Навіщо нам Шевченко в рожевому?

Виздивуєтесь, коли введете у пошуковий рядок Фейсбуку хештег #DigitalShevhenko,бо побачите Кобзаря у рожевому чи у хіпстерських окулярах і береті. Або ж натлі картин у стилі Ван Гога та Клімта. Таке “знущання” над світлим образомгенія було зроблене навмисне і мало на меті просте і чітке завдання.

Яким мипам’ятаємо Тараса Шевченка? Давайте відповімо відверто: більшість із нас пам’ятаєйого з нав’язливої шкільної програми, коли українського генія подавали намвиключно як співця тяжкої долі та/або сільського романтика. Додайте сюдизагальну методику пост-радянських середніх шкіл (“зубрити, зубрити, зубрити,ненавидіти, повторити”) - отримаємо заскорузлий образ “мужчини в смушевій шапціі з вусами з портрету на стіні”. Ось простий і дієвий спосіб вбити дари генія.Тож ми вирішили розірвати цей шаблон і допомогти відкрити деяким добродіям нановотворчість Кобзаря.

Ми –мистецьке об’єднання "Щогла". Наша мета проста: довести, що українськемистецтво - актуальне і варте уваги. Що воно має посісти своє місце в світовомуконтексті. Що ми самі маємо звернутися до власних, українських митців: нанововідкрити для себе геніїв минулого, яких пропаганда і дурна метода загнали вкамінь стереотипів. І, спираючись на плечі гігантів, показати широкій публіціімена та творчість сучасних українських митців. Яких у нас, безумовно,вистачає: подивіться, скільки нових яскравих музичних імен відкрилося нам післявведення квот на радіо.

Але "відкритинаново" Шевченка – це не означає просто надрукувати ще мільйон примірниківКобзаря чи збільшити кількість годин, які відводяться на цю тему в освітнійпрограмі. Треба знайти такий формат і спосіб, який би легко сприймала сучасналюдина. Так ми підійшли до каналу Digital (лендинг і активності у соцмережах),і до відповідних форматів (обкладинки, меми і онлайн-тести, відео у YouTube). Апотім додали трохи хуліганства, помістивши Тараса Григоровича у несподіванийкемповий контекст.

Ефектвід запуску проекту нас дуже здивував. За тегом #DigitalShevhenko у Фейсбуці –десятки публікацій, як контенту з лендингу http://d-shevchenko.shchohla.org/ , так і власного контенту користувачів. Ми бачимо постивід МВС, Верховної Ради. Бачимо пости від заступників міністрівМінекономрозвитку, від Міністра агарної політики. Лендинг поекту відвідалибільше 4 тис разів. Ми отримали десятки публікацій зі згадуванням проекту.Зрештою, ми отримали цілу купу захоплених коментарів від людей, які неочікували такого погляду на творчість Шевченка. Не знаю, чи зростуть післяцього продажі Кобзаря, та принаймні нам вдалося трохи розхитати цю щільнозафіксовану точку зборки.

Цеприємно ще й тому, що ми створювали #DigitalShevhenko в рамках анонсування щеодного мистецького проекту – Digital Poetry. Мова йде про цикл відеопоезії,заснованої на віршах сучасних українських авторів. Це ще зухваліший проект.

Першийцикл “Долаючи тишу” побудований, зокрема, на віршах Богдана-Олега Горобчука,Елли Євтушенко (які також увійшли до складу "Щогли" та взяли участь устворенні кемпової "шевченкіани"), Дарини Гладун та ін. Відео-складову, зокремаі ролик для #DigitalShevhenko, роблять чудові хлопці і дівчата з PicOiProduction. Крім того, цикл "Долаючи тишу" реалізується спільно зоператором зв'язку lifecell у рамках ініціативи з підтримки людей із вадамислуху. І перші відео "Долаючи тишу" з’являться вже у квітні.

Навіщоми все це робимо? Бо віримо у те, що сучасне українське мистецтво може бутиактуальним і що воно невиправдано обділене увагою. Ми хочемо розкрити новіімена, нові роботи, нові формати, новий погляд на процес. І зробити це якісно іненудно.

Нащовже й бога турбувать, коли по-нашому не буде?