"Патентний рекет". Приклад фармацевтичного ринку
"Патентний РЕКЕТ", або крадіжка інтелектуальної власності в рамках Закону для подальшого бізнес-шантажу. Це стало реаліями вітчизняного бізнесу.
«Патентний РЕКЕТ», або крадіжка інтелектуальної власності в рамках Закону для подальшого бізнес-шантажу. Це стало реаліями вітчизняного бізнесу. Таку можливість заробітку надає наше недосконале законодавство, а також деякі власники об’єктів інтелектуальної власності, які не розуміють цінності своєчасної охорони своєї ж інтелектуальної власності. При чому «патентним рекетом» займаються не тільки недобросовісні підприємці. Не гребують цим видом заробітку й деякі патентні фірми. Ще з початку дев'яностих років ряд з них знайшли «застосування» своїм професійним знанням, реєструючи на своє ім'я, або ім’я сторонньої особи, торговельні марки іноземних і вітчизняних виробників, які потенційно планують вихід або вже виходять на ринок України зі своєю продукцією. Поза всяким сумнівом, випускати продукцію або надавати послуги під цими торговельними марками ці фірми і не збираються, їх кінцева мета: змусити виробника придбати у них ліцензію на використання їх же торговельної марки (або саме свідоцтво на знак для товарів і послуг) і заробити на цьому гроші. Однією з найбільш страждаючих галузей від «патентного рекету» стала фармацевтична.
Наведемо приклад з практики.
Одна російська компанія «А», яка займається виробництвом лікарських засобів у гінекології, через дилерську мережу на території України розповсюджувала свій досить відомий препарат на протязі декількох років. Але про захист назви свого лікарського засобу не потурбувалась, окрім реєстрації лікарського засобу в Міністерстві охорони здоров’я України. Компанія «А» вважала, що начебто іншого захисту назви лікарського засобу непотрібно, оскільки згідно з ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» від 4.04.1996 р. № 123-96 ВР лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації. Тобто, ніхто крім власника реєстраційного посвідчення не може виробляти лікарські засоби під визначеною торговою назвою на території України.
Але через деякий час до українських компаній-дилерів російської компанії «А», а потім до самого виробника лікарського засобу, стали надходити листи-попередження з вимогами негайно припинити порушення прав інтелектуальної власності, які належать громадянину України Б. Через деякий час вимоги змінилися на пропозицію придбати знак для товарів та послуг за 1 мільйон доларів США, інакше громадянин Б. зовсім заборонить використання знаку і буде змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Як з’ясувалося, в той день, коли російська компанія «А» подала заявку на реєстрацію свого лікарського засобу до Міністерства охорони здоров`я України, громадянин Б. подав заявку на реєстрацію словесного знака для товарів 5 класу МКТП, який був ідентичним назві лікарського засобу російської компанії. Нібито в діях громадянина Б. не було ознак противоправних дій, якби не той факт, що громадянин Б. почав вимагати гроші. Платити 1 мільйон доларів США російська компанія не збиралась, на меншу суму громадянин Б. не погоджувався, тому компанія почала шукати шляхи вирішення даної проблеми.
З`ясувалося багато цікавого. Громадянин Б. заявок на реєстрацію свого лікарського засобу до Міністерства охорони здоров`я не подавав, самого лікарського засобу під спірним знаком не виробляв, навіть не був зареєстрований як фізична особа – підприємець. Було вирішено подавати позов до суду про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг у зв`язку з невикористанням знаку щодо товарів 5 класу МКТП, для яких було зареєстровано знак. Громадянин Б. дізнавшись про позов, змінив свої вимоги знизивши «вартість» знаку для товарів і послуг до 10 тис. доларів США. Врешті решт, з метою економії свого часу, російська компанія «А» погодилась придбати права на вказаний знак, розуміючи, що тим самим економить час, який би був потрачений на судовий розгляд справи. Вочевидь, у цьому випадку російська компанія відбулася «малою кров’ю», а громадянин Б. навіть у програшній ситуації заробив гроші.
Ця ситуація могла б призвести до безвихідного положення, якби на місці громадянина Б. був би добросовісний користувач торгівельною маркою. До цього висновку приходимо аналізуючи наступну норму нашого законодавства. Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема, є: обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством.
В чому може полягати вихід з ситуації? Юристи вже неодноразово його пропонували, але законодавець чомусь й досі до нього не прислухається. Необхідним є доповнення законодавства про лікарські засоби положенням про можливість відмови у реєстрації лікарського засобу/припинення дії реєстраційного посвідчення у разі подання на реєстрацію/реєстрації як назви лікарського засобу, позначення, яке є тотожним або схожим до ступеню змішування з назвою раніше зареєстрованого лікарського засобу або раніше зареєстрованою торговельною маркою. Важливо також доповнити процедуру державної реєстрації лікарського засобу обов’язковою перевіркою заявленої торговельної назви препарату на предмет тотожності або схожості з торговельними назвами та торговельними марками раніше зареєстрованих лікарських засобів. І в цій процедурі свої дії мають об’єднати Державний фармакологічний центр МОЗ України та Державна служба інтелектуальної власності. А інформацію про тотожні або схожі з назвами препаратів торговельні марки можуть надавати зацікавлені особи, які мають змогу ознайомитися з переліком заявлених на реєстрацію лікарських засобів на інтернет-ресурсі Державного фармакологічного центру МОЗ України.
Також важливо законодавчо надати третім особам права подавати заперечення проти поданої заявки та введенням публікації поданих заявок на загальнодоступних ресурсах. Така практика існує у багатьох країнах світу, але чи дійде до неї Україна? Адже під загрозою знаходяться не тільки фармацевтичні, але й інші добросовісні товаровиробники.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 702
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 408
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 127
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 102
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 14736
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 11713
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 6553
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4819 -
Батьки першокласників отримають по 5000 грн від держави: деталі
Фінанси 4209