Завдання податкової реформи - зниження податкового навантаження

На початку вересня цього року на засіданні Національної ради реформ України було представлено відразу два варіанта податкової реформи. Як відомо, перший варіант реформування податкової системи презентувала міністр фінансів Наталія Яресько, другий – голова комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Кожен з представлених проектів має свої недоліки та переваги.

Ніхто не сумнівається у тому, що українську систему оподаткування змінювати треба докорінно. Однак головне питання полягає в тому, які саме зміни будуть проведені урядом, і чи згодні з ними платники податків. Проект пані Яресько передбачає, що ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ), ПДВ, податку на доходи фізосіб і податку на прибуток будуть однаковими і складуть 20%. Йдеться про скасування системи безлічі ставок: наприклад, зараз є три ставки ПДВ, п'ять ставок ПДФО, дев'ять ставок податку на прибуток і 80 ставок єдиного соціального внеску.

В цілому презентація міністра фінансів виглядає досить гарно. Вона містить багато різноманітних графіків та прикладів. Але мета реформи, на жаль, не співпадає з розрахунками та представленими цифрами. Основне завдання реформи – спрощення податкового законодавства та як результат – зниження податкового навантаження. Але, якщо проаналізувати запропоновані міністром фінансів ставки, то стає зрозуміло, що ми не отримаємо зниження податкового навантаження, навіть, якщо скласти всі податки разом. Зниження ставки ЄСВ не компенсує втрати, які бізнес отримає через збільшення податку на прибуток. Останні чотири роки держава декларувала зниження податку на прибуток з 23% до 18%. Міняти радикально курс у бік підвищення податку на прибуток до 20% зараз не дуже доцільно.

Пропозиція стрімко знизити максимальний розмір доходу для платників єдиного податку третьої групи з 20 до 2 млн. грн. також викликає неабияке занепокоєння. Адже не зрозуміло, що робити сотням тисяч підприємц ів , яких змусять платити податки нарівні з великим бізнесом. Має бути чітко прописаний перехідний період, компенсаторні механізми, що захистять малий бізнес. Але у проекті податкової реформи Мінфіну цього всього немає.

Не бачу раціональності і у пропозиціях щодо реформування спрощеної системи оподаткування. Ні для кого не секрет, що деякі підприємці «користуються» спрощеною системою й привабливим оподаткуванням, допомагаючи компаніям виводити кошти. Але, порівняно з тіньовими схемами крупних підприємств, це дуже незначний об’єм коштів.

Вважаю, що збільшувати розмір єдиного податку вдвічі взагалі не має ніякого сенсу. Можна змінити інші критерії. Наприклад, зменшити обсяг доходу, чи чисельність працівників, але не збільшувати ставку податку. Адже знадобилося не рік, і не два, щоб фізособи-підприємці звикли до того, що краще декларувати свої доходи, ніж приховувати їх. Окремі громадяни хочуть і можуть працювати на себе й не залежати взагалі від роботодавця. А збільшуючи єдиний податок вдвічі, їх по суті змушують влаштуватися на роботу тільки тому, що податки із заробітної плати можуть бути менше.

Не є справедливою і пропозиція міністерства фінансів щодо збільшення єдиного податку для ІТ-спеціалістів з 4% до 7%. Тобто пропонується обкладати людей податками тільки за те, що вони у середньому заробляють дещо більше, ніж громадяни, що працюють за іншими спеціальностями. Але це нонсенс, адже країна повинна забезпечити рівні умови оподаткування для всіх професій.

На мій погляд, варіант податкової реформи, який представлений Ніною Южаніною, головою комітету ВРУ з питань податкової та митної політики більш прийнятний для платників податків. Цей проект дещо радикальний та передбачає суттєве зниження ставок. Пані Южаніна пропонує знизити ставку ПДВ до 15%, податок на доходи фізосіб - до 10%, податок на прибуток - до 15%, а ЄСВ - до 20%. Зниження ставок прямих податків, а саме податку на прибуток з 18% до 15% стане реальним сигналом для бізнесу, що можна виходити з тіні. Що підштовхне українську економіку до зростання. Вважаю, що саме цей варіант доцільно винести на широкий загал та прийняти за основу для обговорення.

Зрозуміло, що будь-яке зниження ставок має бути досить обґрунтованим та виваженим. У проекті запропонованому пані Южаніною, все ж таки не вказані реальні компенсатори, без яких уряд отримує ймовірність істотного дефіциту бюджету. Адже саме Мінфіну доведеться закривати утворену дірку в держбюджеті за рахунок інших надходжень і скорочення витрат. Наталія Яресько оцінила прогнозовані втрати держбюджету від пропонованих податкових змін в 23,3 млрд. грн. Це досить велика сума, проте поступово надходження до бюджету мають збільшитися саме за рахунок детінізації економіки.

Не слід забувати і про те, що без забезпечення стабільності податкового законодавства та цілеспрямованої боротьби з податковими правопорушеннями, саме по собі зниження ставок може звести нанівець всі починання податкових реформаторів.