Три покарання за одне порушення – це абсурд. Маємо залишити одне адекватне
13% штрафів за місяць - це вбивство української оборонки. Потрібно переглянути систему штрафів ддя виконавців державних контрактів
Український ОПК став абсолютним рекордсменом по всіх показниках у 2024 році. Потужності українського оборонно-промислового комплексу зросли у 6 разів з початку повномасштабного вторгнення.
Наші виробники, а це понад 1000 державних та приватних компаній, можуть випускати продукції на $20 млрд. Україна вже випускає більше гаубиць власного виробництва, ніж “будь-яка країна вільного світу”. Понад 90% потреб у дронах для війська, а це більше 1 млн штук, також були забезпечені силами українських виробників.
Про український ОПК все частіше почали говорити на міжнародних конференціях як про серйозного гравця. Але будемо відвертими: наші виробники змогли досягти цього результату часто всупереч обставинам. Український сектор ОПК працює в екстремальних умовах не лише через війну, а й через державну бюрократію та існуючі нормативні обмеження, які часто ставлять українські компанії у дискримінаційні умови в порівнянні з іноземними.
Прильот російської ракети у виробництво, несвоєчасна поставка виробнику сировини чи комплектуючих з-за кордону, блекаути - це далеко не повний причин, через які в українських виробників можуть виникнути затримки з постачанням озброєння. Відповідь державних замовників - не розуміння і підтримка, а штрафи. Потрійні!
Потрійний штраф за одне порушення
Для того, щоб виправити ситуацію, в рамках робочої групи по ОПК в нашій Парламентській спецкомісії ми напрацювали низку законопроектів. Два з них вже в роботу у Парламенті. Це зміни до Господарського та Цивільного кодексу, про які далі більш детально. Мета обох законопроектів - розвантажити українських виробників ОПК від зайвої бюрократії і надмірних потрійних штрафних санкцій, які стосуються одного виду порушення.
На сьогоднішній день за порушення термінів контракту поставки озброєння існує одночасно 3 різних санкції. Перший штраф - 7% штрафу за прострочку на місяць. Друга – щомісячна плата за користування авансовими коштами (3% в місяць). І третє – це пеня: за кожен день затримки із поставкою продукції нараховується пеня у 0,1% від суми контракту, за місяць таким чином набігає ще 3%.
Відповідно, наша позиція полягає в тому, що, по-перше, три санкції за один і той самий вид порушення - суперечить юридичній логіці і здоровому глузду. Державні замовники обмежили прибуток виробників української зброї в середньому у 5-7%. А сума штрафів за перший же місяць затримки разом становить 13% і вдвічі перевищує потенційно отриманий постачальником прибуток за рік. За таких умов виробники української зброї не просто мають зі збитком поставити товар, а ще й дістати власні гроші з кишені і доплатити державі.
Зміни до законодавства для розвитку українських виробників озброєння
Тому ми пропонуємо врегулювати проблемні питання в законодавстві. А конкретно, з трьох видів штарфу за одне порушення залишити єдиний - найбільш ефективний. Це пеня, яка нараховується щоденно і становить 0,1% в день.
Відповідно, два інших штафи потрібно прибрати.
Днями, ми прибрали другу з трьох санкцій: фіксований штраф у 7%, який нараховуються одноразово за місяць протермінування.
Далі в порядку денному перегляд третього з трьох штрафів. Це зміни до цивільного кодексу, які передбачають штраф у 3% щомісяця за так званне “користування коштами”.
Чому так званне? Тут варто пояснити, що жоден виконавець державного контракту з оборонки не може вільно використовувати авансові кошти. Гроші надходять не на їхні рахунки, а в Державне казначейство. Використати кошти можна лише для оплати комплектуючих, запчастин чи субпідрядників, надавши платіжку та договір. Тоді казначейство відпускає гроші.
Наші пропозиції та законопроекти з'явилися не на рівному місці. Впродовж останніх місяців в робочій групі по інвестиціям в ОПК ми багато працювали разом з нашими зброярами, із замовниками, обговорювали їх потреби, вивчали, які перепони є для того, щоб український ринок озброєння масштабувався, обговорювали їх з урядом.
Ці законопроекти покликані провести певну дерегуляцію, розкрутити гайки і дати можливість українській "оборонці" розвиватися швидше. Сильний український ОПК є нашою найнадійнішою гарантією безпеки. А тому варто створювати умови для його подальшого розвитку. Менше бюроктаії та більше роботи.
Штраф має бути! Але він має бути ефективний і має стимулювати виконання контракту, а не вести до банкрутства підприємств, та руйнування галузі українського виробництва озброєння. Знищений чиновниками і бюрократами постачальник, точно ніколи не поставить зброю на фронт.
Крім того, за постачання неякісних товарів (типу недавніх мін, які виявились непридатними до використання) в Господарському кодексі є окремі штрафи (це санкції за неякісність товару) (абзац 2 частини 2 статті 231 ГК України) і це 20% від вартості неякісного товару, а за непоставку товару взагалі передбачена кримінальна відповідальність.
- Перший президент США, який вступить на посаду із судимістю Світлана Приймак 17:36
- Советы по обжалованию штрафов за отсутствие военного документа Віра Тарасенко 17:16
- Три покарання за одне порушення – це абсурд. Маємо залишити одне адекватне Галина Янченко 16:03
- Колективний договір як гарант трудових прав: практика, виклики, і закордонний досвід Дмитро Зенкін 15:18
- Фактична перевірка податковою і місце її проведення Леся Дубчак 13:57
- Про пенсії і справедливість… Андрій Павловський 12:44
- 50% піратських сервісів – російські. Яку загрозу це становить для українців? В’ячеслав Мієнко 10:00
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? Юлія Мороз 09:49
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму Ірина Голіздра вчора о 16:38
- Опіка над майном безвісно відсутніх осіб: як законодавчі зміни змінюють реальність? Світлана Приймак вчора о 14:21
- Інновація у збереженні енергії в епоху ВДЕ Олексій Гнатенко вчора о 11:37
- Міжнародна енергетична співпраця: виклики, можливості та юридичні аспекти Ростислав Никітенко вчора о 11:36
- Як змінити систему, що закриває очі на насильство? Механізм захисту дітей у закладах Микола Литвиненко 08.01.2025 16:43
- Арешт майна при закінченому виконавчому провадженні: де баланс прав боржника та кредитора Леся Дубчак 08.01.2025 13:32
- ООН: 38 мільйонів потерпілих українців від нападів РФ на українську енергетику Микита Петровець 08.01.2025 12:38
-
"Рамштайн місію виконав". Підтримка України зміниться у 2025 році – і не лише через Трампа
7039
-
Україна повертається до моделі державного капіталізму. Чому це небезпечно
Думка 4265
-
Газпром готується до роботи в Туреччині: евакуює працівників з Європи і вчить їх мови
Бізнес 4056
-
Ми мали б вже засвоїти урок, що Трамп робить те, що говорить. Готуйтеся до найгіршого
Думка 3566
-
Рада скасувала Господарський кодекс
Бізнес 2718