Чи може керівник ефективно контролювати працівника на відстані 300 кілометрів?

АТ «Укрзалізниця» продовжує реформу в рамках стратегії 2019-2023. Наразі кожен підрозділ Укрзалізниці становиться більш самостійним в своїй економічній діяльності.

В нещодавньому інтерв’ю в.о. голови правління АТ «Укрзалізниця» Іван Юрик виданню Інтер-факс зазначив, що зараз залізниця займається реформою розділення – анбандлінг, це в першу чергу розмежування бізнесів, щоб закласти правильну мотивацію всередині кожної сформованої бізнес-вертикалі. Відокремити баланси й припинити ці крос-фінансування одного бізнесу за рахунок іншого. Залізнична медицина також не стоїть осторонь цих процесів.

В структурі філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця» знаходяться близько 185 пунктів охорони здоров’я та амбулаторій. Вони здійснюють перед рейсовий та після рейсових оглядів працівників локомотивних депо. Дані працівники, переважно фельдшери та медичні сестри зачислені в штат клінічних лікарень АТ «Укрзалізниця.  Проте досить часто керівництво медичних закладів не має жодного контакту зі своїми підлеглими, тому що вони знаходяться на відстані 200-300 км. Це звичайно ускладнює процес контролю своїх підлеглих. В структурі Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті  №1 наявний пункт охорони здоров’я на вокзалі станції Кам’янець-Подільський. Відстань складає 438 кілометрів. Як на такій відстані зберігати контроль за працівником не скаже навіть найпрогресивніший менеджер-управлінець.

Центр охорони здоров’я АТ «Укрзалізниця» виступає з ініціативою, щодо переведення даних працівників в штат структурних підрозділів регіональних філій АТ «Укрзалізниці. Це підвищить контроль за працівниками та якістю виконання робіт. Ми не можемо собі дозволити тримати людей в штаті, яких не можемо проконтролювати. Якщо порахувати скільки обходиться утримання такого працівника для ЦОЗ, то виходить що ми працюємо собі в мінус. А не загорами час, коли ми змушені будемо орендувати приміщення для пунктів охорони здоров’я на території депо чи вокзалах. Тому важливо, щоб затрати по наданню медичних послуг перед рейсового та після рейсового огляду покривалися в повному обсязі.

Розумію критику, яка посиплеться зі всіх сторін, проте прошу зачекати. Давайте будемо мислити логічно та прагматично.

Перед рейсові та після рейсові огляди працівників відбуваються в багатьох компаніях. Візьмемо для прикладу такий гігант як АТ «Укрпошта». Фельдшери які проводять перед рейсовий огляд зараховані до складу регіональних філій. Комунальне підприємство «Київпастранс» щодня користується послугами передрейсового огляду водіїв автобусів та тролейбусів, але це не заважає мати в штаті відповідного працівника, який здійснює цю процедуру щодня.

Коли недоцільно тримати працівника на повний робочий день, є можливість залучати муніципальні клініки, які на місцях охоче нададуть якісну послугу.

 В приватних компаніях система ще більш гнучка. Наприклад досить часто фельдшери, що здійснюють перед рейсовий огляд залучаються на певні години, коли це необхідно. Тут може виступити прикладом компанія «Нова Пошта». Я вже мовчу про цивільну авіацію, де поняття перед рейсового огляду уже немає.

Хтось скаже що завжди так було і так має бути. Але життя рухається вперед і є реалії часу, коли ми маємо рахувати кожну заощаджену гривню.