Юридичний механізм змінити Конституцію буде обмежений політичною доцільністю

З понеділка парламентарі після літніх відпусток повернулися на роботу, але основні політичні заяви та правові механізми їх реалізації були визначені ще влітку. Три акценти, які будуть важливі в цю політичну осінь: заяви про зміни до Конституції України, проект бюджету на 2019 рік та підтягування боргів з весняної сесії. Серед найбільш затребуваних в суспільстві законопроектів, які парламентарі заборгували своїм виборцям - це голосування в другому читанні за виборчий кодекс та т.зв. проект про "євробляхи", закон про мову. Гостре політичне питання – зміна складу ЦВК та зняття депутатської недоторканності. Не позбавленою маніпуляцій залишиться тема війни і миру.

Контекст важливих державницьких проблем визначає етапи їх реалізації. Тему закінчення війни в публічній площині прив'язують до підтримки, яку Україні надають ззовні проти Російської агресії, в тому числі через економічні санкції, а також пріоритет зовнішньополітичного курсу – ЄС та НАТО. За логікою коментування далі підтягують процедурні моменти, зокрема зміни до Конституції України.

Щодо питання Конституції є два публічні напрямки – одні політики пропонують вносити зміни в чинну Конституцію. Мотивують це посиленям наших позицій на міжнародній арені. А також тим, що зовнішня політика має бути стабільною, а відтак закріплена в Основному Законі країни. Інші – пропонують писати нову Конституцію через всенародне обговорення.

Якщо для втілення другої заяви є безліч часу, то щодо механізму реалізації змін є правові та політичні обмеження. Чинна Конституція регламентує досить складний процес внесення змін до розділів І, III і XIII, який закінчується всенародним референдумом. А саме в розділ І треба вносити зміни щодо зовнішньополітичного курсу.

Що стосується внесення поправок до інших розділів Конституції, якими визначено порядок організації, повноваження і взаємовідносини гілок державної влади, всіх державних органів і органів місцевого самоврядування, прикінцевих і перехідних положень, то їх зміна можлива на рівні Верховної Ради. Але ці розділи не матимуть стратегічного значення до того часу, поки не буде розуміння, хто формуватиме владу після виборів 2019 року. В залежності від переможця політичної гонки, варіантів щодо обмеження повноважень для певної посади (президент або прем'єр-міністр), чи переходу на парламентську модель правління може бути декілька.

Загалом, порядок змін до Конституції передбачає розгляд законопроекту протягом двох парламентських сесій за наявності висновку Конституційного Суду України.

Враховуючи, що на території України тривають військові дії, не зайвим буде згадати, що Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Також Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Якщо припустити, що восени цього року внесуть проект змін до Конституції України і за нього проголосують депутати. Далі КСУ не буде затягувати з висновком. На зимово-весняній сесії 2019 року, напередодні президентських виборів, знайти 300 голосів за зміни буде досить складно. По-суті, непростий юридичний механізм внесення змін до Конституції України може бути обмежений політичною доцільністю.

Так само від політичних домовленостей будуть залежати питання щодо зміни складу ЦВК та прийняття виборчого кодексу. Сьогоднішня політична конфігурація вказує на те, що ці теми не потраплять на голосування, поки не буде гарантії їх прийняття.