Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
18.03.2018 20:41

Захоплення підприємства шляхом збільшення статутного капіталу учасника

Адвокат (судебная защита), магистр права

Корпоративні війни: неможливість рейдерського захоплення підприємства шляхом збільшення одним з учасників статутного капіталу ТОВ без врахування інтересів інших власників.

Корпоративные войны.jpg

27 лютого 2018року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду врамках справи  № 918/92/17   (ЄДРСРУ № 72550977), фактично шляхом аналогії закону, дослідив питанняправової можливості власника частки, що має вирішальний вплив, збільшуватистатутний капітал ТОВ без врахування пропорційних часток інших учасників.

Актуальність цього судового рішенняполягає в тому, що воно   по-перше : дає можливість учаснику правобезоплатного відчуження своєї частки без врахування переважного права іншихучасників;   по-друге : практично зводить на нівець можливістьрейдерського захоплення підприємства шляхом збільшення статутного капіталуодного з учасників ТОВ з перерозподілом часток без врахування інтересів іншихучасників.

Суд вказав, що відповідно до п. 2.12.постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4"Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративнихправовідносин" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборівучасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під часскликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особиможливості взяти участь у загальних зборах.

У абзаці 3 пункту 18 постанови пленуму Верховного Суду Українивід 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративнихспорів" зазначено, що підставами для визнання недійсними рішень загальнихзборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під часскликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взятиучасть у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника)товариства рішенням загальних зборів.

Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України "Прогосподарські товариства" у випадках, передбачених установчими документамиабо затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняттярішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання дляголосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповіститищодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення відостаннього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головоюпро прийняте рішення.

У даному випадку, як і у більшості статутах ТОВ, судамипопередніх інстанцій встановлено, що відповідно до статуту загальні збори учасниківвирішують питання, як правило, на своїх засіданнях. Також допускаєтьсяприйняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питаннядля голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формісповістити щодо нього свою думку на протязі 20 днів з моменту одержанняповідомлення. Протягом 10 днів з дня одержання повідомлення від останньогоучасника голосування всі вони повинні бути проінформовані Головою товариствапро прийняте рішення. Таке рішення має бути зафіксоване протоколом, до якогододаються повідомлення учасників товариства;

Суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційноїінстанції про те, що не відповідає нормам статті 60 Закону України "Прогосподарські товариства" та положенням статуту товариства відповідачависновок місцевого господарського суду про те, що необхідною умовою дляприйняття рішень методом опитування є зазначення в установчих документахтовариства виключного переліку питань (випадків), коли застосування цьогометоду є можливим, оскільки можливість проведення загальних зборів в такийспосіб визначена в установчих документах відповідача - статуті, якийприйнятий/затверджений загальними зборами, а тому іншої згоди учасникатовариства не вимагається.

Відповідно частин 1, 2 до статті 147 Цивільного кодексу Україниучасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншимчином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному абокільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженоювідповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщоінше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуютьсяпереважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірівсвоїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками невстановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється заціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажутретім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважнимправом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (їїчастину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чидомовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бутивідчужена третій особі.

ВАЖЛИВО:   Оскільки у абзаці другому частинидругої статті 147 ЦК України йдеться про переважне право на купівлю частки (їїчастини), переважнеправо не поширюється на відносини спадкування, правонаступництва, дарування,іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі ТОВ або ТДВ, атакож обмін цієї частки (її частини) на інше індивідуально визначене майно (абзац2 пункту 4.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникаютьз корпоративних правовідносин").

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає що даруваннячастини частки в статутному капіталі не суперечать статуту товариства та нормамстатей 52-53 Закону України "Про господарські товариства" і статті147 Цивільного кодексу України, оскільки статутом відчуження учасникомтовариства частки (частини частки) третім особам не заборонено, і відчуженнявідбулось шляхом дарування, тодіяк інші учасники товариства користуються переважним правом лише на купівлючастки іншого учасника.

Згідно з частиною 1 статті 113 Цивільного кодексу Українигосподарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якоїподілений на частки між учасниками.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним абокількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки,розмір яких встановлюється статутом (частина 1 статті 140 Цивільного кодексуУкраїни).

Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексуУкраїни корпоративні права - це права особи, частка якої визначається устатутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочностіна участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певноїчастки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідаціїостанньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені закономта статутними документами.

Однією з особливостей корпоративних прав є те, що їх виникненняабо здійснення залежить від розміру частки учасника у статутному капіталігосподарського товариства. Іншими словами право на участь в управліннігосподарським товариством, право на отримання дивідендів та активів у разі йоголіквідації здійснюється його учасниками пропорційно до розміру їх часток устатутному капіталі.

(!!!) Так, зокрема відповідно до частини 1 статті 142 Цивільногокодексу України якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновуєтьсякількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини міжсобою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, якийвстановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльностіщодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутномукапіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей,передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмірстатутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад такомпетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір іпорядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток устатутному капіталі (абзац 2 частини 1 статті 143 Цивільного кодексу України).

Статтею 10 Закону України "Про господарськітовариства" передбачено, що учасники товариства мають право, зокрема братиучасть у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного зучасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплатидивідендів.

Відповідно до частини 4 статті 58 Закону України "Прогосподарські товариства" часники мають кількість голосів, пропорційнурозміру їх часток у статутному капіталі.

Згідно з частиною 2 статті 148 Цивільного кодексу Україниучасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має правоодержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталітовариства.

ВАЖЛИВО:  Отже, аналіз наведених положень законодавства дає підставизробити висновок про те, що права учасника господарського товариства, яківизначені у законі як корпоративні, здійснюються на пропорційних засадах, тобтоз урахуванням розміру частки учасника у статутному капіталі товариства. Відрозміру частки учасника господарського товариства залежить те, якою кількістюголосів він володіє на загальних зборах товариства, який розмір дивідендів або активіву разі ліквідації будуть йому виплачувати.

Питання щодо порядку збільшення статутного капіталу товариства зобмеженою відповідальністю не врегульоване ні Цивільним кодексом України, ніГосподарським кодексом України, ні Законом України "Про господарськітовариства", останній містить лише положення про те, що збільшеннястатутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається післявнесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі (частина 8 статті 52)та таке рішення підлягає державній реєстрації в установленому законом порядку(частина 3 статті 52).

Частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексуУкраїни передбачено, що суд при розгляді справи керується принципомверховенства права.

Відповідно до частини 10 статті 11 Господарського процесуальногокодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутнійзвичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовуєзакон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого- виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Законодавство, що регулює корпоративні відносини складається,зокрема з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ЗаконівУкраїни "Про господарські товариства", «Про акціонернітовариства", «Про цінні папери та фондовий ринок", «Про депозитарнусистему України", «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань", «Про фермерське господарство",«Про кооперацію" та інших.

Згідно із статтею 15 Закону України "Про акціонернітовариства" статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищенняномінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальноївартості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів тафондового ринку. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства іззалученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій.

При цьому частиною 1 статті 27 Закону України "Проакціонерні товариства" передбачено, що переважним правом акціонеріввизнається право акціонера - власника простих акцій придбавати розміщуванітовариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій узагальній кількості простих акцій.

Частиною 2 цієї ж статті також встановлено, що переважне правообов'язково надається акціонеру - власнику простих акцій у процесі емісіїтовариством простих акцій (крім випадку прийняття загальними зборами рішенняпро невикористання такого права) у порядку, встановленому законодавством.Рішення про невикористання переважного права акціонерами на придбання акційдодаткової емісії у процесі їх розміщення приймається більш як 95 відсоткамиголосів акціонерів від їх загальної кількості, які зареєструвалися для участі узагальних зборах.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Українівизнається і діє принцип верховенства права.

Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинніміжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною РадоюУкраїни, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Проратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Українаповністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов'язковою ібез укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуютьсяїї тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень тазастосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, щосуди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерелоправа.

Отже, у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї таприйняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненнісудочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судовірішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

Стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що кожна фізичнаабо юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бутипозбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах,передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі"Совтрансавто-Холдинг" проти України від 25.07.2002 зазначено таке:

- відповідно прецедентної практики Суду стаття 1 Протоколу № 1містить три окремі норми: перша, що виражається в першій фразі першого абзацута несе в собі загальний характер, виражає принцип поваги до права власності;друга, що міститься в другій фразі того ж абзацу, має за об'єкт позбавленняправа власності за певних умов; що стосується третьої, згаданої в другомуабзаці, вона визнає саме можливість державам-учасницям регламентувати навласний розгляд використання майна в загальних інтересах. Тим не менш, тут нейдеться про абсолютно не зв'язані між собою норми. Друга та третя є особливимиприкладами, що стосуються права власності; крім того, вони повинні тлумачитисяв світлі принципу, закріпленого першою нормою (рішення у справі "Бейємпроти Італії", § 98);

- акції, якими володів заявник, мали безсумнівно економічнуцінність та становили "майно" в розумінні статті 1 Протоколу № 1;

- у зв'язку з цим, що "акція товариства є складною річчю.Вона свідчить про те, що власник має частину акціонерного капіталу тавідповідні права. Тут мова не йде лише про непрямий контроль за акціонернимиактивами, оскільки й інші права, особливо право голосу та право впливати натовариство, можуть випливати з акції" (N 11189/84, "Товариство S. іT. проти Швеції", рішення від 11.12.86, Рішення та Звіти (D.R.) 50, с.158).

- заявник спочатку володів 49 % акцій ЗАТ"Совтрансавто-Луганськ". Внаслідок кількох збільшень статутного фондуЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" частина капіталу, що була в йоговолодінні, знизилася з 49 % до 20,7 %. Відтак, зазнали змін власні повноваженнязаявника як власника акцій, а саме: його здатність керувати товариством таконтролювати його майно;

- несправедливий характер, який мало провадження у справах, маєпрямий зв'язок з правом заявника на повагу до його майна.

ВИСНОВОК:  З врахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку,що надання можливості одному із учасників товариства з обмеженоювідповідальністю, який володіє часткою, що має вирішальний вплив при прийняттірішень на загальних зборах товариства, права самостійно збільшувати статутнийкапітал товариства без врахування на засадах пропорційності часток іншихучасників, що фактично призводить до їх зменшення, свідчитьпро невідповідність таких рішень загальних зборів наведеним нормамзаконодавства, принципу верховенства права та Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод та відповідно про порушення прав та законних інтересівучасника товариства.

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net