Обчислення процесуальних строків в робочих або календарних днях

Обчислення та перебіг процесуальних строків в робочих та/або календарних днях

Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Як правило, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

11 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 176/2087/19 (2-а/176/43/19), адміністративне провадження №К/9901/3598/20 (ЄДРСРУ № 88124784) висловився щодо необхідність врахування вихідних днів під час обчислення строку на оскарження, то за правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 19 травня 2004 року у справі №11-рп/2004 (справа про умови дострокового припинення повноважень Верховної Ради України), термін "дні", якщо він уживається у правових актах без застережень, означає лише календарні дні, а якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то днем його закінчення є наступний робочий день.

Отже, встановлений частиною четвертою статті 286 КАС України десятиденний строк на подання апеляційної скарги підлягає обчисленню в календарних днях і з цього періоду не виключаються вихідні, святкові або інші неробочі дні, які враховуються лише при визначенні останнього дня строку.

Між тим, наприклад стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України (загальною нормою по відношенню до статей 339-341 Господарського процесуального кодексу України, п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України), адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Великої Палати Верховного суду від 13.03.2019 № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18).

Такий порядок обчислення строків застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Отже в даному випадку для обчислення строку звернення до суду слід керуватися нормами КАС або ГПК, ЦПК, України.

Слід також враховувати, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.10.2019 у справі №927/490/18, прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Отже, у випадку, коли визначено виконання зобов`язання та/або процесуального обов’язку з вказівкою дати, до якої воно повинно бути здійснено, цей обов`язок підлягає виконанню включно з цією датою.

Між тим, необхідно враховувати, що недотримання процесуальних строків внаслідок судової помилки, що не залежить від поведінки особи, яку позбавлено права на оскарження, суперечить завданню судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм процесуального права при вчиненні судами судової помилки була висловлена Верховним Судом у постанові від 22 січня 2020 року в рамках справи № 702/968/18, адміністративне провадження №К/9901/22592/19 (ЄДРСРУ № 87079993) та від 23 липня 2019 року у справі №826/7824/18 (ЄДРСРУ №83220456).

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

ВИСНОВОК: Виходячи із приписів рішень Конституційного Суду України від 07.09.1998р. №11-рп/98 (справа №1-19/98) та від 19.05.2004р. №11-рп/2004 (справа №1-21/2004) перебіг строку, зазначеного у днях, треба розуміти як перебіг строку підряд і обчислювати в календарних днях.