Шлях до збільшення бюджетних доходів – у підтримці підприємців та виробників
Уряд каже: «в бюджеті немає грошей». Але грошей до держбюджету може і має надходити більше, ніж запланував Кабмін. Якщо працювати над цим
Шлях до збільшення бюджетних доходів – у підтримці підприємців та виробників
В наших попередніх публікаціях щодо проекту державного бюджету на 2023 рік багато йшлося про вкрай недостатнє фінансування, заплановане урядом щодо багатьох життєво необхідних для країни статей витрат. Як головний аргумент уряду, звісно, звучить давно відоме: «в бюджеті немає грошей». Відповімо на це, що грошей до держбюджету може і має надходити значно більше, ніж запланував Кабмін. Якщо, звісно, працювати над цим.
Так, на сьогодні в країні створені умови, коли банки не мають жодних економічних стимулів для кредитування реального сектору. Навіщо це робити банкірам, якщо є цілком надійні джерела нарощування доходів шляхом придбання ОВДП (облігацій державної внутрішньої позики).
В цілому, за даними Нацбанку, в Україні знаходяться в обігу за номінально-амортизаційною вартістю ОВДП на загальну суму 1288,7 млрд грн, з яких у власності банків на 500,74 млрд грн (або 38,85%) та Нацбанку - 619,57 млрд грн (або 48,08%). Загалом у банківській системі (Нацбанк + комерційні банки) перебуває ОВДП сумарною вартістю 1120,31 млрд грн, що складає майже 86,9 % від загального їх обсягу.
Отже, висока дисконтна ставка в певній мірі призвела до стагнації кредитування реального сектору економіки, адже для комерційних банків є ідеальним за дохідністю та ризикованістю інвестиційним інструментом.
З огляду на поточну невизначеність макроекономічних умов, масове кредитування бізнесу зараз є можливим лише в разі розширення програм державної підтримки. Натомість, держбюджет на 2023 рік не передбачає програм державної підтримки бізнесу через розширення кредитування (за виключенням 80 млн грн для кредитування фермерських господарств – це крапля в морі).
А якщо не працює реальний сектор економіки, який буквально захлинається через нестачу обігових коштів, то, відповідно, падають і доходи державного бюджету.
Слід також звернути увагу на те, що плановий показник коштів, який перераховуються до держбюджету Нацбанком у 2023 році, складає 71 млрд грн.
Такий рівень перерахування Нацбанком коштів до доходів державного бюджету встановлений на фоні безпрецедентного розширення повноважень Нацбанку та суттєвого збільшення показників діяльності.
Для прикладу, як вказується у проміжній консолідованій фінансовій звітності Нацбанку за І півріччя поточного року, сума консолідованого прибутку НБУ становила 69,7 млрд гривень. Основну частину цього результату діяльності Національного банку становлять процентні доходи – понад 41 млрд грн, що в 1,7 рази більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
З 2020 року Національний банк також став регулятором більшої частини небанківського фінансового сектору. За оцінками незалежних експертів, нинішня монетарна політика Національного банку України призводить до суттєвого збільшення його прибутку, що дозволило б вилучити до доходів держбюджету у 2023 році близько 90,0 млрд грн, або майже на 20,0 млрд грн більше, ніж визначено проектом держбюджету.
Отже, по-перше, слід збільшити показники залучення до державного бюджету прибутків Нацбанку у розмірі зазначених 20 млрд. грн. По-друге – переглянути нинішню державну банківську політику, спрямувавши її на створення стимулів для розвитку реального сектору економіки, що призведе і до значного збільшення доходів держбюджету.
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 11:18
- Відставка міністрів і санкції: чи це реальні дії чи театр для суспільства Дана Ярова 10:00
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? Віталій Соловей вчора о 22:58
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується Віра Тарасенко вчора о 22:25
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу Людмила Євсєєнко вчора о 21:05
- Державна митна служба та бюрократія сильніша за здоровий глузд Олексій Волохов вчора о 16:31
- 30 фраз до Європи: як англійська змінює сферу обслуговування в Україні Інна Лукайчук вчора о 15:40
- Ендаументи в Україні: як університети та музеї забезпечують фінансову стабільність Тетяна Гончаренко вчора о 13:15
- Папір проти цифри: що означає падіння продажів книжок у США для майбутнього читання Віктор Круглов вчора о 11:34
- Корупція в енергетиці: тиша влади після оприлюднення "плівок Міндіча" Дана Ярова вчора о 10:03
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? Тетяна Огнев'юк вчора о 09:21
- Як правильно скласти заповіт і прийняти спадщину в Україні Тетяна Даниленко 12.11.2025 15:15
- Коли енергії більше немає: як розпізнати вигорання і повернути себе Олександр Скнар 12.11.2025 12:30
- Крах інвестицій у віскі-бочки 13695
- Шокуюча правда про зарплату українців 460
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 364
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 350
- Корупційне правопорушення та правопорушення, пов’язане з корупцією: в чому різниця? 274
-
Розділити ринок із Nestle та екс-Роллтоном. Волинські фермери націлилися на власний завод
Бізнес 8203
-
П’ять простих звичок, що уповільнюють старіння: поради експертів
Життя 4038
-
"Тіло нормальне, але потрібна ампутація". Чому Брюссель двічі шокований через справу Міндіча
2905
-
Євросоюз погодився скасувати безмитний поріг для посилок уже з 2026 року
Бізнес 2202
-
Залишилося переконати Бельгію. Країни ЄС підтримують ідею "репараційного кредиту" для України
Фінанси 1830
