Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
26.03.2018 18:07

Новий Закон «Про ТОВ»: наслідки для власників та керівників (частина 2)

Корпоративний юрист

Що було запозичено з норм для «акціонерок» та що з цим робити Товариству з обмеженою відповідальністю

Якщо в ваші плани не входить розміщення акцій, то ТОВ - це зручна форма ведення бізнесу: мінімум бюрократії у вигляді систематичних зборів та комісій, відносна простота у врегулюванні відносин між учасниками, тощо. До того ж, ТОВ - комфортна організаційно-правова форма для бізнесу будь-якого об'єму. Але в новому законі зустрічається досить багато норм, запозичених із законодавства для "акціонерок", які характеризуються величезною кількістю різних формальностей. Розглянемо основні з них.

НАГЛЯДОВА РАДА ДЛЯ ТОВ

Наглядова Рада – це орган Товариства, який контролює та регулює діяльність Директора. Деякі власники вважають, що створення Наглядової Ради - це зайве навантаження на Товариство. З власного досвіду скажу, що таке враження часто виникає у тих, хто просто не уявляє, яким чином цей інструмент можна використовувати. В наш час практика створення Наглядової Ради вже стійко закріпилася в багатьох бізнесах і не є чимось надновим для більшості власників: новий закон лише нормативно закріпив питання створення і діяльності НР саме для ТОВ, адже до прийняття Закону доводилося задовольнятися лише розробкою аналогічних положень у статутах та постійно "з'ясовувати відносини" з державними реєстраторами з приводу законності тих чи інших норм статуту. Отже, за новим законом, Наглядова Рада для ТОВ - це група Учасників/Засновників цього ТОВ (чи інших осіб, встановлених Статутом), які активно беруть участь в управлінні Товариством, контролюючи дії Директора. 

+ Створення Наглядової Ради не є обов'язковим. Проте не варто нехтувати цим інструментом: Учасники ТОВ можуть делегувати Наглядовій Раді частину повноважень Загальних Зборів для оптимізації процесу прийняття рішень. Так, Наглядовій Раді можна делегувати: затвердження внутрішніх положень (регламентів, порядків), призначення і звільнення Директора, схвалення правочинів, тощо.

+ Перелік повноважень, які можна делегувати Наглядовій раді - відносно обмежений: Наглядовій раді можна делегувати узгодження всіх тих питань, які не віднесені Законом до виключної компетенції Загальних Зборів Учасників. Тому можна не переживати, що Наглядова Рада буде виступати інструментом "узурпації влади" у Товаристві. 

+  А для того, щоб бути упевненим в рівновазі компетенцій кожного органу Товариства - необхідно з розумом підходити до питання розробки статуту. Статутом можна передбачити особливий порядок діяльності Наглядової Ради, її компетенцію, склад, порядок формування та її ліквідацію.

- Оскільки Наглядова Рада - це фактично група Учасників/Засновників ТОВ (або інших осіб), яких винаймає Товариство для виконання певної управлінської роботи, то відносини між Товариством та кожним членом Наглядової Ради повинні додатково врегульовуватися відповідним договором: цивільно-правовим або ж трудовим (відповідно до КЗпП України).

ПОГОДЖЕННЯ ПРАВОЧИНІВ

Погодження правочинів (договорів, угод, контрактів, тощо) - це один з інструментів контролю засновниками поточної діяльності підприємства і, перш за все, інструмент контролю за діяльністю Директора. Наслідки прийнятих Директором рішень зачіпають не тільки інтереси засновників, а й впливають на стан бізнесу в цілому. Статутами ТОВ нерідко встановлюються обмеження повноважень Директора, що особливо актуально, якщо Директор Товариства - найнята особа. Як бачимо, погодження правочинів, як і створення Наглядової Ради - не є новою практикою для ТОВ. Прийняття закону лише нормативно закріпило можливість Товариства використовувати цей інструмент та встановила певні умови, які Товариству необхідно дотримуватися.

ЗНАЧНІ ПРАВОЧИНИ

Товариство може встановити особливий порядок погодження правочинів, в залежності від розміру такого правочину або інших критеріїв (значні правочини).

+ Погодження значних правочинів, розмір яких не перевищує 50% чистих активів Товариства станом на попередній квартал можливо тільки в тому випадку, якщо це передбачено Статутом. Таким чином, якщо не прописувати в Статуті обов'язкове погодження усіх правочинів Загальними Зборами Учасників ТОВ, то таке погодження не вимагається. Це перевага, скоріше, для ледачих :-)

! Але хочу ще раз звернути вашу увагу на наступне: якщо розмір правочину перевищує 50% вартості чистих активів Товариства станом на попередній квартал - вимагається обов'язкове погодження таких правочинів Загальними Зборами Учасників Товариства. При чому, таке рішення приймається виключно Загальними Зборами учасників такого Товариства, тож формальності щодо погодження таких правочинів не вдасться обійти шляхом делегування цих повноважень іншому органу (наприклад, Наглядовій Раді).

+ Можна прописати зручний для Товариства порядок погодження правочинів, враховуючи особливості діяльності конкретного ТОВ. 

ПРАВОЧИНИ З ЗАІНТЕРЕСОВАНІСТЮ

Правочином з заінтересованістю визнається угода, яка укладається Товариством з будь-якою особою, яка так чи інакше пов'язана з самим Товариством (зацікавлені особи). Перелік таких осіб встановлено законом (афілійовані особи, посадові особи товариства та ін.).

+ Погодження таких правочинів можливо тільки в тому випадку, якщо це передбачено Статутом Товариства (другий бонус для ледачих).

+ Порядок погодження таких правочинів можна прописати в Статуті, з огляду на специфіку конкретного ТОВ.

+ Статутом можна розширити перелік зацікавлених осіб, який є в законі, враховуючи, знову-таки, специфіку конкретного ТОВ.

***

Наостанок нагадаю, що 13.03.2018 Президент підписав Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Закон набирає чинності 17.06.2018, тому якщо ви не встигли підготуватися до нововведень, пам'ятайте: час швидко плине :-)

 

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net