Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
22.02.2018 15:20

Врегулювання спору за участю судді: особливості та перспективи процесу

Доцентка кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, PhD, партнерка Адвокатського об’єднання "WinnerLex"

Наприкінці 2017 року набули чинності довгоочікувані зміни до процесуального законодавства України, серед яких найбільш інноваційною стало запровадження процедури врегулювання спору за участю судді. В Україні це нововведення поки що перебуває на етапі свого

Наприкінці 2017 року набули чинностідовгоочікувані зміни до процесуального законодавства України, серед якихнайбільш інноваційною стало запровадження процедури врегулювання спору заучастю судді. В Україні це нововведення наразі перебуває на етапі свого формуваннята безпосереднього розвитку в практичній площині. Водночас у таких країнах, якНімеччина, Австрія, Велика Британія, США судова медіація вже досить тривалийчас успішно працює, а результати практики її застосування свідчать пробеззаперечну ефективність цієї процедури примирення конфліктуючих  сторін.

Актуальність цього питання також обумовлена тим, що примирювальна процедурає доволі вагомою альтернативою звичній судовій. Однак, на відміну відостанньої, урегулювання спору за участю судді дозволяє сторонам віднайтивзаєморозуміння, зняти зайву емоційну напругу та налагодити взаємодіюз метою прийняття найбільш взаємовигідного, а не компромісного рішення.

До того ж у межах цієї процедури переговоривідбуваються без звичного судового формалізму, а суддя виконує роль посередникаміж сторонами, який допомагає їм у вирішенні спору. Його головнезавдання полягає в тому, щоб створити атмосферу довіри на цій стадії зверненнядо суду та встановити взаємозв'язок між сторонами та їхніми адвокатами задлярозв’язання конфлікту.

Впроваджена процедура врегулювання спору за участюсудді в усіх процесуальних кодексах, за винятком деяких незначних винятків, єподібною. Тому в рамках цієї статті ми будемо розглядати її на прикладі адміністративногосудочинства, що регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни (КАСУ).

Так, відповідно до статті 184 КАСУ врегулювання спору заучастю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.Згідно зі статтею 180 КАСУ в підготовчому засіданні суд зобов’язанийз’ясувати, чи бажають сторони вирішити спір шляхом примирення або звернутися досуду для проведення врегулювання спору за участю судді, а також за наявностізгоди сторін встановити строки та порядок такого врегулювання спору. Крім того,сторони, які мають бажання скористатися цією процедурою, можуть самостійноподати відповідне клопотання, не очікуючи ініціативи від суду.

Водночас проведення врегулювання спору за участю суддів адміністративному судочинстві не допускається (ч. 2 ст. 184 КАСУ):

1) в адміністративних справах,визначених главою 11 розділу II КАСУ, за винятком справ, визначених статтею 267КАСУ, та типових справ;

2) у випадку вступу в справу третьоїособи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Про проведення процедури врегулювання спору за участю судді судпостановляє ухвалу, у якій він має також вирішити питання про зупиненняпровадження в справі. У випадку колегіального розгляду справи врегулюванняспору за участю судді проводиться суддею, який здійснював підготовку справи дорозгляду.

Відповідно до КАСУ процедура врегулювання спору заучастю судді проводиться протягом розумного строку, але не більше тридцяти днівз дня постановлення ухвали про її проведення. Крім того, строк проведення такоїпроцедури продовженню не підлягає.

Формами проведення врегулювання спору за участюсудді процесуальним законодавством визначено наради, які у свою чергуможуть бути спільними, що проводяться за участю всіх сторін, їхніхпредставників і судді, та (або) закритими, що проводяться за ініціативою суддіз кожною зі сторін окремо. Ініціювання останніх суддею найбільшдоцільним є в тих випадках, коли між сторонами виникає надмірна емоційність,або вони зайшли в глухий кут під час проведення спільної наради, чи в судді єпідозра в приховуванні однією зі сторін тієї чи іншої інформації.

На початку проведення першої спільної наради з урегулювання спорусуддя має обов'язково роз’яснити сторонам мету, порядок цієї процедури, їхні правата обов’язки, з’ясувати підстави та предмет позову, підстави заперечень тароз’яснити предмет доказування з категорії спору, який розглядається. Крімтого, суддя має запропонувати сторонам надати пропозиції щодо шляхів мирноговрегулювання їхнього спору. Водночас він також особисто може запропонуватисторонам та (або) їх представникам можливий шлях мирного врегулювання спору,звернути увагу на судову практику в аналогічних спорах та здійснити інші дії,спрямовані на врегулювання спору. Проте йому забороняється надавати сторонамюридичні поради, рекомендації та здійснювати оцінку доказів у справі.

Слід також зазначити, що інформація, отримана будь-якоюзі сторін чи суддею під час проведення врегулювання спору, є конфіденційною.Протягом цієї процедури протокол наради не ведеться, забороняєтьсявикористовувати портативні аудіотехнічні пристрої, здійснювати фото- ікінозйомку, відео- та звукозапис. Крім того, відповідно до пункту 4 частини 1статті 66 КАСУ суддя не може бути допитаний як свідок про інформацію, яка сталайому відома під час урегулювання спору за його участю.

Згідно з частиною 1 статті 188 КАСУ врегулювання споруза участю судді припиняється:

1) у разі подання стороною заяви проприпинення врегулювання спору за участю судді;

2) у разі закінчення строку врегулюванняспору за участю судді;

3) за ініціативою судді в разізатягування процедури врегулювання спору будь-якою зі сторін;

4) у разі досягнення сторонамипримирення та звернення до суду із заявою про примирення або звернення позивачадо суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду або в разі відмовипозивача від позову чи визнання позову відповідачем.

Про припинення врегулювання спору за участю суддіпостановляється ухвала, яка оскарженню не підлягає та в якій одночасновирішується питання про поновлення провадження у справі. У випадку жнедосягнення сторонами примирення за наслідками проведення врегулювання споруза участю судді повторне проведення цієї процедури не допускається, а справапередається на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, установленомустаттею 31 КАСУ.
Такимчином, судова медіація як в адміністративному судочинстві, так і в інших видахсудового процесу має багато переваг порівняно із загальним судовим порядкомрозв’язання спорів. Зокрема, для сторін це економія як часових, так іфінансових ресурсів, забезпечення вирішення справи на ранній стадії, урегулюванняспору на умовах дотримання конфіденційності, можливість збереження абовідновлення ділових взаємин з іншою стороною та гарантія виконання рішення увипадку проведення успішної процедури.

Зі свого боку для суддів це безумовна можливістьприскорити процес розгляду справ невеликої тяжкості, а також уникнути зайвогонавантаження. Водночас перспектива успішного вирішення справи мирним шляхомбуде залежати від уміння судді налагодити комунікацію та встановити взаємодіюзі сторонами. Для цього він має володіти основами комунікативних навичок, бутиемпатичним, уміти вести бесіди, допомагаючи таким чином конфліктуючим сторонамзнайти спільне рішення, яке задовольнить інтереси всіх.

Безумовно, на початку процедура врегулювання спору за участю судді можена практиці зіткнутися з певними труднощами, пов'язаними з їїзастосуванням. Однак це не має бути значною перепоною на шляху до впровадженняв українському законодавстві дійсно прогресивного інституту – судової медіації.Існування цього механізму дозволить учасникам процесу забезпечити їхнє право наефективний судовий захист своїх порушених інтересів, зокрема через призмупримирення сторін та заохочення до взаємоповаги.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net