Поділ боргів "цивільного подружжя"
Поділ боргових зобов’язань чоловіка та жінки які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
27 вересня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 751/1030/22, провадження № 61-7177св23 (ЄДРСРУ № 113794350) досліджував питання щодо боргових зобов’язань чоловіка та жінки які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Статтею 74 СК України встановлено, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Отже, положення статті 60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.
Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно із частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово (частина третя статті 65 СК України).
Тлумачення частини четвертої статті 65 СК України дає підстави для висновку, що той з подружжя, хто не брав безпосередньої участі в укладенні договору, стає зобов`язаною стороною (боржником), за наявності двох умов:
1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім`ї;
2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
(!!!) Поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов`язану особу (боржника).
Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї з набуттям майна у спільну сумісну власність, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року в справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19) дійшла висновку, що правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї (пункт 61).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у пункті 62 вказаної постанови погодилася з відповідним висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах від 27 квітня 2016 року у справі № 537/6639/13-ц (провадження № 6-486цс16) та від 14 вересня 2016 року у справі № 334/5907/14-ц (провадження № 6-539цс16), про солідарний характер відповідальності подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо інше не передбачене такими правочинами.
За таких обставин суди повинні досліджувати, чи були отримані грошові кошти витрачені в інтересах сім`ї, чи підтверджено це відповідними доказами.
ВИСНОВОК: Якщо судом буде встановлено факт спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, то на спірні правовідносини поширюються положення щодо права спільної сумісної власності подружжя, в тому числі і по борговим зобов’язанням.
- Про необхідну оборону - як версію захисту Костянтин Рибачковський 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук вчора о 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей вчора о 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький вчора о 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт вчора о 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар вчора о 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова 03.12.2025 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 03.12.2025 17:12
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко 03.12.2025 14:03
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 312
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 267
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 221
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 171
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт 144
-
У Карпатах планують побудувати нову дорогу в Буковель за 6,6 млрд грн
Бізнес 4628
-
Попередити ризик: що повинні знати батьки перед лікуванням дитини у стоматолога
Життя 2891
-
"Бути незадоволеним – це природно". Жадан про завершення війни, Харків і настрої серед молоді
2593
-
"Плівки Макрона". Чому Франція попередила Зеленського, що Трамп може зрадити Україну
2390
-
ПДВ для ФОП: кого торкнеться реформа та коли вона стартуватиме
Фінанси 2118
