Систематична несплата орендної плати за землю - підстава для розірвання договору
Систематична несплата орендної плати, як підстава для розірвання договору оренди земельної ділянки
19 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 371/628/18, провадження № 61-154св20 (ЄДРСРУ № 88337889) досліджував питання щодо наслідків систематичної несплати за землю.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
За змістом статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
За правилами статті 651 ЦК України умовою розірвання договору в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 та у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 527/570/17-ц та від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 27 січня 2020 року в рамках справи № 469/908/15-ц, провадження № 61-34891св18 (ЄДРСРУ № 87211408).
Слід вказати, що систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість і навіть факт, що орендар сплачує всю суму заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди.
ВИСНОВОК: Одноразова несплата орендної плати, передбаченої договором, не є підставою для розірвання договору оренди відповідно до пункту «д» статті 141 ЗК України та частини другої статті 651 ЦК України.
А факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору про що й свідчить усталена судова практика Верховного Суду і застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк вчора о 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький вчора о 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко вчора о 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова вчора о 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей вчора о 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 14.11.2025 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 14.11.2025 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 14.11.2025 11:18
- Відставка міністрів і санкції: чи це реальні дії чи театр для суспільства Дана Ярова 14.11.2025 10:00
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? Віталій Соловей 13.11.2025 22:58
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується Віра Тарасенко 13.11.2025 22:25
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу Людмила Євсєєнко 13.11.2025 21:05
- Державна митна служба та бюрократія сильніша за здоровий глузд Олексій Волохов 13.11.2025 16:31
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 834
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 523
- Корупційне правопорушення та правопорушення, пов’язане з корупцією: в чому різниця? 302
- Від небесної війни до суверенного захисту: теологічне обґрунтування права на оборону 201
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 199
-
Україна може отримати близько 100 літаків Rafale. Як працює ця "пташка"
Технології 24824
-
Операція "Мідас". Встановити походження доларів у пачках ФРС виявилося неможливим
Фінанси 11639
-
"Це не слабкість, а симптом": чому з’являється безсоння, як заснути та чи допоможе CBD
Життя 8697
-
Tax Gap, 17 млрд грн ПДВ і перевірки по-новому – інтерв’ю з головою Податкової служби
Бізнес 1643
-
Ексклюзив LIGA.net: Ума Турман і Майкл С. Голл – про темряву, провину й другий шанс Декстера
Життя 1488
