Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
19.06.2020 13:15

Моніторинг фінансового законодавства (12-18 червня)

Доцентка кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, PhD, партнерка Адвокатського об’єднання "WinnerLex"

До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!

Законопроект щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств

На розгляд Верховної Ради України 16 червня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств» (№ 3665).

Мета: спростити ведення бізнесу, скоротити витрати платників податків на виконання податкового обов'язку.

Законопроект № 3655 передбачає заміну з 1 січня 2021 року податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал.

Об'єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу.

До операцій з виведення капіталу належатимуть виплата дивідендів на користь неплатника податку, виплата частини прибутку державними некорпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами, повернення внесків власнику корпоративних прав – неплатнику податку (у сумі, що перевищує вартість внеску, здійсненого засновником та/або власником до статутного капіталу такої юридичної особи) тощо.

До операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу, зокрема, належатимуть:

- проценти, сплачені нерезидентам – пов'язаним особам і нерезидентам, зареєстрованим у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;

- виплати в межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків-нерезидентів (в окремих випадках);

- фінансова допомога, надана платником податку неплатнику податку, яка не підлягає поверненню або надана пов'язаній особі, або надана непов'язаній особі та залишається неповернутою протягом 12 місяців (крім окремих випадків);

- виплата (переказ), що здійснюється у зв'язку з: переказом коштів з рахунків в українських банках на рахунки платника податку, відкриті за кордоном; погашенням зобов'язань, що виникли за договорами, виконання яких не призводить до зарахування коштів на рахунки платників податку в українських банках або до отримання платником податку майна, робіт, послуг;

- господарські операції, визнані контрольованими за правилами трансфертного ціноутворення, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», в частині донарахованих сум;

- операції з безоплатного надання майна неплатнику податку (крім окремих випадків);

- виплати, що здійснюються у зв'язку із вкладенням в об'єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), які перебувають за межами території України, придбанням робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, надання робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);

- кошти та/або вартість майна, передані до статутного капіталу неплатника податку;

- кошти та/або вартість майна, виплачені у зв'язку із придбанням товарів, робіт та послуг у пов'язаних фізичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування;

- виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

Платниками податку на виведений капітал передбачено визначити резидентів (суб'єктів господарювання – юридичних осіб, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами) та нерезидентів (юридичних осіб, які провадять на території України визначену Кодексом діяльність, та постійні представництва нерезидентів, які провадять діяльність на території України).

Пропонується застосовувати такі ставки податку на виведений капітал:

15% – до операцій з виведення капіталу;

20% – до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);

5% – до коштів, сплачених на виконання боргових зобов'язань пов'язаним особам – нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов'язань перед всіма пов'язаними особами – нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є «низькоподатковою» юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).

Передбачено створення Реєстру платників податку на виведений капітал, дані якого оприлюднюватимуться на веб-сайті Державної податкової служби України. На початковому етапі (до 31 грудня 2020 року) Реєстр буде сформовано Державною податковою службою України шляхом включення до нього платників податку на прибуток підприємств, зареєстрованих у контролюючих органах станом на 1 грудня 2020 року. 

Законопроект щодо реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства

На розгляд Верховної Ради України 15 червня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства» (№ 3655).

Мета: урегулювання здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, з метою досягнення результатів, визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2019 № 849, а саме: зростання економіки України, створення нових робочих місць, залучення іноземних інвестицій, розвиток інфраструктури.

Законопроектом № 3655 пропонується доповнити Податковий кодекс України новим розділом XV1, який передбачає особливості оподаткування платників податків в умовах дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору, та внести зміни до деяких статей, зокрема, в частині:

- врегулювання правовідносин у разі припинення діяльності балансоутримувача, все майно якого надано у концесію, та правонаступництва концесіонера;

- визначення особливостей оподаткування платників податків податком на прибуток в умовах дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору;

- доповнення переліку операцій, які не є об’єктами оподаткування податком на додану вартість, зокрема, повернення об’єкта державно-приватного партнерства державному партнеру та об'єкта концесії концесієдавцю відповідно до статті 30 Закону України «Про концесію». 

Законопроект щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування

На розгляд Верховної Ради України 15 червня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (нова редакція) та інших законодавчих актів України» (№ 3663).

Мета: зміцнення фінансової стійкості та покращання надання страхових виплат в системі державного соціального страхування.

Законопроектом № 3663 пропонується:

- з 1 січня 2021 року об’єднати адміністративні структури Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування задля скорочення адміністративних видатків та покращення виконання ключових функцій, пов’язаних зі здійсненням страхових виплат. Приведення у відповідність операційних процесів фондів до консолідованої системи адміністрування пропонується здійснити на базі Пенсійного фонду як найбільш розвинутої мережі територіальних органів управління в системі соціального страхування;

- затверджувати за кожним з видом соціального страхування власну частку єдиного соціального внеску та складати окремі бюджети, що покращить обґрунтованість використання коштів та створить стимули до запровадження заходів, які зменшують соціальні ризики за кожним видом соціального страхування;

- визначити завдання Кабінету Міністрів України у здійсненні до 1 липня 2021 року модернізації системи державного соціального страхування та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування для покращення обліку та контролю над здійсненням страхових виплат;

- врегулювати питання зарахування коштів від реалізації майна фондів соціального страхування на поповнення дохідної частини спеціальних бюджетів за видами соціального страхування. 

Законопроект щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті

На розгляд Верховної Ради України 11 червня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (№ 3640).

Мета: продовження мораторію на примусове відчуження (звернення стягнення) на єдине житло позичальників (майнових поручителів, поручителів), заставлене як забезпечення виконання зобов’язань позичальників за валютними кредитами до набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей здійснення реструктуризації за кредитами в іноземній валюті, наданими кредитними установами – резидентами України фізичним особам, порядок погашення заборгованості позичальників за такими кредитами та особливості звернення стягнення на предмети забезпечення за такими кредитами, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок нарахування/списання пені та штрафів внаслідок прострочення виконання зобов’язань позичальників за такими кредитами.

Законопроектом № 3640 пропонується внести зміни до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» в частині логічного уточнення певних правових конструкцій, поширення неможливості позбавлення житла осіб, які хоч і не зареєстровані в іпотечному житлі, однак фактично в ньому  проживають. Чинність Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» продовжується до прийняття окремого закону, який врегульовує не тільки питання реструктуризації заборгованості позичальників за валютними кредитами, а й порядок та особливості звернення стягнення на іпотечне майно. 

Законопроектом пропонується  внести зміни до Кодексу України з процедур банкрутства в частині вилучення норми щодо втрати чинності  Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» з 21.10.2020. 

Національний банк України знизив облікову ставку до 6%

Рішенням Правління НБУ від 11 червня 2020 року № 397-рш «Про розмір облікової ставки» ухвалено знизити облікову ставку до 6%, що є найнижчим рівнем облікової ставки за історію незалежної України.

Прийняттю такого рішення сприяло те, що інфляція в квітні-травні коливалася навколо позначки 2% і була меншою, ніж очікувалося, та нижчою за цільовий діапазон 5% ± 1 в.п. Інфляційний тиск залишався слабким насамперед через відчутне падіння споживчого попиту на продукти харчування і товари не першої необхідності. Крім цього, інфляцію стримувало здешевлення енергоносіїв, збільшення пропозиції овочів та «замороження» цін на значну кількість послуг під час карантину.

Надалі інфляція зростатиме помірними темпами, але ймовірно повертатиметься в цільовий діапазон довше, ніж прогнозувалося.

Зниження ключової ставки до рівня нижче нейтрального свідчить про завершення циклу швидкого пом’якшення монетарної політики. Водночас в умовах високого рівня невизначеності подальша монетарна політика НБУ залежатиме від:

- глибини падіння споживчого попиту, яке послаблює інфляційний тиск;

- від швидкості відновлення ділової активності на тлі пом’якшення карантину, яке прискорить зростання цін.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]