Обіг зерна на елеваторах ніяк не контролюється, що уже не вперше шкодить АПК. А наші силовики надто неефективні, щоб наглядати за Держрезервом та боротись із ринком нелегального зерна.
Резонанс по новині «2700 вагонів із Держрезерву з’їли миші» показує, що ми шукаємо хайп і фрустрацію, а не послідовне вирішення наших системних проблем.
Це ж не вперше крадуть зерно у таких масштабах і безкарно. Наприклад, на початку 2019 року вкрали зерна на 200 мільйонів гривень із елеваторів сумнозвісного «Агроінвеста». І в цій історії постраждали як і деякі державні зернотрейдери, так і малі фермери півдня Одещини.
А ця крадіжка (власне, як і крадіжка зерна із Держрезерву) стала можлива тому, що в нас досі не зробили так зване складське свідоцтво на зерно повноцінним документом обліку, справжність якого можна було б перевірити за допомогою он-лайн інструментів. Це б допомогло перетворити складське свідоцтво навіть на вид цінних паперів для гіпотетичної біржової торгівлі агропродукції. Ви не повірите, але ця реформа настільки ж задавнена, як і запуск ринку землі. В сенсі – про це говорять ще з 2000-х. Двадцять років минуло, але для реалізації такої реформи створена лише одна передумова – були відкриті дані ДП «Аграрні реєстри» по елеваторам. Але це відбулось буквально напередодні ліквідації Мінагрополітики як профільного міністерства.
До речі – до приходу нинішньої команди до влади урядовці різних рівнів виголошували ідеї створення різноманітних корисних он-лайн сервісів для фермерів. Шкода, що такий ракурс розвитку «держави у смартфоні» «Зе-команда» не обрала.
2700 вагонів зерна – це 50 залізничних ешелонів, які не могли просто так «розчинитись» в масштабах країни. І тут ми підходимо до іншої проблеми – нереформованості нашого силового апарату.
П’ятдесят ешелонів – це за обсягом три судна класу «панамакс», і такі обсяги уже цікаво купувати трейдерам, що працюють безпосередньо на експорт.Щоб на агроринку не можна було купити нелегальне зерно, влітку 2017 року була запущена система СМКОР, яка ще мала неофіційну назву «система блокування податкових накладних». За задумом, ця система мала виявляти ознаки цих самих «скруток», зокрема в торгівлі продовольством, проти яких нині «героїчно» боряться Герос та Уманський.
На практиці, ця система «скрутки» переважно пропускала, зате податкові накладні доброчесних фермерів якраз блокувала, за принципом «разом із водою виплеснули й дитя». Після чисельних запальних дискусій між аграрними асоціаціями, нардепами та фіскалами Мінфін на чолі з тим самим Олександром Данилюком ухвалив компромісне рішення: СМКОР зупиняється, а «скрутки» зокрема в АПК шукатиме майбутня Служба фінансових розслідувань. Та сама Служба, котрій свої «економічні» підрозділи мали віддати СБУ та МВС. Минуло два роки, але така Служба так і не відбулась.
Елеватори Держрезерву – це теоретично «критична інфраструктура», якою мала би займатись Служба безпеки України. Наскільки мені відомо, питання національної безпеки ще не перейшли у компетенцію МВС.
Питання відкрите, чому ж самі поліцейські структури прогавили настільки масштабну крадіжку зерна із Держрезерву.
Тут однаково ймовірно, що поліція насправді й натрапила на слід крадіжки, просто не знала, що це вкрали державне стратегічне зерно, а довести справу до кінця завадив певний неформальний вплив. Пригадую, в липні 2018 року одна аграрна асоціація раптово занепокоїлась, що із портів силовики не випускають декілька суден, бо в них на борту наче як крадене зерно. До того ту аграрну асоціацію свобода судноплавства якось взагалі не цікавила, а в підсумку ті судна все ж вийшли в море.
Але й однаково ймовірно, що насправді поліція крадіжку державного резерву зерна прогавила, бо в цей час її «багнети» займались незаконним збагаченням. Пригадую, що в жовтні 2017 року, що в жовтні 2018 року силовики повадились обшукувати зернові термінали портів «Великої Одеси» за доволі абсурдною фабулою – наче ці дії необхідні, аби розслідувати факти незаконного агроекспорту, які відбулись ще в 2013 році, і бенефіціаром яких був один із заступників міністра МВС Захарченка.
Обшуки жовтня 2018 року привели навіть до ситуативного обвалу зернової перевалки – до 200 тисяч тонн за тиждень проти 800 тисяч тонн тижнем раніше. А це ж був пік експортного сезону.
Врешті, лишається сподіватись, що ЗМІ наполегливо не тільки зараз ширитимуть новину про крадіжку зерна із «засіків Батьківщини», але й під час збору нового урожаю наполягатимуть, аби ж держава нагально поповнила свої зернові запаси.
Вважається, що продовольчі резерви країни – уже порожні, хоча із хлібокомбінатів Держрезерву вкрали близько 150 тисяч тонн зерна. Але ж потужності цього відомства дозволяють зберігати одночасно 500-700 тисяч тонн зерна мінімум.
Хайп та фрустрація точно заважають будувати власні проекти та плани на майбутнє.
