена заявка на отримання патенту та сплата всіх зборів, передбачених законодавством. Видача таких патентів, відповідно до чинного законодавства, відбувається під відповідальність заявника. Тобто в жодний спосіб відомість технічного рішення чи дизайну таких об’єктів інтелектуальної власності не перевіряється. От і маємо і патенти на звичайні вішаки, видані 2012 року, і навіть патент на дизайн Ipad, виданий 2013 року львів’янинові » (http://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/patentniy-troling--ahillesova-pyata-sistemi-ohoroni-intelektualnoyi-vlasnosti-v-ukrayini.html).

При проведенні моніторингу Державного реєстру України патентів на промислові зразки можно знайти там:

1. Зубочистку – патент України № 24429, що зареєстровано 25.02.2013 року;

2. Пробка для закупорювання пляшок – патент № 27496, що зареєстровано 25.07.2014 року;

та багато інших «цікавих» патентнів на промислові зразки.

Що ж до процедури визнання недійсними вказаних патентів, то норми чинного законодавства передбачають, що патент на промисловий зразок може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі, зокрема, невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності. Тобто єдина можливість суб’єктів господарювання відбитись від претензій по таким зареєстрованим патентам, це визнання їх недійсними у судовому порядку. Виходячи із існуючої практики розгляду вказаної категорії справ судовими інстанціями України, судовий розгляд триває щонайменш 6 місяців, а то й довше. Також варто пам’ятати, що судовий розгляд буде пов’язаний із значними фінансовими тратами, які, навіть у разі перемоги буде майже неможливо стягнути з відповідача по справі. А основне, що робить процес визнання патенту недійсним у судовому порядку марним зайняттям є те, що навіть у разі програшу у суді, патентовласнику ніщо не перешкоджає зареєструвати новий повністю ідентичний патент на промисловий зразок.

То яким же чином автори законопроекту № 5699 пропонують боротись із «патентим троллінгом» в Україні.

По-перше, автори законопроекту вносять зміну у визначенні «патент на промисловий зразок» і, у разі прийняття вказаного законопроекту, в Україні замість «патенту на промисловий зразок» з’явиться «свідоцтво на промисловий зразок».

По визначенню обсягів правової охорони, строку дії прав та визначенню критеріїв правової охорони промислового зразка також пропонуються зробити суттєві зміни:

- Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, зображенням промислового зразка. Обсяг правової охорони промислового зразка включає будь-який інший промисловий зразок, що не справляє на інформованого користувача відмінного загального враження;

- Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок становить п’ять років від дати подання заявки на промисловий зразок в установленому законом порядку і продовжується за клопотанням власника промислового зразка на один або більше п’ятирічних періодів. Загальний строк чинності цих прав не може перевищувати двадцяти п’яти років від дати подання заявки. Промислові зразки вважаються ідентичними, якщо їхні суттєві ознаки відрізняються лише незначними деталями;

- Виріб визнається виготовленим із застосуванням зареєстрованого промислового зразка, якщо зовнішній вигляд цього виробу або його частини справляє на інформованого користувача таке ж саме загальне враження, як і промисловий зразок, що охороняється;

- Промисловий зразок відповідає критеріям охороноздатності, якщо він є новим і має індивідуальний характер.

Що ж стосовно безпосередньої боротьби із «патентним троллінгом» в Україні, то автори законопроекту пропонують впровадження процедури «post-grant opposition» - тобто адміністративний порядок визнання недійсним свідоцтва на промисловий зразок.

«Визнання прав на промисловий зразок недійсними Апеляційною палатою

1. Будь-яка особа може подати до Апеляційної палати обґрунтовану заяву про визнання прав на промисловий зразок недійсними повністю або частково, з підстав його невідповідності умовам надання правової охорони, визначених цим Законом. За дорученням заявника заяву може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.

2. Заява про визнання прав на промисловий зразок недійсними може бути подана протягом усього строку чинності майнових прав на промисловий зразок та після припинення їх чинності. За подання заяви сплачується збір. Заява вважається поданою у разі надходження збору на рахунок закладу експертизи.

3. Сторонами розгляду справи про визнання прав на промисловий зразок недійсними в Апеляційній палаті є особа, яка подала заяву про визнання прав на промисловий зразок недійсними, та власник промислового зразка.

4. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед Апеляційною палатою їх переконливості.

5. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

6. Вимоги до заяви про визнання прав на промисловий зразок недійсними, умови та порядок її розгляду визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

7. Заява про визнання прав на промисловий зразок недійсними розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом трьох місяців від дати одержання Апеляційною палатою заяви за умови наявності сплаченого збору за її подання.

8. За результатами розгляду заяви Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається сторонам.

9. Сторони можуть оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення.

10. Рішення Апеляційної палати набирають чинності з дати затвердження наказом Установи та підлягають оприлюдненню в повному обсязі на офіційному веб-сайті Установи.

При визнанні прав на промисловий зразок недійсними Установа повідомляє про це у Бюлетені.

11. Права на промисловий зразок, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати державної реєстрації промислового зразка.

12. Якщо при визнанні прав на промисловий зразок недійсними встановлено, що заявка була подана з порушенням прав інших осіб, то суд за заявою інших осіб, яким такими діями було завдано шкоду, може постановити рішення (ухвалу) про відшкодування власником зареєстрованого промислового зразка збитків, завданих внаслідок таких дій, або про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків. Розмір разового грошового стягнення визначається судом від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення».

Безумовно вказані зміни у запровадженні адміністративного порядку визнання недійсним свідоцтва на промисловий зразок можуть суттєво полегшити боротьбу із «патентним троллінгом», а встановлення додаткового критерію патентоспроможності – «індивідуальний характер» та зміна процедури проведення експертизи по заявці на реєстрацію промислового зразка ускладнить можливості для недобросовісної реєстрації вказаних об’єктів інтелектуальної власності.

Стосовно інших новацій, що запропоновано авторами законопроекту № 5699 буде написано у наступній публікації. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net