Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
ЗМІ повідомляють, що поліція вже розшукує “правопорушників”. Одначе незрозуміло, про яке правопорушення йдеться. Стаття 338 КК України передбачає покарання за наругу над українськими державними символами або над “офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави”. Прапор ЄС таким не є, оскільки не є прапором держави. Отож, у чому звинувачує націоналістів поліція — незрозуміло. Ще менш зрозуміло, чому прапори міждержавного об'єднання, до якого Україна не входить, використовуються на рівні з державною символікою.
Сьогоднішня ситуація така, що питання “Як Ви ставитеся до вступу України в ЄС?” в принципі некоректне. Натомість кожна розумна людина мусить визнати три речі:
- протягом найближчих п'яти-десяти років вступ у ЄС Україні не загрожує (або “не світить”);
- враховуючи нинішні тенденції, за час, коли Україна теоретично стане готовою до вступу в Євросоюз, це утворення може або цілком зникнути, або виродитися у щось гірше за те, що існує сьогодні, або набути дійсно привабливих рис;
- нинішній формат української “євроінтеграції” не відповідає ні нашим інтересам, ні інтересам гіпотетичного “хорошого Євросоюзу”.
Україна не стане членом ЄС за два, три чи п'ять років. Зате, “євроінтегруючись”, вона здає одну позицію за іншою.
Зовнішня політика ЄС поки що є продовженням зовнішньої політики Берліну. А остання аж ніяк не співпадає з нашими інтересами. Берлін та Брюссель тиснуть на Україну, змушуючи її йти на поступки Кремлю. Коли громадські ініціативи розширюють методи протистояння московській агресії (як от блокада Криму або окупованих теренів Донбасу), звідти лунає голос невдоволення.
В економічному плані політика ЄС щодо України виразно колоніальна. Причому справа аж ніяк не обмежується одним лиш “безлісом”.
Нарешті, протягом останніх двох з половиною років було чимало нагод усвідомити, що однією зі сторін “євроінтеграції” є прийняття Україною підривних ідей та цінностей. Те, що минулорічний гей-парад у Києві провели, фактично, на найвищому державному рівні, є тому переконливим доказом.
Європейський народам потрібна консолідованість. Але не у такому форматі, як нинішній ЄС. Прагнення до оздоровлення ЄС зараз демонструють центральноєвропейські країни, передусім учасники Вишеградської четвірки. Чи вдасться їм досягнути бажаного результату — невідомо. Зате можемо з упевненістю говорити, що політика України не комплементарна їхнім прагненням. Поки що Україна є “п'ятим колесом вишеградського возу”, і не більше.
Прапори Євросоюзу на українських урядових будівлях і всюди, де лиш можна, — це символ безхребетності нинішньої України. А також її безперспективності. Не може бути перспектив у того, що відмовляється жити власним розумом і власними інтересами.
28.02.2017 19:52
Прапори безхребетної України
Днями націоналістичні активісти провели у Києві рейд, у ході якого з ряду адмінбудівель були зняті прапори Євросоюзу. Таким чином учасники акції хотіли привернути увагу до колоніальної політики ЄС відносно України. Вони також вказали на подібності у політи
Днями націоналістичні активісти провели у Києві рейд, у ході якого з ряду адмінбудівель були зняті прапори Євросоюзу. Таким чином учасники акції хотіли привернути увагу до колоніальної політики ЄС відносно України. Вони також вказали на подібності у політиці Брюсселю та Москви. Одним із гасел акції було “Україна — не колонія ЄС. Україна — не колонія РФ”.ЗМІ повідомляють, що поліція вже розшукує “правопорушників”. Одначе незрозуміло, про яке правопорушення йдеться. Стаття 338 КК України передбачає покарання за наругу над українськими державними символами або над “офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави”. Прапор ЄС таким не є, оскільки не є прапором держави. Отож, у чому звинувачує націоналістів поліція — незрозуміло. Ще менш зрозуміло, чому прапори міждержавного об'єднання, до якого Україна не входить, використовуються на рівні з державною символікою.
Сьогоднішня ситуація така, що питання “Як Ви ставитеся до вступу України в ЄС?” в принципі некоректне. Натомість кожна розумна людина мусить визнати три речі:
- протягом найближчих п'яти-десяти років вступ у ЄС Україні не загрожує (або “не світить”);
- враховуючи нинішні тенденції, за час, коли Україна теоретично стане готовою до вступу в Євросоюз, це утворення може або цілком зникнути, або виродитися у щось гірше за те, що існує сьогодні, або набути дійсно привабливих рис;
- нинішній формат української “євроінтеграції” не відповідає ні нашим інтересам, ні інтересам гіпотетичного “хорошого Євросоюзу”.
Україна не стане членом ЄС за два, три чи п'ять років. Зате, “євроінтегруючись”, вона здає одну позицію за іншою.
Зовнішня політика ЄС поки що є продовженням зовнішньої політики Берліну. А остання аж ніяк не співпадає з нашими інтересами. Берлін та Брюссель тиснуть на Україну, змушуючи її йти на поступки Кремлю. Коли громадські ініціативи розширюють методи протистояння московській агресії (як от блокада Криму або окупованих теренів Донбасу), звідти лунає голос невдоволення.
В економічному плані політика ЄС щодо України виразно колоніальна. Причому справа аж ніяк не обмежується одним лиш “безлісом”.
Нарешті, протягом останніх двох з половиною років було чимало нагод усвідомити, що однією зі сторін “євроінтеграції” є прийняття Україною підривних ідей та цінностей. Те, що минулорічний гей-парад у Києві провели, фактично, на найвищому державному рівні, є тому переконливим доказом.
Європейський народам потрібна консолідованість. Але не у такому форматі, як нинішній ЄС. Прагнення до оздоровлення ЄС зараз демонструють центральноєвропейські країни, передусім учасники Вишеградської четвірки. Чи вдасться їм досягнути бажаного результату — невідомо. Зате можемо з упевненістю говорити, що політика України не комплементарна їхнім прагненням. Поки що Україна є “п'ятим колесом вишеградського возу”, і не більше.
Прапори Євросоюзу на українських урядових будівлях і всюди, де лиш можна, — це символ безхребетності нинішньої України. А також її безперспективності. Не може бути перспектив у того, що відмовляється жити власним розумом і власними інтересами.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
Топ за тиждень
Популярне
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 9614
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
8410
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 7464
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 6476
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 4647
Контакти
E-mail: [email protected]