Що має зробити ЄС для українського експорту, щоб посилити продовольчу безпеку Європи
У зв’язку із війною перед сільським господарством України стоїть ряд викликів, які Україна зможе подолати лише за участі європейських партнерів.
Розв’язана РФ війна проти України, блокування українських портів, труднощі з посівною та її зрив на окупованих територіях — все це складає предмет глибокого занепокоєння європейських політиків. Проблеми вимагають негайно вирішення, адже це може спричинити перебої з постачанням на низці українських територій і справжній голод в Африці та деяких країнах Азії, які критично залежали від експорту нашої пшениці.
Ці питання зараз активно обговорюються у Європарламенті, зокрема, на засіданнях аграрного та транспортного комітетів, де я брала участь. У зв’язку із війною перед сільським господарством України стоїть ряд викликів, які Україна зможе подолати лише за участі європейських партнерів.
Наші європейські партнери повинні зрозуміти, що існуючі нині обмеження українського експорту через блокаду та мінування портів та морських шляхів, на які приходилось 90% експорту агропродукції, призводить до дефіциту коштів у аграріїв, загрози втрати частини врожаю, збільшення в рази вартості логістики та кризи переробки, що вже відчули на ринку ЄС, і найголовніше - загрози голоду в країнах Африки та Близького сходу.
У цій ситуації члени ЄС можуть допомогти нам у розбудові логістичних шляхів та збільшення кількості та потужностей прикордонних переходів і переведення їх на цілодобовий режим роботи. Також потребують збільшення інвестицій наші фітосанітарні, ветеринарні станції та лабораторії.
Серед логістичних напрямків, що нині розглядаються для української продукції, активно обговорюють використання потужностей Прибалтійських портів. В той же час порти в Константі (Румунія) та Ґданську (Польща), які переповнені українською продукцією, потребують збільшення пропускної потужності.
Водночас Україні спільно з партнерами нарешті потрібно вкладати кошти в переробку продукції з метою підвищення її доданої вартості, що забезпечить роботою в рази більше українців, а державу - більшими податками.
Також до вирішення продовольчої кризи потрібно залучати міжнародні організації такі як ООН, які у рамках своєї гуманітарної діяльності могли б забезпечити купівлю і переробку українського зерна, наявних записів якого в Україні вже зараз вистачить на 3 роки, а після збору нового урожаю Україна зможе себе забезпечити на десятиріччя вперед.
Щоб подолати цю загрозу Єврокомісія з країнами-членами ЄС працюватиме над:
✅збільшенням кількості вантажних засобів — суднен та вантажівок;
✅покращенням пропускної здатності транспортних мереж і перевантажувальних терміналів;
✅лібералізацією митних операцій та перевірок;
✅збільшенням потужностей для зберігання українського експорту.
Також зараз активно ведемо мову з європейськими партнерами щодо питання можливості безстрокового скасування тарифних квот при імпорті українських товарів в ЄС або встановлення графіку їх збільшення та скасування. Наявність жорстких тарифних обмежень на експорт в країни Європи, зокрема, експорт великої рогатої худоби. Крім того, існує суттєва проблема також із транзитом тваринницької продукції через кордони країн ЄС. Нетарифне регулювання обмежує експорт через Європу в треті країни. Однак є перший позитив у цьому процесі - найближчим часом буде запроваджене скасування більшості тарифів та квот на агропродукцію.
Окремо обговорюється допомога ЄС у розмінуванні полів. При чому ми сподіваємось як на участь європейських мінерів у цьому процесі, так і сприяння у виділенні коштів на розмінування. За окремим оцінками деякі посівні площі вже непридатні до вирощування на них рослин протягом кількох років.
- Тримай стрій. Бо за спиною – Україна Дана Ярова вчора о 11:07
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід Наталія Павлючок вчора о 09:48
- Как уменьшить долги за коммуналку, если вы были за границей или не жили дома Віра Тарасенко 23.06.2025 19:28
- Бухгалтерські документи як доказ: як працює судова експертиза Олексій Ільченко 23.06.2025 16:45
- Енергетична автономія бізнесу: як встановити й підключити власну електростанцію у 2025 Ростислав Никітенко 23.06.2025 13:51
- Розмежування судових економічних експертиз: спеціальності 11.1, 11.2, 11.3 Юрій Григоренко 23.06.2025 12:00
- Коли держава робить вигляд, що не чує, ми вчимося кричати Дана Ярова 23.06.2025 11:35
- Банкрутство компанії: покрокова процедура Альона Пагер 22.06.2025 23:16
- Невидима межа між формальністю і правом: коли уважність важить більше, ніж доступ до суду Світлана Приймак 22.06.2025 20:11
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій Тетяна Огнев'юк 22.06.2025 18:13
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель 21.06.2025 10:22
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус 20.06.2025 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 20.06.2025 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1539
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 266
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 160
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 160
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? 106
-
Фізична втома ні до чого – "правило п’яти хвилин" допоможе впоратися з ментальним виснаженням
Життя 9946
-
Трансжири, "Е-шки" і фальшива екопродукція: як читати етикетки на продуктах
Життя 7686
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
5688
-
Шпаргалка молодості: як визначити свій тип старіння шкіри та відстрочити дедлайн вікових змін
Життя 5202
-
Ядерна точка біфуркації: завдання для України
Думка 4334