Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
07.07.2011 08:13

Щодо прийняття пенсійної реформи в 2-му читанні

Народный Депутат Украины 6 созыва, фракция "Реформы ради будущего"

Публікую подані мною правки до 2-го читання законопроекту "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 31.05.2011 № 7455. Можу проголосувати за цей законопроект в другому читанні, лише у разі 100% врахування внесених мною

 

Шановні українці!

Лише вчора, 06 червня 2011 року я був присутній на засіданні круглого столу з гарною назвою "Пенсійна реформа в Україні - складова системної соціальної реформи чи декорація перед МВФ?". Дивно, але на прийшли ані Сергій Тігіпко, ані Арсеній Яценюк ані Валерій Сушкевич. Оцінка учасників столу однозначна: новий урядовий проект реформи пенсійної системи, на жаль, не  виправдовує суспільних сподівань щодо запровадження в Україні соціально справедливої та ефективної пенсійної реформи. Недостатній професіоналізм її підготовки  лише дискредитує Президента України та проголошений ним курс реформ.

У підсумку, прийнятий в першому читанні проект пенсійної реформи має низку серйозних недоліків:

·        Несправедливі обмеження на рівень зарплати, з якої здійснюються нарахування пенсій сумою зарплати, на яку нараховується єдиний соціальний внесок. При цьому залишаються розкішні пенсії для чиновників на рівні 7 тис. грн., які недоступні для пересічного громадянина, що працює з 18 до 60 років на виробництві.

·        Підвищення віку виходу на пенсію, порушення засад гендерної рівності та, відповідно, ст. 22 Конституції України.

·        Питання наповнення Пенсійного фонду України вирішується лише за рахунок найманих працівників, без участі крупного капіталу (олігархів), і що саме найгірше – держави.

·        Не враховується досвід Європи щодо діяльності 2-3 рівневої системи пенсійного забезпечення та реінвестування коштів державних та недержаних пенсійних накопичувальних фондів у інфраструктурні проекти розвитку країни.

·        В Україні фактично існує лише солідарна пенсійна система. Обіцянки щодо введення накопичувальної системи чуємо від різних урядів майже протягом десяти років, проте до цього часу не розроблений законодавчий масив, який би гарантував ефективну діяльність цієї системи.

Сказане свідчить, що такі важливі соціальні проекти як пенсійна реформа повинні здійснюватись як чітко продуманий та ретельно вивірений акт реформ, спрямований на соціальний захист громадян в рамках стратегії національної безпеки України. Тому здійснення пенсійної реформи не може бути заручником зовнішніх впливів.

На моє переконання, пенсійна реформа має розпочинатися з розробки  концепції та винесення її на обговорення в суспільстві, і тільки після цього вона може бути втілена у законопроекті.

В основі концепції мають лежати такі принципові засади:

- вік, стать і соціальний статус  - не повинні впливати на призначення пенсії;

- розмір пенсії повинен залежати лише від двох чинників: отримуваної зарплати та трудового стажу

- пенсійне законодавство має бути прозорим, а закон про пенсійне забезпечення - один для усіх суспільних верств - неприпустимим є існування десятків відомчих законів щодо призначення пенсій (близько 17 нормативно-правових актів);

- Пенсійний фонд України в межах солідарної системи пенсійного страхування не повинен здійснювати непритаманні для нього функції (виплати допомоги по інвалідності, пільг та надбавок тощо). 

Впевнений, що головними чинниками, які дійсно, а не на папері гарантують успішність пенсійної реформи в Україні повинні стати:

Справедливість в розподілі благ. Високі заробітні плати та пенсії.

Солідарність нації. Спільність інтересів громадян України в пенсійній реформі. Прийняття суспільної відповідальності за наслідки змін у системі пенсійного забезпечення перед сучасними та наступними поколіннями.

Свобода вибору. Можливість вибору громадянином України пенсійної програми та державного або недержавного фонду пенсійного забезпечення.

Ми повинні пам’ятати, що несемо суспільну відповідальність за наслідки змін у системі пенсійного забезпечення перед сучасним і наступними поколіннями.

 

Публікую подані мною правки до 2-го читання законопроекту "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 31.05.2011 № 7455. Можу проголосувати за цей законопроект в другому читанні, лише у разі 100% врахування внесених мною и НДУ Задирко Г.О. пропозицій.

 

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

ДЕПУТАТСЬКА ГРУПА (ФРАКЦІЯ) «РЕФОРМИ ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО»

01008, м . Київ, вул. Грушевського, 5, т. 255-39-31

Вих. №__________

«__» ____________ 2011р.

 

Голові Комітету у справах

пенсіонерів, ветеранів та інвалідів

Сушкевичу В.М.

 

Шановний Валерію Михайловичу!

 

У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України у першому читанні проекту Закону про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (Постанова Верховної Ради України № 3546-VI від 16.06.2011) та відповідно до ст. 116 Регламенту Верховної Ради України, прошу прийняти поправки до проекту Закону "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 31.05.2011 № 7455, який готується до винесення на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

 

Прошу внести поправки до проекту Закону про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи :

 

1.     Розділ 1 «ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ»,

1.1.         Статтю 2 Закону викласти у такій редакції:

"Стаття 2. Максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання

1. Максимальний розмір пенсії (крім додаткових пенсійних виплат, що формуються за рахунок накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, недержавних пенсійних фондів та пенсійних програм підприємств (установ), а також доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року N 379 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність."

1.2.         Доповнити статтею 3 наступного змісту:

Не допускається обмеження або встановлення максимального рівня заробітної плати з якої здійснюються відрахування до пенсійного фонду України.

 

2. У розділі II Перехідні положення Закону:

2.1. Речення друге частини 2 викласти у такій редакції:

"Пенсія (щомісячне довічне грошове утримання), призначена до набрання чинності цим Законом, виплачуються у раніше встановленому розмірі, крім випадків, коли зазначений розмір перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом (без врахування виплат з недержавних пенсійних фондів та пенсійних програм підприємств (установ))."

2.2. Додати частину 4 такого змісту:

"4. Кошти від приватизації державних підприємств в обов‘язковому порядку надходять до Пенсійного фонду України та використовуються як інвестиції у державні інфраструктурні проекти з метою збільшення його прибутків."

У зв’язку з цим частину 4 вважати частиною 5.

2.3. Додати частину 6 такого змісту:

"6. Кабінету Міністрів України протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом:

1) забезпечити розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України Пенсійного кодексу України;

2) провести коригування у бік зменшення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановивши його на рівні 26 відсотків визначеної бази нарахування;

3) запровадити регресивний податок на заробітну плату."

У зв’язку з цим частину 5 вважати частиною 7.

 

3. Частину п'яту статті 37  Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490; 1995 р., N 34, ст. 268; 2003 р., N 14, ст. 97; 2005 р., N 2, ст. 32, N 26, ст. 346; 2006 р., N 1, ст. 18; 2007 р., N 9, ст. 69; 2008 р., N 5-8, ст. 78; 2011 р., N 10, ст. 63) викласти у такій редакції:

«Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії згідно із цим Законом, Законами України “Про статус народного депутата України”, “Про прокуратуру”, “Про наукову і науково – технічну діяльність”, виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а після звільнення з таких посад – у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії, що формується з джерел солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти  прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір додаткової пенсії, що формується за рахунок накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, недержавних пенсійних фондів та пенсійних програм підприємств (установ) не може обмежуватись.

 

4. Частину шосту статті 37  Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490; 1995 р., N 34, ст. 268; 2003 р., N 14, ст. 97; 2005 р., N 2, ст. 32, N 26, ст. 346; 2006 р., N 1, ст. 18; 2007 р., N 9, ст. 69; 2008 р., N 5-8, ст. 78; 2011 р., N 10, ст. 63) виключити.

 

5. Абзац шостий частини дванадцятій статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 42, ст. 212; 2005 р., N 4, ст. 100; 2009 р., N 36-37, ст. 511) викласти в наступній редакції:

«Пенсія працюючому народному депутату в період виконання депутатських повноважень та колишньому народному депутату, який працює на посадах, які дають право на призначення пенсії згідно із Законами України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а після припинення депутатських повноважень (звільнення з посад) – у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії, що формується з джерел солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір додаткової пенсії, що формується за рахунок накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, недержавних пенсійних фондів та пенсійних програм підприємств (установ) не може обмежуватись. У разі виходу на пенсію народному депутату виплачується грошова допомога в розмірі дванадцяти місячних посадових окладів працюючого народного депутата за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України.»

 

6. Частину чотирнадцяту статті 501 Закону України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793; 2001 р., N 44, ст. 233; 2005 р., N 2, ст. 32; 2006 р., N 1, ст. 18; 2008 р., N 5-8, ст. 78; із змінами, внесеними Законом України від 2 грудня 2010 року N 2756-VI) викласти у такій редакції:

«Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії відповідно до цього Закону, Законів України “Про статус народного депутата України”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про державну службу”, виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а після звільнення з таких посад – у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії, що формується з джерел солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір додаткової пенсії, яка формується за рахунок накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, недержавних пенсійних фондів та пенсійних програм підприємств (установ) не може обмежуватись.»

 

7. Частину п'яту статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 41-45, ст. 529; із змінами, внесеними Законами України від 2 грудня 2010 року N 2756-VІ і від 23 грудня 2010 року N 2856-VI) викласти у такій редакції:

«5. Виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії відповідно до Законів України “Про прокуратуру”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, що формується з джерел солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям загальної юрисдикції виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету, за винятком суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, яким грошове утримання виплачується цими судами.

Розмір додаткової пенсії, яка формується за рахунок накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, недержавних пенсійних фондів та пенсійних програм підприємств (установ) не може обмежуватись.»

 

8. Частину двадцять восьму статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 2-3, ст. 20; 2006 р., N 47, ст. 463; 2008 р., N 5-8, ст. 78; із змінами, внесеними Законом України від 2 грудня 2010 року N 2745-VІ) викласти у такій редакції:

«Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії згідно із цим Законом, Законами України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії, що формується з джерел солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір додаткової пенсії, яка формується за рахунок накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, недержавних пенсійних фондів та пенсійних програм підприємств (установ) не може обмежуватись.»

 

9. Частину 29 статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 2-3, ст. 20; 2006 р., N 47, ст. 463; 2008 р., N 5-8, ст. 78; із змінами, внесеними Законом України від 2 грудня 2010 року N 2745-VІ) наступного змісту:

«Достроково призначена пенсія з урахуванням підпункту “г” частини першої пункту 1 статті 26 Закону України “Про зайнятість населення”, пункту “в” частини другої статті 12 Закону України “Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему” і статті 21 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” у період до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, працюючим пенсіонерам не виплачується.»,

вилучити.

 

10. Частину третю статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178, N 37, ст. 543; 1996 р., N 35, ст. 162; 2006 р., N 1, ст. 18, N 49, ст. 485; 2008 р., N 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

«Максимальний розмір пенсії, що формується з джерел солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір додаткової пенсії, яка формується за рахунок накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, недержавних пенсійних фондів та пенсійних програм підприємств (установ) не може обмежуватись.»

 

11. Частину третю статті 85 Законі України "Про пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 3, ст. 10; 2001 р., N 44, ст. 228; 2003 р., N 38, ст. 317; 2004 р., N 7, ст. 54; 2008 р., N 5-8, ст. 78; 2009 р., N 38, ст. 535) викласти у такій редакції:

«Максимальний розмір пенсії, що формується з джерел солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір додаткової пенсії, яка формується за рахунок накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, недержавних пенсійних фондів та пенсійних програм підприємств (установ) не може обмежуватись.»

 

12. Частину п'яту статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399; 2002 р., N 35, ст. 262; 2004 р., N 50, ст. 536; 2006 р., N 37, ст. 318; 2007 р., N 33, ст. 442; 2008 р., N 5-8, ст. 78; 2009 р., N 24, ст. 296) викласти у такій редакції:

«Максимальний розмір пенсії, що формується з джерел солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір додаткової пенсії, що формується за рахунок накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, недержавних пенсійних фондів та пенсійних програм підприємств (установ) не може обмежуватись.»

 

13. у Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49?51, ст. 376; 2005 р., № 2, ст. 42, № 6, ст. 141, № 9, ст. 184, № 17-19, ст. 267; 2006 р., № 4, ст. 61, № 27, ст. 234; 2007 р., № 9, ст. 72; 2008 р., № 5-8, ст. 78, № 27-28, ст. 253, № 42-43, ст. 293; 2009 р., № 16, ст. 221, № 38, ст. 535, № 51, ст. 758; 2010 р., № 37, ст. 496; 2011 р., № 2?3, ст. 11):

13.1 Статтю 2 викласти у такій редакції

"Стаття 2. Структура системи пенсійного забезпечення в Україні

Система пенсійного забезпечення в Україні базується на засадах солідарності та соціальної справедливості і складається з трьох рівнів.

Перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що гарантує рівень забезпечення старості не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом та захищає від бідності. Солідарна система базується на засадах солідарності, субсидування та виплати пенсій за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених чинним законодавством.

Рівень пенсії солідарної системи визначається страховим стажем та заробітною платою громадянина.

Другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі – накопичувальна система пенсійного страхування) базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у державному пенсійному накопичувальному фонді, кошти якого можуть інвестуватись у державні інфраструктурні проекти.

Держава гарантує повернення застрахованим особам вкладені ними у державний пенсійний накопичувальний фонд кошти у вигляді виплачених пенсій з урахуванням обраної громадянином пенсійної програми.

Фінансування Державним накопичувальним пенсійним фондом витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат здійснюється з урахуванням отриманого ним прибутку на інвестовані кошти на умовах та в порядку, передбачених відповідними договорами та чинним законодавством.

Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Систему недержавного пенсійного забезпечення можуть складати недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, банки, пенсійні програми підприємств. Повернення громадянам коштів, вкладених ними в установи системи недержавного пенсійного забезпечення гарантується шляхом обов‘язкового страхування."

13.2 У абзаці другому статті 26 цифри «1961» замінити на «1965».

13.3 частину третю статті 27 викласти у такій редакції:

«3. Максимальний розмір пенсії, що формується з джерел солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір додаткової пенсії, що формується за рахунок накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, недержавних пенсійних фондів та пенсійних програм підприємств (установ) не може обмежуватись.»

13.4 Статтю 32 залишити в чинній редакції.

13.5 Абзац четвертий частини другої статті 40 викласти у такій редакції:

«Зс ? середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузі статистики, економіки, соціальної політики і фінансів;»

13.6 У абзаці 5 частини сьомій статті 78 слово «п’яти років» замінити на «десяти років».

 

14. Доповнити Податковий кодекс України (Офіційний вісник України, 2010 р., №  92, ст. 3248) наступними пунктами:

14.1 Пункт 138.5.4:

«Якщо працедавець за власний рахунок здійснює внески на дострокове страхування життя або будь-який вид недержавного пенсійного забезпечення найманої особи, то такий працедавець включає суму таких внесків до складу своїх валових витрат.»

14.2 Пункт 197.1.29:

«Добровільне перерахування грошових коштів до державних пенсійних фондів в розмірі до 5 % валового доходу для зарахування на накопичувальні рахунки найманих осіб працедавця.»

 

З повагою,

 

народний депутат України                                                        Каплієнко В.В.

 

народний депутат України                                                        Задирко Г.О.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net