Що має зробити ЄС для українського експорту, щоб посилити продовольчу безпеку Європи
У зв’язку із війною перед сільським господарством України стоїть ряд викликів, які Україна зможе подолати лише за участі європейських партнерів.
Розв’язана РФ війна проти України, блокування українських портів, труднощі з посівною та її зрив на окупованих територіях — все це складає предмет глибокого занепокоєння європейських політиків. Проблеми вимагають негайно вирішення, адже це може спричинити перебої з постачанням на низці українських територій і справжній голод в Африці та деяких країнах Азії, які критично залежали від експорту нашої пшениці.
Ці питання зараз активно обговорюються у Європарламенті, зокрема, на засіданнях аграрного та транспортного комітетів, де я брала участь. У зв’язку із війною перед сільським господарством України стоїть ряд викликів, які Україна зможе подолати лише за участі європейських партнерів.
Наші європейські партнери повинні зрозуміти, що існуючі нині обмеження українського експорту через блокаду та мінування портів та морських шляхів, на які приходилось 90% експорту агропродукції, призводить до дефіциту коштів у аграріїв, загрози втрати частини врожаю, збільшення в рази вартості логістики та кризи переробки, що вже відчули на ринку ЄС, і найголовніше - загрози голоду в країнах Африки та Близького сходу.
У цій ситуації члени ЄС можуть допомогти нам у розбудові логістичних шляхів та збільшення кількості та потужностей прикордонних переходів і переведення їх на цілодобовий режим роботи. Також потребують збільшення інвестицій наші фітосанітарні, ветеринарні станції та лабораторії.
Серед логістичних напрямків, що нині розглядаються для української продукції, активно обговорюють використання потужностей Прибалтійських портів. В той же час порти в Константі (Румунія) та Ґданську (Польща), які переповнені українською продукцією, потребують збільшення пропускної потужності.
Водночас Україні спільно з партнерами нарешті потрібно вкладати кошти в переробку продукції з метою підвищення її доданої вартості, що забезпечить роботою в рази більше українців, а державу - більшими податками.
Також до вирішення продовольчої кризи потрібно залучати міжнародні організації такі як ООН, які у рамках своєї гуманітарної діяльності могли б забезпечити купівлю і переробку українського зерна, наявних записів якого в Україні вже зараз вистачить на 3 роки, а після збору нового урожаю Україна зможе себе забезпечити на десятиріччя вперед.
Щоб подолати цю загрозу Єврокомісія з країнами-членами ЄС працюватиме над:
✅збільшенням кількості вантажних засобів — суднен та вантажівок;
✅покращенням пропускної здатності транспортних мереж і перевантажувальних терміналів;
✅лібералізацією митних операцій та перевірок;
✅збільшенням потужностей для зберігання українського експорту.
Також зараз активно ведемо мову з європейськими партнерами щодо питання можливості безстрокового скасування тарифних квот при імпорті українських товарів в ЄС або встановлення графіку їх збільшення та скасування. Наявність жорстких тарифних обмежень на експорт в країни Європи, зокрема, експорт великої рогатої худоби. Крім того, існує суттєва проблема також із транзитом тваринницької продукції через кордони країн ЄС. Нетарифне регулювання обмежує експорт через Європу в треті країни. Однак є перший позитив у цьому процесі - найближчим часом буде запроваджене скасування більшості тарифів та квот на агропродукцію.
Окремо обговорюється допомога ЄС у розмінуванні полів. При чому ми сподіваємось як на участь європейських мінерів у цьому процесі, так і сприяння у виділенні коштів на розмінування. За окремим оцінками деякі посівні площі вже непридатні до вирощування на них рослин протягом кількох років.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87044
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11237
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5407