Чи справді “європейський квадрат” кращий за український, і що визначає успіх таких інвестицій?
Через війну українці активно скуповують квартири за кордоном — від Катовіце до Вільнюса. Хтось — щоб мати запасний аеродром, інші — щоб вигідно вкласти в орендний бізнес.
Нерухомість як нова безпека
Після 2022 року інвестиції в житло за кордоном стали для українців не розкішшю, а логічним кроком у нестабільності. Хтось купує квартиру в Польщі, щоб забезпечити дітей чи — студію в Болгарії “на підстраховку”, інші витрачаються на комерційні об’єкти у Румунії для бізнесу.
У Європі житло стабільно дорожчає. За даними Євростату, у кінці 2024 року ціни на нерухомість у ЄС зросли на 4,9% у річному вимірі, оренда — на 3,2%. Це створює як ризики, так і можливості: українці, які вчасно увійшли в ринок, уже заробили на капіталізації.
Польський феномен: кожна друга квартира — українська
Польща стала головним напрямком для українського капіталу. Лише торік наші співгромадяни придбали понад 7700 квартир — половину від усіх покупок іноземців. Тобто, навіть у кризу українці інвестують і не лише в Україну, але й в європейські квадратні метри.
Пояснення просте: близькість, зрозумілий ринок, проста процедура купівлі, можливість здавати в оренду українським студентам і релокантам.
Європейський контраст: від Цюриха до Софії
Ціни в Європі надзвичайно різняться. У Цюриху квадратний метр коштує майже 26 000 євро, у Женеві — близько 20 000, у Базелі — 19 000. Для порівняння: у Києві — близько 2000 євро. Тому українці орієнтуються на ринки другого ешелону — де дешевше, але зростає попит.
Такі країни, як Польща, Болгарія, Румунія, залишаються найпривабливішими для українців:
житло все ще відносно доступне;
орендна дохідність стабільна;
низькі витрати на утримання;
сприятлива податкова політика для іноземців.
Де інвестиції працюють найкраще
Згідно з даними Global Property Guide, у 2025 році найкращими країнами для інвестування стали Угорщина, Литва, Естонія, Румунія, Ірландія, Словенія та Польща.
Що об'єднує ці країни? Відносно низькі податки, стабільне зростання цін на житло. Порівняйте дохід від оренди:
Естонія — 6,7%.
Румунія — 6,46%.
Литва — 5,65%.
Водночас у Бельгії, Франції та Греції інвестори заробляють найменше — податки «з’їдають» прибуток, а оренда стає менш вигідною.
Що рухає ринок
Ціни на житло у Європі формують кілька ключових факторів:
Дефіцит пропозиції: нове будівництво не встигає за попитом.
Міграційні потоки: мільйони людей шукають житло у безпечних країнах.
Інфляція та подорожчання матеріалів.
Політика центробанків — висока ставка робить кредити дорогими, але підтримує попит на оренду.
Внаслідок цього — навіть попри кризу, ціни зростають, а оренда дорожчає.
Новий тренд: менше квадратів, більше сенсу
Європейський ринок переосмислює саме поняття “квартира”. Згідно з Property Index від Deloitte, середня площа житла зменшується, а функціональність — зростає.
У Празі чи Брно — 54–57 м².
У Варшаві та Познані — 61 м².
У Роттердамі — 70–95 м².
Акцент робиться на енергоефективності, розумному плануванні та компактності. Європейці платять дорожче, але живуть у менших, “розумніших” квартирах.
Український капітал у новій географії
Психологічно українці не сприймають житло лише як “дах над головою”. Це — фінансовий інструмент.Купівля квартири у Польщі чи Болгарії — не завжди еміграція. Це диверсифікація ризиків: якщо в Україні війна, є “тихий актив” за кордоном.
Для бізнесу ж — це сигнал: українські гроші вже навчилися працювати глобально. І питання не лише “де купити квадрат”, а як створити з нього дохідну екосистему — через оренду, суборенду, короткострокові сервіси.
Висновок: інвестиції після кордонів
Український ринок нерухомості поступово відновлюється, але європейський — уже став частиною нашої економічної реальності. І ті, хто сьогодні вкладає в невелику студію у Вільнюсі чи Софії, насправді інвестують не лише в цеглу, а у свободу руху капіталу.
Бо у світі, де безпека — нова валюта, житло стає найбільш універсальним активом. І українці це відчули, як ніхто інший.
