Видалення з реєстру старої щорічної декларації депутата та подання виправленої
Оскарження дій НАЗК, щодо відмови у видаленні з Реєстру щорічної декларації депутата та ненадання йому можливості подати виправлену щорічну декларацію
23 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 460/45232/22, адміністративне провадження № К/990/23592/23 (ЄДРСРУ № 116487432) досліджував питання щодо
Суть спору: оскарження дій НАЗК, що полягають у відмові у видаленні з Реєстру щорічної декларації депутата та ненадання йому можливості подати, більше ніж через місяць, виправлену щорічну декларацію
У частині другій статті 47 Закону №1700-VІI закріплено, що інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігається упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п`яти років після припинення виконання нею зазначених функцій, крім останньої декларації, поданої особою, яка зберігається безстроково.
Тобто, зміст цієї статті вказує на те, що відсутні підстави для видалення інформації з Реєстру, за винятком спливу 5 років після припинення виконання особою функцій держави або місцевого самоврядування.
Упродовж семи днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів (частина четверта статті 45 Закону №1700-VІI).
Поряд з цим, відповідно до Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 23 липня 2021 року №448/21 (далі - Порядок) усі документи, які суб`єкт декларування подав до Реєстру, зберігаються в Реєстрі й автоматично оприлюднюються. У разі створення виправленої декларації первинний документ, до якого вносяться виправлення, не видаляється і зберігається в Реєстрі.
Документи, які суб`єкт декларування подав до Реєстру, зберігаються у Реєстрі упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування або іншої діяльності, а також упродовж п`яти років після припинення виконання нею зазначених функцій (діяльності), крім останньої поданої такою особою декларації, яка зберігається безстроково .
Після спливу п`ятирічного строку з дня припинення виконання суб`єктом декларування функцій держави або місцевого самоврядування або іншої діяльності, за заявою такої особи, у разі встановлення НАЗК, що така особа не виконує зазначених функцій (діяльності), упродовж останніх п`яти років, НАЗК видаляє документи, подані такою особою, з публічної частини Реєстру.
Таким чином, відповідно до Порядку інших випадків також не передбачено.
Вказані у профільному Законі №1700-VІI підстави зберігання та видалення з Реєстру поданих особою, яка виконує функцій (діяльності) держави, чітко врегульовані на законодавчому рівні та не містять винятків.
Щодо поширення Закону №2939-VI на спірні правовідносини слід зазначити таке.
У преамбулі Закону №2939-VI вказано, що цим Законом регулюється порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подана відповідно до Закону № 1700-VІI, згадується у частині шостій статті 6 Закону №2939-VI у контексті того, що такі відомості не належать до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, визначених зазначеним Законом.
Статтею 10 Закону №2939-VI визначено право кожної особи вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.
Зазначене право особи кореспондується з обов`язком розпорядника інформації, який володіє інформацією, виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується (частини третя статті 10 цього Закону).
Тобто, імперативні норми Закону №2939-VI застосовуються щодо виправлення неточної (неповної) чи застарілої інформації про особу, або її видалення лише у разі, якщо така інформація збирається, використовується чи зберігається з порушенням вимог закону.
Декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування не є такою інформацією, оскільки її збирання, використання чи зберігання регулюється відповідно до Закону № 1700-VІI та згаданого Порядку.
Положеннями Порядку передбачено, що інформація, що міститься в Реєстрі, надається відповідно до Законів України «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації» (Закон №2939-VI).
Неточність (неповнота) інформації, зазначеної у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не дає підстав стверджувати, що така інформація збирається (використовується) чи зберігається з порушенням вимог закону.
(!!!) У такому разі, видалення інформації, зазначеної у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, лише з тієї підстави, що особа-декларант вважає таку інформацію неточною або неповною, у випадках, не передбачених Законом №1700-VІI, нівелює систему електронного декларування як один із ключових антикорупційних механізмів.
Тому у розрізі позовних вимог вбачається, що положення статті 10 Закону №2939-VI не є правозастосовними, оскільки подана суб’єктом декларація не є інформацією, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.
Крім того, пропущено встановлений у частині четвертій статті 45 Закону №1700-VІI семиденний строк для подання виправленої декларації.
Зазначеною нормою Закону передбачено, що у разі притягнення суб`єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб`єкт декларування зобов`язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
Тобто, вказана норма не поширюється на ситуацію, коли суб`єкт декларування самостійно виявив помилки у поданій ним декларації. Вона стосується виключно недостовірних відомостей, виявлених НАЗК в ході проведення повної перевірки декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. В такому разі суб`єкт декларування зобов`язаний подати декларацію із достовірними відомостями.
ВИСНОВОК: Отже, у частині четвертій статті 45 Закону №1700-VІI передбачено два окремих невзаємопов`язаних випадки повторного подання декларації, 1) якщо суб`єкт декларування самостійно виявляє помилку, то у такому випадку у нього є сім днів на подання виправленої декларації, а 2) якщо недостовірні відомості у декларації виявило НАЗК, то суб`єкт декларування зобов`язаний подати виправлену декларацію.
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3776
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 365
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 251
- НАБУ: невиправдані надії 225
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 156
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 59105
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 50193
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
21657
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17330
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
15714