Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Податковим кодексом України не передбачено незастосування штрафних санкцій та не прописано порядок дій платників податків у випадку форс-мажору (виняткові згадки у Податковому кодексі України (далі – ПКУ) визначення “форс-мажор” не пов’язані із порядком застосування штрафів та не роз'яснюють дії платника податків у випадку форс-мажору, у тому числі кібер-атаки).
Отже, кожного наступного несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків (кібер-атаки), Верховна Рада України буде змушена приймати новий Закон, щодо незастосування штрафних санкцій. За таких обставин, платники податків довгий час перебуватимуть у невизначеному стані, при цьому, органи ДФС матимуть повне право застосовувати штрафні санкції саме на момент невчасної реєстрації податкових та акцизних накладних, несвоєчасної сплати податків та неподання декларацій. Як наслідок - така ситуація погіршить інвестиційний клімат в Україні.
Щоб покращити інвестиційний клімат та захистити платників податків від наслідків форс-мажору, слід прийняти Закон, який би регламентував порядок незастосування штрафів, а також роз’яснював дії платників податків, що постраждали від форс-мажору, у тому числі від кібер-атаки.
У Законі про звільнення від штрафних санкцій внаслідок форс-мажору важливо:
- Врегулювати якими документами підтверджується те, що платник податків або банк постраждав від форс-мажору. За чинним законодавством, форс-мажорні обставини засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (далі – ТПП), шляхом видачі сертифікату про такі обставини. Видається доцільним внести зміни до законодавства та делегувати виконавчим органам місцевих рад додаткове повноваження - обов’язок видачі Довідки щодо наявності форс-мажору. Така пропозиція пов’язана із тим, що у межах адміністративно-територіальних одиниць розташована лише одна ТПП, що значно ускладнює доступ до ТПП багатьох платників податків (це в основному стосується ФОПів);
- Надати можливість оскаржити у суді відмову у видачі документів щодо того, що платник податків або банк постраждав від форс-мажору;
- Висвітлити питання щодо своєчасності сплати податків та зборів у випадку, коли, під час форс-мажору (особливо під час кібер-атаки), банк не може перерахувати кошти. Вбачається доцільним запропонувати платнику податків подати банку на паперовому носії платіжне доручення, яке банк повинен прийняти (багато платників ствердять, що це відхід назад, у кам’яний вік, але за обставин, коли не працює клієнт-банк така пропозиція видається найоптимальнішою). За таких обставин, платіжне доручення вважається поданим до банку вчасно, а податки та/або обов’язкові збори сплачені - у день подання. При цьому, банк не буде нести відповідальність, передбачену п.129.6 ст.129 ПКУ;
- Встановити, строки, протягом яких постраждалі від форс-мажору повинні усунути всі негативні наслідки. Такі строки повинні обраховуватися з дня офіційного оголошення про припинення форс-мажору та його наслідків. Хоча формально такі строки викладені у п.44.5 ст.44 ПКУ, вбачається доцільним продовжити їх, адже внаслідок форс-мажору можливе знищення великого обсягу документів та комп’ютерних мереж. При цьому, штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних не застосовуватимуться, якщо платник податків зареєстрував таку накладну у СЕА у межах стоків, протягом яких постраждалі від форс-мажору повинні усунути всі негативні наслідки;
- Врегулювати питання щодо того, хто встановлює точні строки форс-мажору та припинення його наслідків. Так, кібер-атака 27.06.2017 року тривала пару днів, а її наслідки – знищення даних та збій в роботі комп’ютерних мереж деякі платники податків не усунули й до цього часу. Вбачається доцільним делегувати право на встановлення таких строків ТПП;
- Зобов’язати Державні органи, у тому числі контролюючі органи, повідомляти на своїх офіційних сайтах, у ЗМІ та на сторінках у соціальних мережах про виникнення форс-мажору, у день виникнення такого форс-мажору.
За умов прийняття такого Закону, платники податків та Державні органи будуть точно знати, як діяти у випадках форс-мажорів, і не будуть нервувати, очікуючи, чи Верховна Рада України піде на зустріч бізнесу. А отже, це значно покращить інвестиційний клімат в Україні.
02.08.2017 00:08
Необхідний Закон про звільнення від штрафів внаслідок форс-мажору
Про необхідність прийняття Верховною Радою України Закону про звільнення платників податків та банків від штрафних санкцій внаслідок форс-мажору.
13 липня 2017 року Верховною Радою України було прийнято Закон № 2143-VIII http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2143-19 , із довгою назвою, суть якого зводиться до незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків. Таким чином, Держава допомогла платникам податків, що постраждали від кібер-атаки 27-го червня 2017 року, більш відомою, як “вірус Petya.A”. Однак, проблема незахищеності платників податків від несанкціонованих втручань у роботу комп’ютерних мереж та наслідків таких втручань (зокрема отримання штрафів) залишилася.
Податковим кодексом України не передбачено незастосування штрафних санкцій та не прописано порядок дій платників податків у випадку форс-мажору (виняткові згадки у Податковому кодексі України (далі – ПКУ) визначення “форс-мажор” не пов’язані із порядком застосування штрафів та не роз'яснюють дії платника податків у випадку форс-мажору, у тому числі кібер-атаки).
Отже, кожного наступного несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків (кібер-атаки), Верховна Рада України буде змушена приймати новий Закон, щодо незастосування штрафних санкцій. За таких обставин, платники податків довгий час перебуватимуть у невизначеному стані, при цьому, органи ДФС матимуть повне право застосовувати штрафні санкції саме на момент невчасної реєстрації податкових та акцизних накладних, несвоєчасної сплати податків та неподання декларацій. Як наслідок - така ситуація погіршить інвестиційний клімат в Україні.
Щоб покращити інвестиційний клімат та захистити платників податків від наслідків форс-мажору, слід прийняти Закон, який би регламентував порядок незастосування штрафів, а також роз’яснював дії платників податків, що постраждали від форс-мажору, у тому числі від кібер-атаки.
У Законі про звільнення від штрафних санкцій внаслідок форс-мажору важливо:
- Врегулювати якими документами підтверджується те, що платник податків або банк постраждав від форс-мажору. За чинним законодавством, форс-мажорні обставини засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (далі – ТПП), шляхом видачі сертифікату про такі обставини. Видається доцільним внести зміни до законодавства та делегувати виконавчим органам місцевих рад додаткове повноваження - обов’язок видачі Довідки щодо наявності форс-мажору. Така пропозиція пов’язана із тим, що у межах адміністративно-територіальних одиниць розташована лише одна ТПП, що значно ускладнює доступ до ТПП багатьох платників податків (це в основному стосується ФОПів);
- Надати можливість оскаржити у суді відмову у видачі документів щодо того, що платник податків або банк постраждав від форс-мажору;
- Висвітлити питання щодо своєчасності сплати податків та зборів у випадку, коли, під час форс-мажору (особливо під час кібер-атаки), банк не може перерахувати кошти. Вбачається доцільним запропонувати платнику податків подати банку на паперовому носії платіжне доручення, яке банк повинен прийняти (багато платників ствердять, що це відхід назад, у кам’яний вік, але за обставин, коли не працює клієнт-банк така пропозиція видається найоптимальнішою). За таких обставин, платіжне доручення вважається поданим до банку вчасно, а податки та/або обов’язкові збори сплачені - у день подання. При цьому, банк не буде нести відповідальність, передбачену п.129.6 ст.129 ПКУ;
- Встановити, строки, протягом яких постраждалі від форс-мажору повинні усунути всі негативні наслідки. Такі строки повинні обраховуватися з дня офіційного оголошення про припинення форс-мажору та його наслідків. Хоча формально такі строки викладені у п.44.5 ст.44 ПКУ, вбачається доцільним продовжити їх, адже внаслідок форс-мажору можливе знищення великого обсягу документів та комп’ютерних мереж. При цьому, штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних не застосовуватимуться, якщо платник податків зареєстрував таку накладну у СЕА у межах стоків, протягом яких постраждалі від форс-мажору повинні усунути всі негативні наслідки;
- Врегулювати питання щодо того, хто встановлює точні строки форс-мажору та припинення його наслідків. Так, кібер-атака 27.06.2017 року тривала пару днів, а її наслідки – знищення даних та збій в роботі комп’ютерних мереж деякі платники податків не усунули й до цього часу. Вбачається доцільним делегувати право на встановлення таких строків ТПП;
- Зобов’язати Державні органи, у тому числі контролюючі органи, повідомляти на своїх офіційних сайтах, у ЗМІ та на сторінках у соціальних мережах про виникнення форс-мажору, у день виникнення такого форс-мажору.
За умов прийняття такого Закону, платники податків та Державні органи будуть точно знати, як діяти у випадках форс-мажорів, і не будуть нервувати, очікуючи, чи Верховна Рада України піде на зустріч бізнесу. А отже, це значно покращить інвестиційний клімат в Україні.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
Топ за тиждень
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 102
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 92
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" 79
Популярне
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
36062
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 14412
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 10011
-
Трамп поспішає, бо і допомагає Кремлю, і штовхає його в економічну прірву одночасно
Думка 8858
-
Гормональні підказки після 30: коли втома, дратівливість і зайва вага — це не випадковість
Життя 6709
Контакти
E-mail: [email protected]