Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі
Україна та Польща впроваджують модель Барнахус — простір допомоги дітям, які стали жертвами або свідками насильства.
Чверть століття тому, у 1998-му, у світі з’явився перший Барнахус («будинок дітей») – спеціалізований центр для роботи із дітьми, що стали свідками насильства чи зазнали його самі. Відтоді у цілій низці європейських країн відкрились сотні таких закладів. Ісландія, Швеція, Норвегія, Гренландія, Данія – Барнахуси зарекомендували себе тут максимально ефективно, тож цю модель захисту прав дітей продовжили переймати й інші країни. Зокрема, Україна та Польща.
Наразі у Польщі працює 10 таких центрів. В Україні ж їх поки що 13. І хоча цифри різні, у кожного з нас є унікальний досвід, яким ми готові ділитися одне з одним. Саме із цією метою у березні українська делегація, до складу якої увійшли представники державних структур та громадського сектору, відвідала Польщу.
Ця поїздка стала нагодою не лише вивчити досвід наших сусідів, але й поділитися нашими власними напрацюваннями та спробувати разом знайти відповіді на виклики, які стоять перед кожним із нас.
Барнахус – простір, де дитину чують
Щороку тисячі дітей в Україні зазнають насильства або стають його свідками. І це лише верхівка айсберга статистики. Багато з них залишаються наодинці зі своєю травмою, не знаючи, куди звернутися по допомогу і чи взагалі хтось зможе зрозуміти та підтримати.
Державна система реагування тривалий час була фрагментованою: служби діяли розрізнено, допити відбувалися у в кабінетах, не пристосованих до потреб дитини, а дитина переживала травму знову і знову. Повторне ретравмування впливало на дитину, адже її постійно повертали у ті події, вкотре нагадували про все, що відбувалось.
Щоб змінити це в Україні почали впроваджувати модель Барнахус – європейський підхід, який об’єднує всі служби, дотичні до справ, де фігурує дитина, що стала свідком насильства чи сама зазнала його.
Центри «Барнахус» — це безпечні простори, у яких із неповнолітніми клієнтами працюють підготовані психологи, слідчі, прокурори та всі служби, які задіяні в процесах допиту та доведення справи до суду.
Про травматичний досвід тут говорять через гру, малюнки та анатомічні ляльки. Усі дії відбуваються з урахуванням віку і стану дитини, без прямого контакту з працівниками поліції чи прокурорами. І головне — з повагою до дитячої гідності.
13 центрів – тисячі історій підтримки
Перший Барнахус в Україні було відкрито у 2021 році. Наразі таких центрів 13. Вони вже надали понад 3 тисячі психосоціальних послуг дітям та їхнім родинам.
Попри виклики війни, центри продовжують стабільно функціонувати — команди демонструють стійкість і фаховість, залишаючись рушієм змін у сфері захисту дітей та поступово впливаючи на трансформацію всієї системи реагування.
У 2024 році модель Барнахус було закріплено в українському законодавстві як спеціалізовану службу підтримки. Це – важливий крок, який відкриває шлях до інтеграції таких центрів у систему захисту дітей на національному рівні.
Що ми побачили в Польщі?
У Польщі зараз діє 10 центрів «Барнахус». Українська делегація відвідали один з них – у Варшаві: вивчила модель управління, систему взаємодії між службами та механізми адвокації на державному рівні. І що важливо – побачили результат та обговорили з польськими колегами чутливі, але вкрай важливі питання: «Як розпізнати глибину травми у дитини, яка ще не завжди здатна відрізнити вигадку від реальності?», «Як адаптувати терапевтичні підходи до віку, досвіду, стану кожної дитини?», «Чому навіть досвідчені фахівці можуть самі опинятися під ризиком вторинної травматизації?».
Польща демонструє ефективність у впровадженні моделі Барнахус, Україна теж має сильні сторони: це міжвідомча співпраця, законодавча база, підготовлені фахівці, стандарти етики й роботи з дітьми, які пережили насильство. Наступне завдання – забезпечити сталість. Це потребує подальшої роботи всіх дотичних.
Жодна дитина не повинна залишатися наодинці з травмою
Центри «Барнахус» – це не просто проєкт. Це – зміна культури ставлення до дитини у суспільстві. Ми прагнемо, щоб у кожному регіоні України працював такий центр. Щоб кожна дитина, яка пережила насильство, знала: вона не сама та має право на захист.
Це – не просто гасло. Це – наше спільне завдання: зробити все, аби дитина пройшла свій шлях з мінімальними травмами, отримала підтримку, а винні були покарані.
Проєкт «Впровадження моделі Барнахус для захисту дітей-постраждалих від насильства» реалізується МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» за підтримки Дитячого фонду ООН UNICEF Ukraine та Міжвідомчою координаційною радою з питань правосуддя щодо неповнолітніх.
Візит у Польщу був організований HealthRight International (Право на здоров’я) за підтримки Всесвітнього фонду «Дитинство» (Childhood) - організація, заснована Її Величністю Королевою Швеції Сільвією у 1991 році. Місія фонду – запобігання та реагування на сексуальне насильство і експлуатацію дітей. Фонд активно підтримує впровадження моделі Барнахус та дитячого правосуддя не лише у Швеції, а й в інших країнах Європи, зокрема Ірландії, Німеччині, Польщі та Молдові.
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко вчора о 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар вчора о 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 182
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 139
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 101
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 84
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 70
-
Офіс генпрокурора закрив кожну третю кримінальну справу проти бізнесу
Бізнес 6399
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 4320
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
3672
-
Bloomberg: Зеленський попросить у США газ в обмін на доступ до ГТС України
Бізнес 3607
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 3008