Трансформація залізничної медицини до викликів сьогодення

Основоположні принципи – вирішення поточних проблем і реалізація стратегічних планів

Минулого року, вісім профільних дорожніх клінічних лікарень, які знаходяться в підпорядкуванні Філії “Центр охорони здоров’я”, отримали генеральних та медичних директорів. Був проведений аудит наявних матеріальних та людських ресурсів, що дав змогу систематизувати та актуалізувати поточну ситуацію в галузі. Не будемо голослівно заявляти про наддосягнення, але нами було закладено підгрунтя для подальшої реформації галузі.

Структурно плани галузі можна розділити на два умовні блоки. Перший – це реалізація поточних функцій обслуговування залізничників та клієнтів, в тому числі лікування пацієнтів хворих на COVID-19.  Лікарі та медичний персонал, не дивлячись на вал проблем які виникають, продовжують рятувати життя, займаючись як терапевтичним оглядом, так і виконанням складних операцій.

Другий блок – це стратегічне переформатування галузі. В 2020 році залізнична медицина була профінансована лише на 50%.   При цьому нашими зусиллями, в умовах перехідного періоду були зменшені збитки залізничних лікарень на 65 мільйоныв гривень. І це вдалось досягти незважаючи на зменшення кількості пацієнтів.

Дивлячись правді в очі, можна задати собі наступне питання: чи будуть колись лікарні філії ЦОЗ профінансовані УЗ на 100%? Скоріш за все ні. Залізниця потребує коштів для оновлення рухомого складу, локомотивів та вагонів. Чи є виконання медичних функцій головним завданням для Укрзалізниці? Однозначно, ні. У нещодавньому інтерв’ю, голова правління Укрзалізниці Володимир Жмак зазначив, що компанія має займатися перевезенням вантажів, а не організацією відпочинку та лікування своїх працівників». Повністю погоджуюсь з головою правління. Чи існує вихід із цієї ситуації? Відповідь так, і залізнична медицина вже рухається в цьому напрямку.

Отож, усе що не стосується інфраструктури, диспетчеризації та рухомого складу є для УЗ непрофільним активом. Основним варіантом розпорядження з таким активом як залізничні лікарні є концесія. Погоджуюсь з головою правління Укрзалізниці, що передача лікарень в концесію можлива лише з обов’язковим дотриманням трьох умов: збереження працівників та профілю роботи і гарантованого обсягу інвестицій із подальшим розвитком лікарняних комплексів. Прикладом цього, є те, що при відборі генеральних директорів дорожніх клінічних лікарень, кандидати змагалися, в тому числі, відстоюючи власні проекти розвитку довіреної лікарні.

Лікарні не можна віддати в концесію похапцем, аби-кому, на не зрозумілих умовах. Потрібні чіткі гарантії подальшого медичного забезпечення залізничників та збереження робочих місць лікарів і мед.персоналу. Так, ми ставимо за мету збереження медичного обслуговування залізничників в дорожніх клінічних лікарнях. Для цього потрібно, щоб нова програма добровільного медичного страхування охопила усіх залізничників. За таких умов страхова сума для працівника АТ «Українська залізниця» складатиме 150 тис. грн. і буде покривати оплату лікування. Грамотний підхід забезпечить виграш усіх сторін – УЗ перестане отримувати збитки на непрофільному активі, залізничники отримають кращу програму страхування та будуть і надалі обслуговуватися в звичних дорожніх клінічних лікарнях, лікарі та мед.персонал почнуть працювати в кращих умовах та отримувати більшу заробітну платню.

Варто зазначити, що дорожні клінічні лікарні – це не єдина галузь УЗ, яку передбачається віддати в концесію. УЗ планує передати в концесію 7 залізничних вокзалів – в Києві, Харкові, Дніпрі, Миколаєві, Вінниці, Хмельницькому та місті Чоп. Це яскравий аргумент для скептиків. Не можливо уявити, що за умови здачі вокзалів в концесію пасажирські потяги перестануть зупинятися чи прийматися станцією Київ-Пасажирський? Звісно це абсурд. Тому необхідно планово, крок за кроком, реалізовувати реформу залізничної медицини, не звертати увагу на популістів та панікерів і не вдаватися в крайнощі.