Два роки у Фонді держмайна, що далі?
Зручно підбивати підсумки двох років роботи у Фонді держмайна, коли KPI оцифровані, а статуси виконання всіх задач ведуться у таск-менеджері.
Уявіть собі воронку, яка символізує шлях, що проходять потенційні інвестори від моменту, коли тільки дізнаються про прозору малу приватизацію, до перерахування грошей до бюджету, модернізації об‘єктів та створення нових робочих місць.
Зона відповідальності регіональних відділень на етапах процесу досить широка - від пошуку об‘єктів і їх підготовки на приватизацію до консультування клієнтів, укладання договорів та контролю виконання постприватизаційних умов.
Ми разом попрацювали над тим, щоб на цьому шляху з‘явилось якомога більше українців, обізнаних про можливість, раніше доступну лише вузькому колу.
Без витрат на маркетинг регіональними відділеннями за 2 роки було проведено 806 заходів з охопленням більше 17000 людей в регіонах країни.
Також було ініційовано 339 ефірів на регіональних теле- і радіоканалах, які ще збільшили охоплення. Формати різні - від брифінгів та інтерв‘ю до прес-сніданків.
В декільках десятках заходів від Львовщини до Харкова і від Чорнобилю до Херсонщини участь брав особисто.
Приватизація перестала бути чимось закритим, таємним і кулуарним.
Організували і пряму взаємодію з місцевою владою, щоб підвищити ефективність управління державним майном в областях.
Вже в цьому році було створено 23 робочі групи, які опрацювали 3949 об‘єктів, що дозволило поповнити перелік приватизації 387 об‘єктами та передати в управління громадам більше 200 одиниць позастатутного майна (житлові будинки, інженерна інфраструктура та бомбосховища).
Ця робота дозволила привернути увагу до об‘єктів, по яким була проведена підготовка з повним розкриттям інформації та оголошенням в цьому році 1553 аукціонів малої приватизації по результатам яких очікуванний дохід вже складає 4,4 млрд. грн при плані на рік в 3,7 млрд. грн.
Участь в таких аукціонах взяли 2129 учасників, а ще у 2018 році їх було 715, частина з яких фіктивні.
Скажу відверто, могли б залучити до бюджету ще на 1 млрд. грн. більше, але цьому завадило законодавче обмеження. З квітня цього року діє заборона продажу зі зниженням ціни, тому сотні об‘єктів, стартова ціна яких (бухгалтерська балансова вартість) нижче ринкової, зараз не рухаються.
Мабуть, ви бачили у щотижневих звітах неуспішні аукціони - перспектива продати є тількі стартуючи з половини балансової вартості на аукціонах.
Законотворці вже планують виправити це, то ж найближчим часом очікуйте багато можливостей для інвестицій. Як правило, це вже занедбані об‘єкти, але вони можуть бути точками зростання нового бізнесу після модернізації або демонтажу.
Що далі?
«Фабрика прозорої приватизації» ефективно працює, а команда регіональних відділень добре знає свою роботу, тож є потенціал і для подальшого руху вперед.
Варто зауважити, необхідна передумова для нього - поповнення переліку об‘єктів на приватизацію за рахунок передачі міністерствами та відомствами.
Площа об‘єктів, які не використовуються, по країні перевищує 200 НСК «Олімпійський» - це все може стати фундаментом для бізнесу і базою для оподаткування та створення робочіх місць, замість збитків на охорону та корупції.
Ще довго можу розповідати про деталі, наводити приклади та розмірковувати над стратегією і тактикою, але це буде задовго і для лонгріду.
Тільки оренда державного майна настільки велика тема, що заслуговує на окреме підсумовування.
Про корпоративне управління, курувати яке мені випала честь останній місяць, взагалі мовчу - тільки в четвер детально розповідав на конференції.
Стежте за оновленнями - звітуємо і інформуємо регулярно.
Тисну руку всім, хто допомагає та працює поруч, змінюючи державу на краще!
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 730
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 300
- Реформа "турботи" 238
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 103
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7405
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 5370
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5049
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4226
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3177