Моніторинг фінансового законодавства (19-25 квітня)

До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!

Проект Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо військового капеланства)»

На розгляд Верховної Ради України 23 квітня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо військового капеланства)» (№ 10245).

Мета: сприяння розвитку інституту військового капеланства шляхом звільнення від оподаткування.

Прийняття Закону України «Про військове капеланство» надасть можливість військовим капеланам офіційно здійснювати душпастирську опіку військових не поєднуючи інститут військового капеланства з державними інституціями. Враховуючи, що військовими капеланами може бути отриманий дохід, що прямо пов’язаний з фінансовими ресурсами Державного бюджету України (в межах фінансування потреб національної оборони), а прогнозована кількість військових капеланів становить не більше трьох тисяч осіб і виходячи з необхідності розвитку інституту військового капеланства в Україні пропонується тимчасово звільнити військових капеланів від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Зокрема, законопроект № 10245 передбачає доповнення Підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України нормою, що звільняє доходи отримані військовими капеланами внаслідок укладення з ними договорів душпастирської опіки від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, строком на десять років. 

Проект Закону України «Про внесення доповнень до частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо запровадження поняття «мінімальне місячне грошове забезпечення»)»

На розгляд Верховної Ради України 24 квітня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення доповнень до частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо запровадження поняття «мінімальне місячне грошове забезпечення»)» (№ 10252).

Мета: законодавче забезпечення реалізації конституційного права військовослужбовців на грошове забезпечення, не нижче від визначеного законом.

Законопроектом № 10252 передбачається встановити, що:

- мінімальне місячне грошове забезпечення – це встановлений законом мінімальний розмір грошового забезпечення за один повний місяць проходження військової служби. До мінімального місячного грошового забезпечення не включаються суми, що сплачуються військовослужбовцям у зв’язку з перевищенням визначеної законом загальної тривалості службового часу, та одноразові додаткові види грошового забезпечення;

- розмір грошового забезпечення за повний місяць проходження військової служби (без врахування сум, що сплачуються військовослужбовцям у зв’язку з перевищенням визначеної законом загальної тривалості службового часу, та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) не може бути меншим розміру мінімального місячного грошового забезпечення, встановленого законом;

- у разі виплати грошового забезпечення за менший період, ніж місяць, мінімальний розмір грошового забезпечення за такий період обчислюється прямо пропорційно відношенню загальної тривалості службового часу у такому періоді до загальної тривалості службового часу у відповідному місяці;

- на період до моменту встановлення законом розміру мінімального місячного грошового забезпечення цей розмір встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

Рішення Правління НБУ від 25 квітня 2019 року №311-рш «Про розмір облікової ставки»

Правління НБУ ухвалило рішення знизити облікову ставку до 17,5% річних з 26 квітня 2019 року. Серед основних чинників, що сприяли прийняттю такого рішення є такі:

- зниження темпів зростання заробітних плат, рівень яких поступово наближається до відповідного показника сусідніх країн, в умовах послаблення інтенсивності міграційних процесів;

- укріплення обмінного курсу гривні в першому кварталі 2019 року, що гальмуватиме темпи зростання цін на непродовольчі товари;

- здешевлення газу на світових ринках, яке відображатиметься в зміні внутрішніх цін;

- збільшення пропозиції продовольчих товарів як вітчизняного, так і іноземного походження.

Регулятор вважає, що інфляція буде і далі поступово уповільнюватися. Зокрема, вона знизиться до 6,3% на кінець 2019 та 5,0% на кінець 2020 року. Як і прогнозувалося раніше, вже на початку 2020 року інфляція увійде в межі цільового діапазону (5% +/- 1 в.п.). Це насамперед буде результатом жорстких монетарних умов та стриманої фіскальної політики. 

Постанова Правління НБУ від 18 квітня 2019 року № 61 «Про внесення змін до Положення про порядок проведення перевірок щодо дотримання об’єктами нагляду (оверсайта) вимог законодавства України з питань діяльності платіжних систем в Україні»

Постановою Правління НБУ від 18 квітня 2019 року № 61 оновлено порядок проведення перевірок щодо дотримання об’єктами нагляду (оверсайта) вимог законодавства з питань діяльності платіжних систем в Україні.

Мета: спрощення ведення бізнесу.

Відтепер НБУ повідомлятиме об’єкти перевірки про проведення планових виїзних перевірок не пізніше ніж за 20 днів до початку такої перевірки (раніше цей термін становив 10 днів), а також надаватиме їм програми таких перевірок. 

Наказ Міністерства фінансів України № 64 про затвердження порядку ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (реєстр екземплярів РРО) та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (реєстр ЦСО)

Набув чинності наказ Міністерства фінансів №64, завдяки якому реєстрація РРО буде здійснюватись за спрощеною процедурою.

Спрощення реєстраційної процедури забезпечується за рахунок запровадження електронного обміну документами між усіма суб’єктами відносин у сфері застосування РРО (виробник РРО, ЦСО, суб’єкт господарювання, ДФС). Реєстрація РРО здійснюватиметься у такій послідовності:

- виробник РРО включає ЦСО до реєстру ЦСО;

- виробник РРО включає екземпляр РРО до реєстру екземплярів РРО;

- ЦСО надсилає електронне повідомлення про укладений договір з власником РРО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО;

- суб’єкт господарювання – власник РРО подає заяву про реєстрацію РРО;

- ДФС направляє до ЦСО довідку про резервування фіскального номера (дійсна три дні);

- ЦСО вводить РРО в експлуатацію та направляє до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО;

- ДФС видає реєстраційне посвідчення.

Усі процедури здійснюються в електронній формі. За бажанням суб’єкти господарювання можуть подати заяву про реєстрацію РРО у паперовій формі та отримати реєстраційне посвідчення у паперовій формі.