Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Податкове законодавство не встановлює граничний строк застосування пені або строкпозовної давності до вимог про стягнення пені. Проте, як зазначено в ч. 2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовуєтьсяскорочена позовна давність в один рік.
Аналіз норм статті 266, частини другої статті258 ЦК України дає підстави для висновку про те, щоСтягнення неустойки (пені, штрафів) в цивільних правовідносинах обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Зазначену позицію підтримує Верховний суд України у справі № 6-474цс16. Аналогічна правова позиція міститься в постановахВерховного суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-3006цс15 та від 25травня 2016 року у справі № 6-1138цс15.
Проте податкове законодавство, а саме ст. 102 Податкового кодексу, встановлює строк давності до податкового боргу - 1095 днів (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу). Проте п. 102.4 цієї статті встановлює, що у разі якщо грошове зобов'язання, нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів, з дня виникнення податкового боргу.
Податковий борг, у тому числі пеня та штрафи, нараховані на податковий борг, стосовно якого минув строк давності вважається безнадійним боргом та підлягає списанню (стаття 101 Податкового кодексу України).
Тобто, строк давності для застосування податкової пені, встановлений Податковим кодексом, становить 1095 днів, якщо протягом цього строку контролюючий орган не визначає сумму податкового зобов'язання та не вчиняє жодних дій для погашення податкового боргу.
Проте прямого встановлення строку позовної давності для пені податковим законодавством не передбачено. Застосування такого роду пені не відповідає принципу справедливості.Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні діє принцип верховенстваправа та Конституція України має найвищу юридичну силу.
Справедливість є однією з основних засад права і маєзабезпечувати рівний юридичний масштаб поведінки держави та платників податків.Нормативне регулювання пені, є не повним, а отже протиправним. Розглядаючипитання, серед іншого, стану нормативного регулювання валютної пені, КонституційнийСуд України у Рішенні від 30.05.2001 року у справі № 1-22/2001 зазначив, щопритягнення до юридичної відповідальності маєздійснюватись у певному порядку, на підставі процесуальних норм, щорегламентують провадження у справі про порушення юридичними особами нормзаконодавства. У більшості випадків законодавець, як правило, обмежуєтьсявизначенням змісту правопорушення та санкцій, суб’єкта правопорушення, органу,який накладає стягнення та органу, до якого оскаржується рішення, не вирішуючи, зокрема, питань щодо строківпритягнення до такої відповідальності, строків застосування заходів впливу,порядку оскарження рішень про накладення стягнень тощо.Стан реагування притягнення юридичних осібдо відповідальності, зокрема щодо визначення строків застосування до нихзаходів впливу, Конституційний Суд України вважає неповним і таким, що невідповідає конституційному визначенню України як правової держави.
Отже Конституційний Суд України не обмежується лишевузьким тлумаченням норм щодо притягнення особи до юридичної відповідальності,а визначає, що закон має вирішувати питання відповідальності в комплексі:визначити строки притягнення до відповідальності, прядок оскарження санкцій іт.д. Відсутність комплексного такого регулювання є протиправним (не відповідаєвизначенню України, як правової держави). Таким чином, питання застосування до осіб податкової пені не регулюється належним чином, а відсутність повного регулювання зазначеного питання є протиправним.
06.12.2017 12:40
Чому на податкову пеню не поширюється строк позовної давності?
Податкове законодавство не встановлює граничний строк застосування пені або строк позовної давності до вимог про стягнення пені. Проте, як зазначено в ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується скорочена позов
Податкове законодавство не встановлює граничний строк застосування пені або строкпозовної давності до вимог про стягнення пені. Проте, як зазначено в ч. 2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовуєтьсяскорочена позовна давність в один рік.
Аналіз норм статті 266, частини другої статті258 ЦК України дає підстави для висновку про те, щоСтягнення неустойки (пені, штрафів) в цивільних правовідносинах обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Зазначену позицію підтримує Верховний суд України у справі № 6-474цс16. Аналогічна правова позиція міститься в постановахВерховного суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-3006цс15 та від 25травня 2016 року у справі № 6-1138цс15.
Проте податкове законодавство, а саме ст. 102 Податкового кодексу, встановлює строк давності до податкового боргу - 1095 днів (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу). Проте п. 102.4 цієї статті встановлює, що у разі якщо грошове зобов'язання, нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів, з дня виникнення податкового боргу.
Податковий борг, у тому числі пеня та штрафи, нараховані на податковий борг, стосовно якого минув строк давності вважається безнадійним боргом та підлягає списанню (стаття 101 Податкового кодексу України).
Тобто, строк давності для застосування податкової пені, встановлений Податковим кодексом, становить 1095 днів, якщо протягом цього строку контролюючий орган не визначає сумму податкового зобов'язання та не вчиняє жодних дій для погашення податкового боргу.
Проте прямого встановлення строку позовної давності для пені податковим законодавством не передбачено. Застосування такого роду пені не відповідає принципу справедливості.Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні діє принцип верховенстваправа та Конституція України має найвищу юридичну силу.
Справедливість є однією з основних засад права і маєзабезпечувати рівний юридичний масштаб поведінки держави та платників податків.Нормативне регулювання пені, є не повним, а отже протиправним. Розглядаючипитання, серед іншого, стану нормативного регулювання валютної пені, КонституційнийСуд України у Рішенні від 30.05.2001 року у справі № 1-22/2001 зазначив, щопритягнення до юридичної відповідальності маєздійснюватись у певному порядку, на підставі процесуальних норм, щорегламентують провадження у справі про порушення юридичними особами нормзаконодавства. У більшості випадків законодавець, як правило, обмежуєтьсявизначенням змісту правопорушення та санкцій, суб’єкта правопорушення, органу,який накладає стягнення та органу, до якого оскаржується рішення, не вирішуючи, зокрема, питань щодо строківпритягнення до такої відповідальності, строків застосування заходів впливу,порядку оскарження рішень про накладення стягнень тощо.Стан реагування притягнення юридичних осібдо відповідальності, зокрема щодо визначення строків застосування до нихзаходів впливу, Конституційний Суд України вважає неповним і таким, що невідповідає конституційному визначенню України як правової держави.
Отже Конституційний Суд України не обмежується лишевузьким тлумаченням норм щодо притягнення особи до юридичної відповідальності,а визначає, що закон має вирішувати питання відповідальності в комплексі:визначити строки притягнення до відповідальності, прядок оскарження санкцій іт.д. Відсутність комплексного такого регулювання є протиправним (не відповідаєвизначенню України, як правової держави). Таким чином, питання застосування до осіб податкової пені не регулюється належним чином, а відсутність повного регулювання зазначеного питання є протиправним.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Ефективність адвоката у 2026 році: що визначає результат Вадим Графський 15:45
- ПДВ для ФОПів: що чекає на малий бізнес та польський досвід Юлія Мороз 14:14
- Чому високий IQ не гарантує успіху, а EQ вирішує в бізнесі та кар’єрі Олександр Скнар 09:43
- Забезпечення позову в доменних спорах Ігор Дерев’янко вчора о 21:22
- Після війни – без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук вчора о 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука вчора о 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко вчора о 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов вчора о 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк вчора о 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза 17.01.2026 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 17.01.2026 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
Топ за тиждень
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 1137
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 779
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 210
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 154
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 154
Популярне
-
На Закарпатті викрили схему "дроблення" бізнесу у мережі фуд-ритейлу – фото
Бізнес 3395
-
Блекаути, децентралізація, популізм: обстріли як тест на ефективність реформ в енергетиці
Думка 2125
-
У Польщі змінили умови для абонплати за радіо і ТБ: тепер треба платити за смартфони та планшети
Бізнес 1298
-
426 млн грн штрафів у 2025 році. Банки Порошенка та Тігіпка у топі порушників
Інфографіка 1283
-
Масштаби єОселі зростають, квартири меншають: що зміниться у держіпотеці у 2026 році
Бізнес 1166
Контакти
E-mail: [email protected]
