Зміни у закупівлях про кошториси в будівництві отримали зелене світло від НАЗК
Законопроєкт про оприлюднення будівельних кошторисів підсилює громадський контроль за витрачанням державних коштів, зменшує корупційні ризики та «тендерну нерівність», - НАЗК.
У парламенті зареєстрований законопроєкт № 4231 авторства народної депутатки А. Радіна («Слуга народу») про внесення змін до Закону «Про публічні закупівлі». Проєктом встановлюється обов’язок замовника оприлюднювати в системі «Прозорро» в тому числі будівельні кошториси та можливість компаній, право на перемогу яких оспорюється в Тендерній колегії АМКУ, брати участь в її засіданнях.
Під час здійснення антикорупційної експертизи законопроєкту НАЗК його підтримало з огляду на таке:
1. Відсутність у вільному доступі кошторисної документанції обмежує контроль за якістю виконання договору, його вартістю та потенційним завищенням ціни будівельних матеріалів, робіт тощо. Це створює умови для поширення корупційних практик. Положення законопроєкту, що зобов’язують замовника оприлюднювати такі документи, навпаки, спрямовані на мінімізацію корупційних ризиків, покликані посилити громадський контроль за проведенням закупівель та використанням бюджетних коштів.
Для прикладу, за даними НАЗК у понад 45% випадків закупівель послуг з ремонту або робіт з будівництва замовники уникали оприлюднення кошторисів. Також, відповідно до даних із судового реєстру, замовники можуть не надавати кошториси і на запити бізнесу або журналістів.
Фахівці у сфері закупівель можуть запитати, як таке можливо, адже законодавець зобов’язав замовників публікувати всі додатки до договору? Просто! Замовники припинили називати кошториси «додатками», і таким чином нібито легітимно ігнорують законодавчу вказівку.
При цьому, якщо кошторис не оприлюднено, громадськість та конкуренти бачать лише кінцеву ціну робіт або послуг, і навіть якщо вони розуміють, що вона завищена, довести це складно. Адже здебільшого завищення ціни відбувається на будівельних матеріалах, і побачити це можна тільки аналізуючи кошторис. Траплялись випадки, коли навіть правоохоронні органи не могли провести розслідування підозр щодо розкрадання державних коштів, бо замовники під різними приводами приховували від них кошториси.
2. Положення законопроєкту забезпечують рівні умови для учасників для захисту своїх прав на засіданнях Тендерної колегії АМКУ, збільшують їх процесуальну незалежність від замовника та зменшують корупційні ризики у процедурі оскарження.
Адже станом на сьогодні компанія, допуск до аукціону або перемога якої оскаржується, вимушена покладати захист своїх прав та інтересів на замовника і фактично залежить від нього. Замовники ж можуть або взагалі не приходити на засідання Тендерної колегії, або займати некоректну правову позицію, що сприятиме задоволенню скарги. Замовники можуть так вчиняти несвідомо, із-за недостатнього рівня кваліфікації або великого навантаження. Або свідомо, коли має місце корупційна домовленість зі скаржником.
Також є практика надання замовниками довіреностей на представлення інтересів на засіданнях Тендерної колегії консультантам переможця. Зазначене створює інші корупційні ризики та може мати небажані для замовника правові наслідки.
При цьому бізнес всіляко демонструє своє бажання брати участь в засіданнях і мати процесуальні права та обов’язки. Бувають випадки, коли не маючи права голосу, представники та керівництво компаній все одно приходять на засідання та чекають годинами, щоб просто бути мовчазним спостерігачем за процесом вирішення долі їх участі в тендері.
Отже законопроєкт однозначно зі всіх боків позитивний і допоможе державі витрачати наші гроші економніше та ефективніше. Хоча корупціонерам він суттєво зіпсує настрій та вангуємо, що вони будуть вмикати всі свої лобістські можливості, щоб не допустити його прийняття. Ми ж зі свого боку, навпаки, докладатимемо максимум зусиль, щоб наблизити день, коли проєкт стане законом.
Висновок антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо уникнення зловживань замовників при оприлюдненні інформації та щодо прав учасників закупівель».
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 10:00
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута вчора о 19:56
- Смертна кара у часи війни: вибір між гуманізмом і виживанням Дмитро Зенкін 10.03.2025 23:08
- Про оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) Світлана Приймак 10.03.2025 23:00
- Метрики CX – клавіші фортепіано в мелодії прибутку компанії Андрій Волнянський 10.03.2025 22:45
- Хто має право на відстрочку та які документи необхідні? Віталій Єлькін 10.03.2025 21:52
- Як зробити освіту практичною: дієві рішення для університетів Віталій Кухарський 10.03.2025 19:28
- 69-та сесія Комісії ООН зі становища жінок стартувала сьогодні Галина Скіпальська 10.03.2025 15:48
- Що не так із ресурсними угодами США? Ксенія Оринчак 10.03.2025 15:00
- 3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності? Юлія Овчинникова 10.03.2025 14:42
- Стратегічні та критичні надра. Що це? Віталій Соловей 10.03.2025 14:24
- Україна – "воєнний дикобраз" серед світових хижаків Валерій Карпунцов 10.03.2025 13:37
- Росія не зупиниться: чому майбутнє Європи залежить від України Георгій Тука 10.03.2025 12:43
- Криптоскам на довірі: як не втратити своїх коштів у цифрову епоху Ігор Шевцов 10.03.2025 11:01
- OFAC, санкції та український бізнес: що потрібно знати енергетичним компаніям Ростислав Никітенко 10.03.2025 08:06
-
ПриватБанк змінює застосунок Приват24. Що буде нового – фото
Фінанси 4504
-
Резерви, корейці та атаки на логістику ЗСУ. Що відбувається на Курському напрямку
2507
-
"Це катастрофа". Швейцарія втрачає ринок зброї через заборону на перепродаж в Україну
Бізнес 2180
-
Найбільша автомобільна компанія Німеччини підтримує переозброєння Європи
Бізнес 2069
-
Без Трампа: у Києві перейменували кафе, названі на честь президента США
Життя 1739